13 березня 2023 року Справа № 915/311/20
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Жиган А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3; ідент.код 24584661)
в особі: Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ; ідент.код ВП 20915546; адреса ел.пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; адреса ел.пошти представника - Кравченка А.М.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
до відповідача: Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби Народів, буд.48; ідент.код 20910974; адреса ел.пошти: yuzhvk@gmail.com; адреса ел.пошти представника - адвоката Борисенко О.В.: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
про: стягнення 1276800,27 грн,-
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області 1276800,27 грн збитків, які полягають в різниці між затвердженим та економічно обґрунтованим тарифом.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:
- на підставі заяви позивача відповідачем було прийнято рішення від 17.04.2018 за №91 «Про встановлення тарифів па послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надає ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «АЕК «Енергоатом» в місті Южноукраїнську», за яким тариф становив: для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання - 6,92 грн за 1 куб.м, та для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання - 8,38 грн за 1 куб.м, в даному тарифі було враховано відшкодування ДП НАЕК «Енергоатом» рентних платежів на суму 393,3 тис.грн;
- в подальшому відбулись зміни в діючому законодавстві України (зміни до ст.255.1 Податкового кодексу України в частині визначення платників рентної плати, які набрали чинності 01.01.2018), що призвело до значного зростання витрат ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЮУАЕС» на сплату податкових зобов'язань. Враховуючи зміну суб'єкта оподаткування (виключно первинний водокористувач став платником рентної плати за спеціальне використання води) листом №51/13985 від 22.08.2018, позивач у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ №869 від 01.06.2011, звернувся до відповідача із заявою про коригування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, оскільки після внесення змін в законодавство та з метою покриття збитків, розмір врахованої у тарифі рентної плати повинен був збільшитись з 393,3 тис.грн до 2024276,29 грн;
- відповідач листом №15/02-34/2570 від 06.09.2018 відмовив позивачу у встановленні нових тарифів;
- в межах дозволу на спеціальне водокористування №УКР670А/НИК у 2019 році позивачем забрано води з річки Південний Буг 3917074 куб.м, з яких частина використана для власних потреб, а частина в обсязі 2622833 куб.м, відпущена стороннім споживачам. З вказаного обсягу позивач сплатив не враховані в тарифі рентні платежі у розмірі 63,97 грн за 100 куб.м (ставка рентної плати визначена статтею 255.5.1 Податкового кодексу України). Зазначені дані надають можливість зробити наступний розрахунок: 2622833 куб.м / 100 х 63,97 грн = 1677826,27 грн за 2019 рік;
- в той же час, позивачем вже було подано позовну заяву до відповідача про стягнення 391026,0 грн, збитків, які полягають в різниці між затвердженим та економічно обґрунтованим тарифом, за перший квартал 2019 року (справа №915/2317/19). Враховуючи наведене, розрахунок позовних вимог становить: 1667826,27 грн (всього за 2019 рік) - 391026,0 грн (за перший квартал 2019 року) = 1276800,27 грн (за три квартали 2019 року);
- збитки від сплати не врахованої в тарифі рентної плати за спеціальне використання води у структурі діючих тарифів на централізоване водопостачання позивача за другий - четвертий квартали 2019 року становлять 1276800,27 грн.
Ухвалою суду від 30.03.2020 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження без визначення дати судового засідання поза межами встановлених ГПК України строків у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19".
