65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 910/11212/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: адвокат Анапріюк А.С. - ордер,
від третьої особи 1: адвокат Анапріюк А.С. - ордер,
від третьої особи 2: адвокат Анапріюк А.С. - ордер,
від відповідача: адвокат Бумба О.А. - ордер,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи по справі № 910/11212/22
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасо-Груп» (вул. Клеманська, № 3, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 43066012)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Оіл» (вул. Маразліївська, № 1/20, оф. 234, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 41643256)
про визнання недійсним договору,
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Київа з позовом, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Оіл», у якому просить суд визнати договір поруки № 3108 від 31.08.2021 недійсним.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з її боку було відсутнє волевиявлення на укладення договору поруки № 3108 від 31.08.2021 та нею не було підписано такого договору поруки у дійсності, а тому наявні підстави для визнання його недійсним.
31.10.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва передано матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Оіл» про визнання договору недійсним. за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2022 позовну заяву за вх. № 3321/22 від 30.11.2022 передано на розгляд судді Цісельському О.В.
30.12.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх. № 3321/22 від 30.11.2022) до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11212/22. Постановлено справу № 910/11212/22 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "19" січня 2023 року о 12:00 год. Окрім того, даною ухвалою суду залучено до участі у справі ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Грасо-Груп» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
19.01.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено підготовче засідання у справі № 910/11212/22 на "02" лютого 2023 року о 12:00 год., а також витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Оіл» оригінал договору поруки № 3108 від 31.08.2021.
02.02.2023 у підготовчому засіданні по справі № 910/11212/22 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "16" лютого 2023 року об 11:00 год.
16.02.2023 в підготовчому засіданні судом було проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі № 910/11212/22 на 30 днів за ініціативою суду та протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 24.02.2023 об 11:00 год.
24.02.2023 у підготовчому засіданні по справі № 910/11212/22 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "07" березня 2023 року об 11:40 год.
07.03.2023 у підготовчому засіданні судом по справі № 910/11212/22 проголошено протокольну ухвалу про перерву до "16" березня 2023 року о 12:00 год.
Підготовче засідання, призначене протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2023 у справі № 910/11212/22 на 16.03.2023 о 12:00 год., не відбулося у зв'язку з відсутністю доступу до програми ЕСІТС за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua для фіксації судового процесу, що унеможливило проведення судових засідань, зокрема в режимі відеоконференції.
17.03.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 910/11212/22 призначено на "28" березня 2023 року о 10:40 год.
Між тим, разом із позовною заявою ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому позивач зазначає, що підписання ОСОБА_1 договору поруки № 3108 від 31.08.2021 щодо заборгованості ТОВ «Грасо-Груп» - не відповідає дійсності, адже про існування договору поруки позивач дізналась у вересні 2022 року після ознайомлення представником ОСОБА_1 із позовною заявою та доданими до неї документами. Відтак, позивач наголошує, що ОСОБА_1 не підписувала зазначений документ.
Окрім того, позивач зауважує, що на підтвердження своїх позовних вимог у справі 910/6451/22 ТОВ «Фуд Оіл» надано до матеріалів справи копію договору № 3108 від 31.08.2021 та зазначено, що оригінали письмових доказів, копії яких додані до цієї позовної заяви, наявні у ТОВ «Фуд Оіл».
Однак, за ствердженням позивача, такий документ відсутній у ОСОБА_1 , адже не підписувався нею, а тому є обґрунтоване переконання в тому, що договір поруки № 3108 від 31.08.2021 є сфальсифікованим, а тому, з'ясування обставин щодо підписання договору поруки № 3108 від 31.08.2021 ОСОБА_1 особисто або шляхом підроблення даного документу, входить до предмету доказування у даній справі.
Разом з тим, у зв'язку з необхідністю встановлення дійсних обставин справи, а саме визначення способу підписання договору поруки № 3108 від 31.08.2021, визначення чи виготовлено надрукований текст, підпис ОСОБА_1 , враховуючи, що для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання та дослідження, позивач вважає за необхідне призначити комплексну судову технічну та почеркознавчу експертизу.
Також, позивач просила проведення судової експертизи доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз та наголосила, що ОСОБА_1 позбавлена можливості провести експертизу на власне замовлення, адже не має оригіналу договору поруки № 3108 від 31.08.2021.
10.02.2023 відповідачем до суду надано заперечення (вх. 4325/23) на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, де відповідач зазначає, що позивач не надала суду доказів вчинення дій, спрямованих на отримання висновку експерта, не повідомила суд про обставини, які б унеможливили подання цього доказу у встановлені строки, отже позивач не дотрималась вимог ГПК України, зокрема, в частині строків надання суду доказів, а тому втратила можливість на подання до суду висновку експерта, що є підставою для розгляду справи за наявними у справі доказами.
Відтак, на думку відповідача, позивач мала можливість подати до суду висновок експерта разом із поданням до суду позову, оскільки договір є чотиристороннім і є у наявності в кожної і сторін.
