79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.03.2023 Справа № 914/2514/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» м. Київ
про стягнення 251476,67 грн
Суддя Мороз Н.В.
При секретарі Дицькій С.З.
Представники:
Від позивача: Овчарук О. О.
Від відповідача: Гарматій І. Й.
Від третьої особи: н/з
Суть спору:
Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про стягнення 251 476,67 грн.
Ухвалою суду від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.11.2022.
Ухвалою суду від 03.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про участь в судовому засіданні, призначеному на 15.11.2022 в режимі відеоконференції - відмовлено.
11.11.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.11.2022 підготовче засідання відкладено на 06.12.2022, про що позивача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
28.11.2022 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 06.12.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 42399676) та продовжено підготовче провадження на 30 днів з 19.12.2022. Підготовче засідання відкладено на 17.01.2023.
23.12.2022 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на адресу суду надійшли письмові пояснення.
Ухвалою суду від 17.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.02.2023.
У зв'язку з перебуванням судді Мороз Н. В. на лікарняному з 14.02.2023 по 17.02.2023 (включно), розгляд справи № 914/2514/22, призначений на 14.02.2023 не відбувся.
Ухвалою суду від 20.02.2023 розгляд справи по суті відкладено на 14.03.2023.
14.03.2023 розгляд справи по суті відкладено на 23.03.2023, про що третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
В судове засідання 23.03.2023 представник позивача з'явився в режимі відеоконференції, дав пояснення по суті спору. Позов просить задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за поставлений природний газ у період з 01.12.2021 по 24.12.2021 позивачем як постачальником «останньої надії», у зв'язку з чим виник борг в сумі 186959,53 грн. Окрім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 27608,55 грн- пені, 3257,71 грн -3% річних та 33650,88 грн інфляційних втрат.
На думку позивача, посилання відповідача на договір №12-1657/21-БО-Т від 22.12.2021 не підтверджує факт постачання природного газу відповідачу у спірний період (01.12.2021- 24.12.2021) з боку третьої особи- ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг». Так, відповідно до п.3 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу. У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем, об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.12.2021 по 24.12.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії»- Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем. Ствердив, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, в період з 01.12.2021 по 24.12.2021, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 08.07.2022 № ТОВВИХ-22-7197, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56Х8000020Б1В008.
Позивач вказав, що враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 01.12.2021 по 24.12.2021, саме він здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в той же період з боку ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Також позивач ствердив, що згідно з п. 7 розділу IV Постанови від 30.09.2015 № 2496, «зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника». В матеріалах справи відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у спірний період з 01.12.2021 по 24.12.2021. Натомість, в матеріалах справи наявні докази включення відповідача в означений період саме до Реєстру споживачів позивача.
Також позивач заперечив щодо доводів відповідача про неотримання рахунку позивача за грудень 2021, та вказав, що за поставлений у листопаді 2021 та грудні 2021 року газ, позивачем було виставлено рахунки від 10.12.2021 № 31968 та від 10.01.2022 № 1581 відповідно, докази направлення на адресу відповідача додані до позовної заяви.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позовних вимог заперечив та зазначив наступне.
01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальником та Департаментом охорони здоров'я Львівської ОДА, як споживачем, укладено типовий договір № 1 постачання природного газу постачальником «останньої надії». Позивачем було виставлено рахунок відповідачу на оплату (природний газ) № 31968 від 22.12.2021 на загальну суму 48099,24 грн за листопад 2021 року. В акті № 19134 від 22.12.2021 приймання-передачі природного газу зазначено, що за листопад 2021 року об'єм спожитого газу становить 2, 86305 м3 на загальну суму 48099,24 грн. Борг за листопад 2021 року сплачено, оплату проведено 23.12.2021. 12.01.2022 позивачем виставлено відповідачу коригуючий акт № 24938 до акту приймання-передачі природного газу №19134 від 30 листопада 2021, відповідно до якого, «остаточна вартість природного газу, спожитого у листопаді 2021 року, згідно акту приймання-передачі природного газу №19134 від 30.11.2021 з урахуванням коригування становить 48099,24 грн, в тому числі ПДВ». Отже, станом на 12.01.2022 у відповідача не було жодних заборгованостей за спожитий газ перед позивачем.
Відповідач пояснив, що 10.12.2021 було проведено переговори щодо закупівлі за предметом природний газ, шляхом застосування Переговорної процедури відповідно до пункту 3 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, було узгоджено основні умови договору постачання природного газу для покриття всіх потреб відповідача з 12.2021 до 31.12.2022. Було вирішено укласти договір постачання природного газу між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Згідно із звітом про результати проведення процедури закупівлі UА-2021-12-10-18441-с (дата формування звіту 24.12.2021) було укладено договір постачання природного газу між відповідачем та ТзОВ ГК «Нафтогаз Трейдинг» від 22.12.2021 № 12-1657/21-БО-Т. Відповідно до рахунку-фактури ТзОВ ГК «Нафтогаз Трейдинг» № 12-1657/21-БО-Т/12.21 від 28.12.2021 виставленого відповідачу за споживання природного газу у грудні 2021 року, обсягом 4 тисячі кубічних метрів на загальну суму - 66215,98 грн. Платіжним дорученням № 324 від 29.12.2021 відповідачем було сплачено постачання газу за грудень ТзОВ ГК «Нафтогаз Трейдинг» у сумі 66215,98 грн., оплату проведено 30.12.2021 року.