Відповідач у відзиві, який надійшов до суду 27.04.2020, заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:
- в зв'язку зі змінами в податковому законодавстві, позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.08.2018 про коригування тарифів. Проте, вважаючи, що позивачем надано економічно необґрунтовані тарифи, відповідач відмовив позивачу у встановленні нових тарифів, запропонувавши доопрацювати розрахунки та подати їх на затвердження, чого позивачем не було зроблено;
- під час процедури коригування тарифів між сторонами виникли спірні питання, зокрема, щодо застосування коефіцієнту, який повинен застосовуватись при визначенні рентної плати, що впливає й на розмір (числове значення) економічно обґрунтованого тарифу. Спори з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зокрема, встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Відтак, господарський суд в межах даної справи не встановлює порядок дотримання процедури коригування тарифів, сам розмір економічно обґрунтованого тарифу тощо, оскільки вказане виходить за межі компетенції господарських судів. Позивачем не подано суду доказів звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним акту органу місцевого самоврядування або визнання протиправними дій/бездіяльності органу місцевого самоврядування;
- посилаючись на протиправність дій відповідача, позивач фактично стверджує про протиправну бездіяльність відповідача під час коригування тарифів, що спричинило збитки позивачу, які, на думку позивача, підтверджуються документами щодо декларування податкового зобов'язання з рентної плати (податкові накладні) та документами на підтвердження факту обсягів наданих послуг за спірний період (акти витрат питної води, акти звірки взаємних розрахунків, покази лічильників води), при цьому без доведення належними та допустимими доказами у справі розміру економічно обґрунтованого тарифу. Не доведення суду належними та допустимими доказами у справі факту вчинення відповідачем протиправної поведінки у формі встановлення тарифу у розмірі нижчому від економічно обґрунтованого виключає відшкодування збитків.
Позивач у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 07.05.2020, відхиляє доводи та міркування, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, та просить суд задовольнити позовні вимоги посилаючись на наступне:
- позивач заявляючи вимогу про стягнення збитків, не заявляє позовної вимоги про вирішення публічно-правового спору, тому відповідно до ч.5 ст.21 КАС України, заявлені у позові вимоги, мають вирішуватися за правилами господарського судочинства, що в даному випадку напряму залежить від суб'єктного складу учасників спору;
- господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України;
- предметом даного позову є вимога про стягнення 1276800,27 грн збитків, а тому справа повинна розглядатися в порядку, визначеному саме нормами ГПК України;
- на теперішній час, у позивача немає жодного доказу, який би підтверджував те, що відповідачем прийнято рішення про коригування тарифу. До цього часу, жодного рішення про коригування тарифу, або відмови у його коригуванні з чітким обґрунтуванням причин такої відмови і посиланням на нормативно-правові акти України, позивач не отримав.
У зв'язку з пом'якшенням карантинних заходів зумовлених спалахом у світі коронавірусу "COVID-19" з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи ухвалою суду від 22.06.2020 справу призначено до розгляду на 15.07.2020.
15.07.2020 судом відкладено розгляд справи на 25.08.2020 у зв'язку з неявкою сторін.
Ухвалою суду від 25.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2020.
У судовому засіданні 22.09.2020 судом встановлено, що 12.03.2020 Господарським судом Миколаївської області було винесено рішення по справі №915/2317/19 за позовом ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська АЕС" до Виконкому Южноукраїнської міськради про стягнення збитків в сумі 391026,0 грн, які полягають в різниці між затвердженим та економічно обґрунтованим тарифом, яким було відмовлено у позові. Вказане рішення було оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду та апеляційною інстанцією призначено справу №915/2317/19 до розгляду на 15.10.2020.
Ухвалою суду від 22.09.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.03.2020 по справі №915/2317/19.
Ухвалою суду від 04.01.2021 поновлено провадження у справі. Судовий розгляд справи призначено на 04.02.2021.
04.02.2021 від позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просив суд призначити по справі судово-економічну експертизу та на вирішення якої поставити питання: «Чи були тарифи на централізоване водопостачання, встановити які просило ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» своїм листом від 22.08.2018 №51/13985, зокрема, для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання 7,44 грн за 1 куб.м (без ПДВ); для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання 9,01 грн за 1 куб.м (без ПДВ), економічно обґрунтованими?».
04.02.2021 судом відкладено розгляд справи на 01.03.2021 у зв'язку з неявкою відповідача.
Ухвалою суду від 01.03.2021 у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено питання: «Чи були тарифи на централізоване водопостачання, встановити які просило ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» своїм листом від 22.08.2018 №51/13985, зокрема, для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання у розмірі 7,44 грн за 1 куб.м (без ПДВ); для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання у розмірі 9,01 грн за 1 куб.м (без ПДВ), економічно обґрунтованими?». Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача з подальшим їх розподілом за наслідками розгляду справи. Зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи.