Також, відповідач вважає, що обставини наявності підпису на договорі не входять в предмет доказування, адже відсутність підпису не є підставою для визнання договору недійсним, а зібрані у справі докази є достатніми для вирішення справи по суті, тому не має обов'язкових підстав для призначення експертизи судом.
У судовому засіданні 28.03.2023 представник позивача та третіх осіб підтримав клопотання про призначення експертизи у справі, представник відповідача висловив свою думку щодо експертної установи, якій слід доручити проведення експертного дослідження.
Дослідивши матеріали справи, подане позивачем клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та заперечення відповідача, заслухавши думку представників сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною п'ятою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Положення частин першої, третьої і четвертої статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частини другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України:
1. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до частини першої статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, судова експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті, та призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. При цьому господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає, і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Предметом розгляду у справі №910/11212/22 є визнання недійсним договору поруки від 31.08.2021 № 3108, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Фуд Оіл» та ТОВ «Грасо-Груп», з тих підстав, що позивачкою зазначений договір не підписувався.
Суд зазначає, що для встановлення обставин підписання спірного правочину ОСОБА_1 , а також з'ясування питань щодо визначення способу підписання та виготовлення надрукованого тексту, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідну обставину неможливо, отже виникає необхідність призначити у справі комплексну судову експертизу.
І також жодною стороною не надано висновок експерта з питання достовірності чи недостовірності підпису позивача на спірному документі.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії. необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відтак, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, в межах даної справи, встановленню або спростуванню підлягають обставини виготовлення та підписання позивачем договору поруки № 3108 від 31.08.2021.
Заперечення відповідача судом оцінюються критично виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, що входять до предмету доказування по справі, та зважаючи на приписи ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд зважає, що відповідачем не надано висновок експерта з цих питань.
Також суд зауважує, що виходячи з повноважень наданих суду згідно із статтею 43 ГПК України та принципу диспозитивності дослідження доказів, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи і для цього йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.04.2018 року у справі №922/2751/17, від 24.04.2018 року у справі №922/2363/17, від 26.06.2018 року у справі №914/208/17.
Отже, судом встановлено наявність усіх умов, обумовлених ст. 99 ГПК України для призначення судової експертизи. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Враховуючи, що позивачем заперечується факт підписання договору поруки № 3108 від 31.08.2021, а також приймаючи до уваги, що встановлення факту підписання позивачем спірного договору має вирішальне значення для встановлення дійсних обставин у справі, суд вважає за необхідне призначити по справі комплексну експертизу: судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу вказаного документу.
Відповідно до пп. 2.2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.
Пунктом 1.2 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) основними видами (підвидами) експертизи є: 1.2.1. Криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів, тощо.
Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів (п.п. 1.1. п. 1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5).
Пунктом пп. 1.3 п.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи..
Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру (пп. 1.5 п.1 Науково-методичних рекомендацій).
Згідно підпункту 1.10. пункту 1 Науково-методичних рекомендацій при вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.
При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.
Таким чином, суду позивачем надано вільні зразки підпису ОСОБА_1 та документи, на яких містяться підпис даної особи за період, який за часом виконання якомога більше наближений до того, коли були підписані спірні документи, а саме за період 2021 року.
Крім того, суд зазначає, що на виконання пп. 1.2 п.1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 суд в судовому засіданні здійснив відібрання експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 ..
Відповідно до пп. 1.7 п. 1 Науково-методичних рекомендацій експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).
Так, в судовому засіданні 07.03.2023 року судом було відібрано експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 на дев'яти аркушах (а.с. 16 - 24 т.с. 2).
Згідно пп. 1.13 п.1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.
Судом враховується, що для вирішення справи №910/11212/2 необхідно встановити справжність договору як документа, а саме: визначення часу укладення договору, виконання підписів сторін та враховуючи, що у разі не проведення судової експертизи фактично залишиться без належної оцінки надані сторонами докази, які є взаємно суперечливими, тобто призведе до порушення принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне клопотання позивача про проведення судової технічної експертизи задовольнити та призначити по даній справі судову технічну експертизу.
Технічна експертиза документів є одним із видом криміналістичної експертизи.
Пунктом 3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.
Одним із завдань технічної експертизи реквізитів та матеріалів документів є установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами, визначення відносної давності виконання документа та визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах. Для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів.
Пунктом 1.13 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців у межах, зокрема, понад 90 календарних днів - щодо матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів та необхідністю вирішення питань, які потребують декількох досліджень, або якщо експертиза є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій. У разі значного завантаження експерта та наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних, зазначені терміни можуть бути збільшені з урахуванням необхідного часу на їх виконання.
Вирішуючи питання щодо експертної установи, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Вирішуючи питання стосовно експертної установи, яка проводитиме судову експертизу, суд виходить з положень ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», за якими судово-експертну діяльність здійснюють, зокрема, державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.
