03 квітня 2023 року Справа № 915/428/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали
позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: держави Російська Федерація (адреса посольства: Україна, 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 27)
про відшкодування майнової шкоди,
встановив:
До Господарського суду Миколаївської області звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до держави Російська Федерація про відшкодування майнової шкоди.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо відшкодування відповідачем майнової шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а саме артилерійського (ракетного) обстрілу російськими військами 21.07.2022 майна позивача, а також витрат на проведення експертних досліджень.
В обґрунтування підстав позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що 24.02.2022 держава Російська Федерація здійснила повномасштабну збройну агресію проти України і ввела свої війська на її територію. У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан на всій території України, який триває на даний час. З початку повномасштабної війни зафіксовано численні випадки руйнувань цивільної інфраструктури (у т.ч. житлової забудови), освітніх закладів, вбивств цивільного населення (фактично мирних жителів) і мародерства з боку військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації на захопленій території України. 21.07.2022 року приблизно о 03:00 год. в ході ракетного обстрілу з боку РФ було здійснено влучання ракети в Об'єкт нерухомості, який належить компанії "ДКМ МЕРЧАНТС ІНК." та який перебував в оренді позивача. За результатом ракетного обстрілу ЗС РФ об'єкт нерухомості та все майно, товарно-матеріальні цінності й обладнання, що знаходилось в ньому було повністю знищено. При цьому, розмір матеріального збитку (шкоди) завданого в результаті збройної агресії РФ для позивача визначено на підставі проведеної експертної оцінки РТПП, що підтверджується відповідним висновком судового експерта РТПП №137-026 від 09.11.2022.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/428/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Дослідивши матеріали позовної заяви з доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні, отже, суд відкриває провадження у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Оскільки позовна заява з доданими до неї документами подана з додержанням процесуальних вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у справі є держава Російська Федерація.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який останній раз продовжено до 20 травня 2023 року включно.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", зокрема, пред'явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 Про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.
У Постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.
Судом встановлено, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).
Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв'язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.
Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справі №№ 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.
Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.
Враховуючи викладені обставини та з метою забезпечення конституційного права особи на судовий захист, суд прийняв рішення про можливість розгляду даної справи без особистої участі учасників судового процесу безпосередньо у приміщенні суду, у зв'язку з чим вважає за необхідне запропонувати учасникам справи надати до суду заяви про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до ст.197 ГПК України, або клопотання про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у суду матеріалів, відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України.
Керуючись статтями 12, 176, 197, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №915/428/23.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Розпочати у справі підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 03 травня 2023 року о 10:40 год.
4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.
5. Повідомити учасників справи про призначення підготовчого засідання.
6. Запропонувати відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлені згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
7. Запропонувати позивачу, у 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповіді на відзив, оформлені згідно вимог ст.ст. 165, 166 ГПК України.
8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповіді на відзиви, які мають відповідати вимогам ст.ст. 165, 167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.
9. Враховуючи неможливість забезпечення на даний час безпеки проведення судових засідань, РЕКОМЕНДУВАТИ учасникам справи:
- утриматися від безпосередньої участі в судовому засіданні;
- використовувати можливості відеоконференцзв'язку для участі в судовому засіданні поза приміщенням суду.
10. Роз'яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань на адресу суду: за допомогою електронної пошти: inbox@mk.arbitr.gov.ua; за допомогою сервісу "Електронний суд"; засобами поштового зв'язку: 54001, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.
11. Ухвалу направити учасникам справи.
12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Ржепецький