Ухвалою від 19.04.2021 суд задовольнив клопотання експертної установи про надання згоди на проведення експертизи по даній справі у запропонований експертною установою строк та направив позивачу рахунок на оплату вартості проведення експертизи.
06.07.2021 від експертної установи до суду надійшов лист №07-19/21-190 від 25.06.2021 з повідомленням про неможливість проведення експертного дослідження у зв'язку з відсутністю його оплати з боку позивача.
Ухвалою суду від 11.08.2021 у справі повторно призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступне питання: «Чи були тарифи на централізоване водопостачання, встановити які просило ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» своїм листом від 22.08.2018 №51/13985, зокрема, для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання у розмірі 7,44 грн за 1 куб.м (без ПДВ); для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання у розмірі 9,01 грн за 1 куб.м (без ПДВ), економічно обґрунтованими?». Зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи.
Ухвалою від 06.09.2021 суд задовольнив клопотання експертної установи про надання згоди на проведення експертизи по даній справі у запропонований експертною установою строк та направив позивачу рахунок на оплату вартості проведення експертизи.
Ухвалою суду від 10.01.2022 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.01.2022 в зв'язку з надходженням від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України висновку експерта №21-694/695 від 29.12.2021 судово-економічної експертизи.
27.01.2022 та 21.02.2022 судом відкладався розгляд справи в зв'язку з неявкою сторін в судове засідання.
24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва.
Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.
Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється проведенням у справі судово-економічної експертизи, поведінкою учасників справи та введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Ухвалами суду від 15.08.2022, 05.09.2022, 22.09.2022, 17.10.2022, 24.10.2022, 31.10.2022, 17.11.2022, 23.12.2022, 18.01.2023, 30.01.2023, 09.02.2023 судом розгляд справи відкладався у зв'язку з оголошеннями повітряної тривоги, клопотаннями позивача та відсутністю належних доказів повідомлення сторін про дату розгляду справи.
На підставі наказу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 21.04.2022 №01-228-н Відокремлений підрозділ "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було перейменовано у Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
З приводу посилання відповідача на те, що спори з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зокрема, щодо встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а оскільки предметом позову фактично є спір щодо розміру економічно обґрунтованого тарифу, то даний спір не має вирішуватись у господарському суді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Виходячи з правової позиції, викладеної у постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/13174/18, частиною п'ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (п.5.15). Якщо позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди заподіяної протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, не ставить позовної вимоги про вирішення публічно-правового спору, то відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України заявлені у позові вимоги мають вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу учасників спору (5.23).
За вказаних обставин, суд вважає, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.
Крім того, суд погоджується з позицією позивача, що на час розгляду справи відповідачем не прийнято рішення про коригування тарифу на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, або про відмову у його коригуванні з чітким обґрунтуванням причин такої відмови і посиланням на нормативно-правові акти України, що виключає для позивача можливість оскаржити таке рішення в адміністративному порядку.
В ході розгляду справи та в судових засіданнях представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
У судовому засіданні 13.03.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг видано Відокремленому підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" ліцензію серії АЕ №287995 від 09.04.2015 на провадження ліцензованої діяльності - «Централізоване водопостачання та водовідведення».
За заявою позивача №54/12508 від 01.09.2017 рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №91 від 17.04.2018 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надає відокремлений підрозділ «Южно-Українська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в місті Южноукраїнську» вирішено:
1. Встановити тарифи на послуги з централізованого водопостачання, які надає ВП ЮУ АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» в місті Южноукраїнську в наступних розмірах:
1.1. Для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання - 6,92 грн за 1 куб.м без ПДВ;
1.2. Для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання - 8,38 грн за 1 куб.м без ПДВ.
Структура тарифів наведена у додатку.
2. Встановити тарифи на послуги з централізованого водовідведення, які надає ВП ЮУ АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» в місті Южноукраїнську в наступних розмірах:
2.1. Для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення - 6,24 грн за 1 куб.м без ПДВ;
2.2. Для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення - 6,89 грн за 1 куб.м без ПДВ.