З огляду на досягнення між сторонами згоди щодо експертної установи, суд дійшов висновку про призначення судової експертизи, саме експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Щодо питань, з яких має бути проведена експертиза, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України останні визначаються судом.
Згідно з частинами 5, 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Розглянувши запропоновані позивачем питання, з яких має бути проведена експертиза, суд виходить з того, що господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження. Суду слід максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.
Таким чином, суд зазначає, що питання на вирішення комплексної судової експертизи будуть визначені з врахуванням пп. 1.2 п. 1 та пп. 3.5 п. 3 розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, а також з врахуванням питань, запропонованих позивачем.
Отримання відповідей фахівця на поставлені судом на вирішення судової експертизи питання, пов'язані з встановленням обставин підписання спірного договору, також сприятиме встановленню обставин укладання спірного договору, які мають значення для цієї справи, оскільки можуть бути враховані судом за правилами, які встановлені статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, як в наданні оцінки суб'єктивних тверджень сторін, так і остаточній правовій оцінки спірних правовідносин.
Щодо заперечень відповідача в частині надання дозволу на часткове пошкодження об'єкту дослідження, суд зауважує наступне.
Згідно ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів. У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Згідно приписів ч. 3, 4 ст. 103 ГПК України, експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо експертне дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей:
1) призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою;
2) залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбачені цим Кодексом, та одержати у такого учасника письмовий дозвіл на його проведення.
Згідно п. 4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (із змінами та доповненнями), при проведенні дослідження експерт повинен уживати заходів щодо збереження наданих на експертизу об'єктів, аби не допустити їх знищення або пошкодження. Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, а в документі про призначення експертизи (залучення експерта) відсутній дозвіл на пошкодження (знищення) цього об'єкта, то на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У разі пошкодження чи знищення об'єкта в процесі дослідження до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис. Пошкоджені під час дослідження об'єкти або їх залишки повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). Документальні матеріали, які були об'єктом дослідження, а також надані для порівняльного дослідження зразки позначаються відповідними штампами і після проведення експертизи (дослідження) повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Таким чином, чинне законодавство передбачає обов'язок суду окремим процесуальним документом (ухвалою суду) надати дозвіл судовому експерту на повне або часткове знищенням об'єкта експертизи або зміну його властивостей.
Зважаючи на заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Оіл» щодо надання судом дозволу на часткове пошкодження договору поруки № 3108 від 31.08.2021, що підлягає експертному дослідженню, з огляду на відсутність думки експерта з даного питання, суд, наразі не вбачає необхідності у наданні відповідного дозволу.
Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону України «Про судову експертизу», витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про призначення експертизи, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією (частина 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищенаведене та те, що клопотання про призначення судової експертизи було заявлено позивачем у справі, суд дійшов висновку, що витрати по проведенню експертизи слід покласти на позивача.
Приймаючи до уваги усе вищевикладене, враховуючи важливість встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення у справі судової комплексної експертизи (судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів), з дорученням проведення експертного дослідження максимально наближеній за зоною регіонального обслуговування державній експертній установі - Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65011, м. Одеса, вул. Успенська, № 83/85).
Відповідно до частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
На підставі п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, у зв'язку з призначенням експертизи та з метою дотримання строків розгляду справи, визначених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне скористатися правом щодо зупинення провадження у справі №910/11212/22 до одержання результатів проведення експертизи.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 99, 100, п. 2 ч.1 ст.228, п. 6 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи по справі №910/11212/22 - задовольнити частково.
2. Призначити у справі № 910/11212/22 судову комплексну експертизу (почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів).
3. Проведення судової експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65011, м. Одеса, вул. Успенська, № 83/85).
4. На вирішення судової комплексної експертизи поставити питання:
- Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у договорі поруки № 3108 від 31.08.2021 в графі «поручитель 2» на аркушах 1-3 договору особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?
- Яким чином виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в договорі поруки № 3108 від 31.08.2021 (за допомогою технічних засобів чи писальним приладом)?
- Чи виготовлений договір поруки № 3108 від 31.08.2021 у час, яким він датований, а саме 31.08.2021?
- Чи в один період часу були виконані підписи сторін в договорі поруки № 3108 від 31.08.2021?
5. Витрати по оплаті проведення судової комплексної експертизи (почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів) покласти на ОСОБА_1 .
6. Зобов'язати сторін на вимогу експерта надати у його розпорядження документи та матеріали, необхідні для проведення експертизи.
7. Попередити судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
8. Матеріали справи № 910/11212/22 надіслати на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65011, м. Одеса, вул. Успенська, № 83/85) для проведення експертного дослідження.
9. Провадження у справі № 910/11212/22 - зупинити.
Ухвала набирає законної сили 28.03.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.04.2023.
Суддя О.В. Цісельський