83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.08.10 р. Справа № 20/221
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЗ-ТРАНС", м.Донецьк
про стягнення 7967,00 грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області звернулась Служба автомобільних доріг в Донецькій області, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЗ-ТРАНС", м.Донецьк, про стягнення 7967,00 грн. - суми матеріальної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10.03.2007 р. на ділянці автомобільної дороги Н-20 Слов”янськ - Донецьк - Маріуполь (км 151) у смт.Оленівка Донецької області, було заподіяна державі майнова шкода, на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Відповідач до судового засідання не з'явився, обставин, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2007 р. на ділянці автомобільної дороги Н-20 Слов”янськ - Донецьк - Маріуполь (км 151) у смт.Оленівка Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП).
Як стверджує позивач, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення АГ № 854979 від 10.03.07 р. водій ОСОБА_1 на вантажному автомобілі RENO НОМЕР_3, який належить ТОВ „МАЗ-ТРАНС”, порушив пункт 12.3 Правил дорожнього руху.
За ствердженням позивача, внаслідок ДТП була збита освітлювальна опора, розбитий світильник РКУ-250, зірвані дроти в прольоті між опорами, розбиті ізолятори, траверси, кронштейн кріплення світильника.
Службою автомобільних доріг в Донецькій області було зроблено запит до ДУ МВС України в Донецькій області Управління державної автоінспекції щодо реєстрації автомобіля RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_2.
У відповіді на вищезазначений запит зазначено, що автомобіль RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_2, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю „МАЗ-ТРАНС”, яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Свєтлова, 1А.
Автомобільні дороги загального користування з технічними засобами регулювання дорожнього руху закріплені за Службою автомобільних доріг в Донецькій області на праві оперативного управління, знаходяться на її балансі та є державною власністю.
09 січня 2007 року між Службою автомобільних доріг у Донецькій області (Замовник) та Філією „Донецький ВЕТВЗ” ДП „Укрдорзв”язок” (Підрядник) було укладено договір на виконання робіт з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення - освітлення № 2-7.
Відповідно до п.1.1 вищезазначеного договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати визначені Замовником види і обсяги робіт з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення - освітлення у відповідності діючих норм і стандартів.
Як стверджує позивач, на підставі зазначеного договору та відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт № 2 за серпень 2007 р., розрахунку вартості поточного ремонту лінії електроосвітлення автодороги Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь, км 151,153, виконані роботи по відновленню облаштування дороги, пошкодженої внаслідок ДТП на загальну суму 7967,00 грн.
Посилаючись на вищевикладене та на те, що внаслідок ДТП була заподіяна державі майнова шкода, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 7967,00 грн. - суми матеріальної шкоди.
Відповідач до судового засідання не з'явився, письмовий відзив по суті позову суду не надав.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог надав суду рапорт від 10.03.07 р., договір на виконання робіт з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення - освітлення № 2-7 від 09.01.07 р., акт приймання виконаних підрядних робіт, розрахунок вартості.
У своєму позові позивач стверджує, що водій ОСОБА_2 на вантажному автомобілі RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ „МАЗ-ТРАНС”, порушив п.12.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого була збита освітлювальна опора, розбитий світильник РКУ - 250, зірвані дроти в прольоті між опорами, розбиті ізолятори, траверси, кронштейн кріплення світильника. При цьому, позивач не надав суду жодних документів про право власності відповідача на автомобіль RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_2, будь-яких документів про трудові правовідносини водія з відповідачем, про те, чи виконував свої трудові обов'язки водій Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-ТРАНС” в день ДТП, документів про притягнення водія відповідача до адміністративної відповідальності.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася 10.03.07 р., а договір на виконання робіт з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення - освітлення № 2-7 між Службою автомобільних доріг у Донецькій області та Філією „Донецький ВЕТВЗ” ДП „Укрдорзв”язок” було укладено 09.01.07 р., тобто до моменту скоєння зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, із договору на виконання робіт з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення - освітлення № 2-7 від 09.01.07 р. не вбачається, що Філією „Донецький ВЕТВЗ” ДП „Укрдорзв”язок” було відремонтовано саме ту освітлювальну опору, яка була пошкоджена внаслідок ДТП 10.03.07 р.
Тобто, позивачем не ідентифіковано пошкоджене майно, не надано доказів того, що воно належить позивачеві на праві власності, користування тощо.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування відповідальності за заподіяну шкоду необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, протиправності її дій (бездіяльності).
Таким чином, розмір стягуваної суми та безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та заподіяною шкодою в розмірі 7967,00 грн. є недоведеними позивачем.
Відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
Будь-яких клопотань про витребування додаткових доказів по справі до господарського суду Донецької області від сторін не надходило.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем та наявні в матеріалах справи документи не є доказами, що підтверджують позовні вимоги, у зв'язку із чим у їх задоволенні слід відмовити, судові витрати по справі - покласти на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України, суд
У задоволенні позову - відмовити.
Суддя
Надруковано 3 примірники:
1 позивачеві;
1 - відповідачеві;
1 - у справу
Вик.Канаховська В.В.