Структура тарифів наведена у додатку.
До такого рішення Виконкому Южноукраїнської міськради складено додаток «Структура тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надає ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом».
Вказуючи на те, що зазначені тарифи згодом вже не забезпечували для ВП «Южно-Українська АЕС» відшкодування всіх тих витрат, які підприємство несло надаючи дану послугу, 22.08.2018 ВП «Южно-Українська АЕС» звернувся до Виконкому, як до органу уповноваженого на встановлення тарифу на централізоване водопостачання, з листом №51/13985, в якому позивач посилаючись на Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 року № 869, зазначив, що направляє заяву про корегування діючих тарифів на централізоване водопостачання та просив розглянути матеріали та встановити тарифи для ВП «Южно-Українська АЕС» згідно з наданим розрахунком в установлені порядком терміни.
Як вбачається з доданого до заяви обґрунтування щодо зміни тарифів підставою для коригування тарифів на послуги з централізованого водопостачання, які надає ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» є включення до розрахунку уточнених обсягів витрат за статтею «Загальновиробничі витрати» в частині рентної плати за спеціальне використання води. Враховуючи зміну розміру податкових зобов'язань, у зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу України, позивачем здійснено розрахунок планованих витрат на сплату рентної плати за спеціальне використання води. З урахуванням відкоригованих витрат на сплату рентної плати планована собівартість питного водопостачання, за даними позивача, зросла на 7,4% та дорівнює 7,83 грн за 1 куб.м. Тарифи на централізоване водопостачання з урахуванням виконаного позивачем коригування планованих загальновиробничих витрат мають становити: - для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання - 7,44 грн за 1 куб.м без ПДВ; - для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання - 9,01 грн за 1 куб.м без ПДВ.
У відповідь на це звернення, листом №15/02-34/2570 від 06.09.2018 (т.1 а.с.48) відповідач повідомив позивача про те, що за результатами розгляду наданих розрахунків щодо корегування тарифу на послуги з централізованого водопостачання та у зв'язку зі значним підвищенням рентної плати за спеціальне використання води для ВП «Южно-Українська АЕС», що суттєво впливає на збільшення розміру тарифу, Виконком звернувся до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та до Державної фіскальної служби України з листом щодо надання роз'яснень стосовно зменшення розміру рентної плати у зв'язку з тим, що основним споживачем вироблених ВП «Южно-Українська АЕС» послуг є житлово-комунальне господарство КП «ТВКГ», яке придбаває послуги водопостачання для подальшого надання їх населенню. Також у листі відповідач зазначив, що після отримання відповіді буде оприлюднено відповідний проект рішення щодо корегування тарифу на послуги з централізованого водопостачання.
У листі ДФС України від 15.02.2019 (т.2 а.с.125) направленому на адресу Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, зазначено, що об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п.255.3 ст.255 Податкового кодексу України). При цьому, Податковий кодекс не передбачає умови звільнення від оподаткування рентною платою обсягів води, які реалізовані іншому суб'єкту господарювання, який використовує таку воду в підприємницькій діяльності, наприклад, передачі стороннім споживачам (населенню). Таким чином, при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати за обсяги води, які реалізовані ВП «Южно-Українська АЕС» підприємству КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» - суб'єкту господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, застосовується коефіцієнт - 1. За обсяги води, які ВП «Южно-Українська АЕС» використовує на власні технологічні потреби, при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати застосовується коефіцієнт 0,3.
Позивач зазначає, що в подальшому Виконкомом Южноукраїнської міськради рішень щодо корегування тарифу на послуги з централізованого водопостачання не приймалось та не оприлюднювалось.
Внаслідок такої бездіяльності відповідача ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» було вимушено понести не враховані у тарифі витрати зі сплати податкового зобов'язання з рентної плати за 2019 рік.
Позивач зазначає, що після внесення з 01.01.2018 змін у ст.255.1 Податкового кодексу України розмір відшкодування позивачеві рентних платежів, урахованих у тарифі на централізоване водопостачання та водовідведення повинен був збільшитись до 2024276,29 грн, натомість рішенням Виконкому Южноукраїнської міськради від 17.04.2018 №91 було встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення з урахуванням у їх структурі відшкодування позивачеві рентних платежів у меншому розмірі - 393,3 тис.грн.
В межах дозволу на спеціальне водокористування №УКР670А/НИК у 2019 році позивачем забрано води з річки Південний Буг 3917074 куб.м, з яких частина використана для власних потреб, а частина в обсязі 2622833 куб.м, відпущена стороннім споживачам. З вказаного обсягу позивач сплатив не враховані в тарифі рентні платежі у розмірі 63,97 грн за 100 куб.м (ставка рентної плати визначена статтею 255.5.1 Податкового кодексу України). Зазначені дані надають можливість зробити наступний розрахунок: 2622833 куб.м / 100 х 63,97 грн = 1677826,27 грн за 2019 рік;
Оскільки позивачем вже було подано позовну заяву до відповідача про стягнення 391026,0 грн, збитків, які полягають в різниці між затвердженим та економічно обґрунтованим тарифом, за перший квартал 2019 року (справа №915/2317/19), розрахунок позовних вимог становить: 1667826,27 грн (всього за 2019 рік) - 391026,0 грн (за перший квартал 2019 року) = 1276800,27 грн (за три квартали 2019 року).
Таким чином, на думку позивача, збитки від сплати не врахованої в тарифі рентної плати за спеціальне використання води у структурі діючих тарифів на централізоване водопостачання позивача за другий - четвертий квартали 2019 року становлять 1276800,27 грн.
На підтвердження факту декларування та сплати податкового зобов'язання з рентної плати за звітний період - 2019 рік зі спеціального використання води ВП «Южно-Українська АЕС» в межах дозволу на спецводокористування №УКР670А/НИК від 19.09.2016, позивачем подано до матеріалів справи: податкові декларації з рентної плати за звітні періоди: перший - четвертий квартали 2019 року; копії платіжних доручень з призначенням платежу: збір за спеціальне водокористування за другий - четвертий квартали 2019 року, а також виписки з банку.
Позивач зазначає, що відмова відповідача у коригуванні тарифів мала наслідком понесення позивачем збитків у вигляді обов'язкових платежів, а саме сплати рентної плати у другому - четвертому кварталі 2019 року в загальній сумі 1276800,27 грн, які не були відшкодовані позивачу через протиправну бездіяльність відповідача, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Особа також може звернутися до господарського суду за захистом охоронюваного законом інтересу але виключно у спосіб, який встановлено законом для захисту прав.
Стаття 20 Господарського кодексу України закріплює, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
У відповідності до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Нормами ст.144 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, у тому числі, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.
За змістом статей 22, 1166 Цивільного кодексу України відповідальність за завдану шкоду настає за наявності повного складу правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, завдання шкоди (збитків - грошового вираження шкоди), причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вини.
Терміном «збитки» («шкода») позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки (шкоду).
Загальні норми про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди наведено, зокрема, у ст.ст.1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.
Норми ст.19 Конституції України встановлюють обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України передбачено право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність, отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо. Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як витікає з положень статей 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Предметом розгляду у даній справі є вимога ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» про стягнення з Виконкому Южноукраїнської міськради майнової шкоди у розмірі 1276800,27 грн, якої зазнав позивач у вигляді сплаченого податкового зобов'язання з рентної плати зі спеціального використання води ВП «Южно-Українська АЕС» в межах дозволу на спецводокористування (за другий - четвертий квартали 2019 року) через бездіяльність Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради відносно коригування тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення.
Розглянувши подані позивачем докази в обґрунтування заподіяння йому відповідачем шкоди, господарський суд зазначає наступне.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.
Позивач зазначає, що сума збитків від сплати не врахованої в тарифі рентної плати за спеціальне використання води у структурі діючих тарифів на централізоване водопостачання ВП «Южно-Українська АЕС» за другий - четвертий квартали 2019 року становлять 1276800,27 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
На підтвердження факту надання послуг з централізованого водопостачання контрагентам, об'єкти яких розташовані на території Южноукраїнської громади позивачем подано до матеріалів справи: Річний план надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», що є додатком до рішення виконкому Южноукраїнської міської ради №156 від 19.05.2021 (т.2 а.с.161, 162), Фактичний обсяг з централізованого водопостачання за 2019 рік по укладеним договорам з контрагентами, об'єкти яких розташовані на території Южноукраїнської громади (т.2 а.с.160 зворотній бік), Розрахунок надання послуг з централізованого водопостачання за 2019 рік (т.2 а.с.163), Розрахунок обсягів надання послуг з централізованого водопостачання за 2019 рік (т.2 а.с.198).
Зазначені розрахунки та докази відповідачем не заперечені та не спростовані.
З рядка 9 Додатку 1 до рішення виконкому Южноукраїнської міської ради №156 від 19.05.2021 (т.2 а.с.162) вбачається, що фактичний обсяг реалізації ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» послуг з централізованого водопостачання за 2019 рік становив 3269,69 тис. куб.м, у т.ч. КП «ТВКГ» - 2413,31 тис. куб.м та іншим споживачам - 649,93 тис.куб.м.
Позивачем у Розрахунку обсягів надання послуг з централізованого водопостачання за 2019 рік (т.2 а.с.198) також зафіксовано, що обсяг реалізації ВП «Южно-Українська АЕС» послуг з централізованого водопостачання за 2019 рік Комунальному підприємству «ТВКГ» становить 2413,309 тис. куб.м. Щодо обсягів реалізації іншим споживачам, що входять до сфери дії Южноукраїнської громади, то обсяг реалізації становить 155,738 тис.куб.м.
Враховуючи, що спірні правовідносини стосуються другого - четвертого кварталу 2019 року, то в межах дозволу на спеціальне водокористування №УКР 670А/НИК у другому - четвертому кварталах 2019 року ВП «Южно-Українська АЕС» обсяг наданих позивачем послуг з централізованого водопостачання споживачам, що відносяться до Южноукраїнської міської ради становить 1947,351 тис.куб.м (1820,674 тис.куб.м КП «ТВКГ» + 126,677 тис.куб.м іншим споживачам).
Вказані обставини відповідачем також не заперечені та не спростовані.
В розрахунках №2 з рентної плати за спеціальне використання води (додатки №5 до податкової декларації) відображено, що ставка рентної плати визначена статтею 255.5.1 Податкового кодексу України та становить 63,97 грн за 100 куб.м.
Відповідно до листа ДФС України від 15.02.2019 (т.2 а.с.125), об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п.255.3 ст.255 Податкового кодексу України). При цьому, Податковий кодекс не передбачає умови звільнення від оподаткування рентною платою обсягів води, які реалізовані іншому суб'єкту господарювання, який використовує таку воду в підприємницькій діяльності, наприклад, передачі стороннім споживачам (населенню). Таким чином, при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати за обсяги води, які реалізовані ВП «Южно-Українська АЕС» підприємству КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» - суб'єкту господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, застосовується коефіцієнт - 1. За обсяги води, які ВП «Южно-Українська АЕС» використовує на власні технологічні потреби, при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати застосовується коефіцієнт 0,3.
Судом враховано, що самим відповідачем у Додатку 1 до рішення виконкому Южноукраїнської міської ради №156 від 19.05.2021 визначено фактичний обсяг спожитої у 2019 році безпосередньо Комунальним підприємством «ТВКГ» та іншими споживачами, які розташовані на території Южноукраїнської громади, послуги з централізованого водопостачання. І обсяги води, що використані ВП «Южно-Українська АЕС» на власні технологічні потреби до складу цих обсягів не входять.
Відповідно заперечення відповідача з приводу неправомірно застосованого позивачем коефіцієнту 1 (один) при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати за обсяги води реалізованої підприємствам - суб'єктам господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, судом відхиляються.
На підтвердження факту декларування та сплати податкового зобов'язання з рентної плати за звітний період - 2019 рік зі спеціального використання води ВП «Южно-Українська АЕС» в межах дозволу на спецводокористування №УКР670А/НИК від 19.09.2016, позивачем подано до матеріалів справи: податкові декларації з рентної плати за звітні періоди: перший - четвертий квартали 2019 року (т.1 а.с.10-25), копії платіжних доручень з призначенням платежу: збір за спеціальне водокористування за другий - четвертий квартали 2019 року, а також виписки з банку за 19.08.2019, 18.11.2019 та 17.02.2020 (т.2 а.с.188-197).
Виходячи з фактичного обсягу води, який використовувався позивачем для надання послуг з централізованого водопостачання, судом уточнено розрахунок рентних платежів, які сплачувались позивачем за другий - четвертий квартали 2019 року та заявлені останнім в якості збитків (шкоди), та визначено у наступному розмірі:
1947351,0 куб.м / 100 х 63,97 грн = 1245720,43 грн.
Решта заявлених позивачем до стягнення коштів у сумі 31079,84 грн (1276800,27 - 1245720,43) не підтверджена належними доказами та не обґрунтована позивачем.
Що стосується такого елементу складу правопорушення як протиправна поведінка, слід зазначити наступне.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України (такий порядок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869). Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" №869 від 01.06.2011, з метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановлено затвердити, зокрема, Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку (в редакції від 23.02.2018) визначено, що цей Порядок визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку таких тарифів.
Згідно п.9 Порядку, для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ліцензіат подає уповноваженим органам у друкованому та електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів на плановий період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердженими матеріалами і документами, що використовувались під час їх проведення.
Відповідно до п.34 Порядку розгляд розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, поданих ліцензіатом, здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця, а у разі коригування тарифів - протягом десяти календарних днів з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінрегіоном.
Згідно п.42 Порядку, під час перегляду (у тому числі коригування) тарифів уповноважений орган аналізує структуру тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення в частині відповідності/невідповідності фактичних витрат, понесених на надання відповідного обсягу послуг протягом планованого періоду, та витрат, які було враховано у встановлених тарифах, і за результатами такого аналізу здійснює перерахування тарифів (у разі відхилення відповідних показників).
Відповідно до п.35 Порядку рішення про встановлення тарифів оприлюднюється уповноваженим органом у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті уповноваженого органу невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дати його прийняття.
Враховуючи внесення змін до змін до ст.255.1 Податкового кодексу України, які набрали чинності 01.01.2018, ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЮУ АЕС» як первинний водокористувач стало платником рентної плати за спеціальне використання води та почало сплачувати відповідні податкових зобов'язань.
Враховуючи вказані обставини позивач у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ №869 від 01.06.2011, звернувся до відповідача із заявою (листом №51/13985 від 22.08.2018) (т.1 а.с.39,40) про коригування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, оскільки після внесення змін в законодавство та з метою покриття збитків, розмір врахованої у тарифі рентної плати повинен був збільшитись з 393,3 тис. грн до 2024276,29 грн.
Відповідач у відзиві зазначає, що зважаючи на надання позивачем економічно не обґрунтованих тарифів, він відмовив позивачу у встановленні нових тарифів, запропонувавши доопрацювати розрахунки та подати їх на затвердження, чого позивачем не було зроблено.
Однак, при цьому відповідач не зазначає, яким саме документом була оформлена його відмова та до матеріалів справи його не надав.
Єдина відповідь, яка міститься в матеріалах справи на лист позивача №51/13985 від 22.08.2018 викладена у листі №15/02-34/2570 від 06.09.2018 (т.1 а.с.48), в якому відповідач повідомляє позивачу, що розрахунки надані ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЮУ АЕС» щодо коригування тарифу на послуги з централізованого водопостачання виконавчим комітетом були розглянуті. У зв'язку зі значним підвищенням рентної плати за спеціальне водокористування для ВП «ЮУ АЕС», що суттєво впливає на збільшення розміру тарифу на послуги з централізованого водопостачання, як для ВП «ЮУ АЕС», так і для КП «ТВКГ», виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради звернувся до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Державної фіскальної служби України щодо надання роз'яснень стосовно зменшення розміру рентної плати, у зв'язку з тим, що основним споживачем наданої ВП «ЮУ АЕС» послуги є КП «ТВКГ», яке придбаває послуги з водопостачання для подальшого надання їх населенню. Після отримання відповіді, виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради буде оприлюднено відповідний проект рішення щодо коригування тарифу на послуги централізованого водопостачання, які надає ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЮУ АЕС».
Відповідачем не надано суду жодних доказів подальшого розгляду заяви позивача від 22.08.2018, з урахуванням очікуваних відповідей, прийняття відповідного рішення (зокрема, рішення про відмову у встановленні нових тарифів чи коригуванні попередньо встановлених) за вказаної заявою та його оприлюднення.
Вказане свідчить про те, що відповідачем взагалі не було розглянуто заяву від 22.08.2018, ні у терміни визначені п.34 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, ні пізніше.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем при розгляді заяви про коригування тарифів на централізоване водопостачання, поданої позивачем за супровідним листом №51/13985 від 22.08.2018 та отриманої відповідачем 22.08.2018, було допущено протиправну бездіяльність.
Посилання відповідача на те, що з матеріалів справи вбачається виникнення між сторонами під час процедури коригування тарифів спірних питань, зокрема, щодо застосування відповідного коефіцієнту, відхиляється судом, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що процедура коригування тарифу взагалі була розпочата з боку відповідача.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що заявлені позивачем до стягнення збитки (шкода) не може розцінюватись ні як втрати ліцензіата (у даному випадку ВП «Южно-Українська АЕС»), які виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом, ні як вимога про відшкодування різниці в розмірі затвердженого тарифу та економічно обґрунтованого тарифу, оскільки процедура коригування тарифу відповідачем не була розпочата; коригування тарифу не було здійснено; іншого тарифу, стосовно якого можна було б говорити про його необґрунтованість, затверджено та оприлюднено не було.
З цих же міркувань судом не приймається до уваги висновок експерта №21-694/695 від 29.12.2021, в якому зроблено висновки стосовно розмірів економічно обґрунтованих тарифів для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання, оскільки за заявою позивача поданою за супровідним листом №51/13985 від 22.08.2018 нові тарифи не були встановлені, а попередньо встановлені тарифи не коригувались.
Обов'язковою умовою покладання на особу відповідальності за спричинені збитки є наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, який передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Судом установлено, що рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №91 від 17.04.2018 встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надає ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» споживачам в місті Южноукраїнську.
В подальшому, в зв'язку зі змінами в податковому законодавстві, позивач за супровідним листом №51/13985 від 22.08.2018 звернувся до відповідача із заявою про корегування тарифу на централізоване водопостачання.
При цьому, позивач продовжував надавати послуги з централізованого водопостачання контрагентам, об'єкти яких розташовані на території Южноукраїнської громади та сплачувати у другому-четвертому кварталі 2019 року рентні платежі до держбюджету.
Відповідачем не надано суду доказів розгляду заяви позивача від 22.08.2018 та прийняття щодо неї відповідного рішення. Фактично заява позивача залишилась взагалі не розглянутою. Жодних рішень щодо врахування у тарифі на централізоване водопостачання рентних платежів, що сплачуються позивачем, прийнято та оприлюднено не було, що свідчить про бездіяльність відповідача.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що понесення позивачем збитків від сплати не врахованої в тарифі рентної плати за спеціальне використання води у структурі діючих тарифів на централізоване водопостачання за другий - четвертий квартали 2019 року, у розмірі 1245720,43 грн стало результатом протиправної бездіяльності відповідача.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.
У відповідності до ст.129 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. з 23.03.2023 по 25.03.2023 у відрядженні, повне судове рішення складено та підписано суддею 27.03.2023.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби Народів, буд.48; ідент.код 20910974; адреса ел.пошти: yuzhvk@gmail.com; адреса ел.пошти представника - адвоката Борисенко О.В.: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3; ідент.код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ; ідент.код ВП 20915546; адреса ел.пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; адреса ел.пошти представника - Кравченка А.М.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 1245720,43 грн збитків та 18685,81 грн судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 27.03.2023 року.
Суддя М.В.Мавродієва