Окрім того, відповідач зазначив, що до нього не надходив рахунок на оплату природнього газу № 1581 за спожитий газ у грудні 2021 року, та про боргові зобов'язання перед позивачем йому стало відомо 21.06.2022, коли отримано вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику «останньої надії» від 16.06.2022 за № 119/4.3-7555-2022.
Таким чином, враховуючи наведене, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Між ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як постачальником та Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, як споживачем укладено договір постачання природного газу від 22.12.2021 року № 12-1657/21 -БО-Т. Згідно з умовами договору він набирає чинності з дати його укладання. Разом з тим, відповідно до умов пункту 3.2 договору постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Відповідно, Товариство 22.12.2021 подало запит на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника. Цей запит було підтверджено 23.12.2021 та зареєстровано Споживача в реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 25.12.2021. Згідно з пунктом 7 розділу IV Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ІІКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу», «зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника». Також третя особа зазначила, що згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, інформаційна платформа -електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Враховуючи вищевикладене, Товариством було забезпечено своєчасну реєстрацію Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС в реєстрі споживачів постачальника.
Загальний обсяг природного газу, використаний споживачем у грудні 2021 року з ресурсів Товариства, а саме з 25.12.2021 по 31.12.2021, складає 1 117,08 м3., про що було складено та направлено споживачу для підписання відповідний акт приймання передачі.
Таким чином, постачання природного газу Товариством споживачу за договором здійснювалася з 25.12.2021, на підтвердження чого підприємством надано відомості у вигляді принтскрінів з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо Споживача з ЕІС-кодом 56X800002001В008.
Обставини справи.
01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальником та Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, як споживачем укладено типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Згідно з п. 1.1. договору, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (далі - Постачальник).
Відповідно до п. 1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, шо здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України.
Згідно з 1.3. договору, цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
У п. 2.1. визначено, що за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно з п. 2.2. договору, обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспоргування природного газу (для прямих споживачів).
Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 2.3. договору).
Розділом III договору передбачено умови постачання, зазначено що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за природний газ, що не визначена відповідно до пункту 4.1 розділу IV цього Договору (п. п. 3.1.-3.4. договору).
Згідно з п. 4.1. договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.
Відповідно до п. 4.2. договору, об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, шо містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. договору).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).
Згідно з п. 4.5. договору, порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п. 11.1 договору).
Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо Споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання (п. 11.3 договору).
Постановою НКРЕКП від 04.07.2017 року № 880 постановлено видати позивачу ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України (код ЄДРПОУ 40121452).
Розпорядженням КМУ від 22.07.2020 року № 917-р «Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії»» визначено позивача постачальником "останньої надії" строком на три роки, як переможця конкурсу.
Як суб'єкту ринку природного газу відповідачу було присвоєно персональний ЕІС-код: 56XS000020D1B008.
Згідно акту приймання-передачі природного газу № 19134 від 30.11.2021, ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальник передало Департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА, як споживачу 286305 тис. м3 природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 48099,24 грн.
Згідно коригуючого акту № 24938 до акту приймання-передачі природного газу № 19134 від 30.11.2021 ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальник передало Департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА, як споживачу 2 86305 тис. м3 природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 48099,24 грн.
За поставлений у листопаді 2021 та грудні 2021 року газ, позивачем було виставлено рахунки від 10.12.2021 № 31968 на суму 48099,24 грн та від 10.01.2022 № 1581 на суму 186959,53 грн. Докази направлення на адресу відповідача (копія реєстру відправлень та поштова квитанція) наявні в матеріалах справи.
Платіжним дорученням № 305 від 22.12.2021 відповідачем оплачено природний газ за листопад 2021 року на підставі рахунку № 31968 від 22.12.2021, акту № 19134 від 22.12.2021 та договору № 1 від 22.12.2021 на загальну суму 48099,24 грн.
Із адвокатського запиту адвоката Євгена Літвінова, адресованому ТзОВ «Оператору газотранспортної системи України» про надання інформації та копій документів вбачається, що адвокатом витребовувалась інформація з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачів за період з 01.10.2021 року по 31.03.2022 року, зокрема і споживача з персональним ЕІС-кодом: 56XS000020D1B008 (відповідача).
Листом «ТзОВ «Оператор газорозподільної системи України» щодо надання відповіді на адвокатський запит, повідомив адвоката Євгена Літвінова, що зокрема в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000020D1B008 був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56X930000008780B) у період з 01.11.2021 по 24.12.2021. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS000020D1B008 у використаний період та внесений в алокацію постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56X930000008780B), становить: з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 2863,05 м3; з 01.12.2021 по 24.12.2021 - 3302,89 м3.
Згідно даних з інформаційної платформи оператора ГТС вбачається, що в період з 01.12.2021 по 24.12.2021 ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювала постачання природного газу відповідачу, як постачальник «Останньої надії».
Згідно платіжного доручення №305 від 22.12.2021 відповідачем проведено оплату за листопад 2021 року згідно рахунку № 31968 від 22.12.2021 та акту № 19134 від 22.12.2021 в розмірі 48099,24 грн.
З протоколу переговорів щодо закупівлі природного газу за період з грудня 2021 по 31.12.2022 року від 10.12.2021 року між замовником Департаментом охорони здоров'я Львівської ОДА та учасником ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» вбачається проведення переговорів щодо закупівлі за предметом природний газ, шляхом застосування Переговорної процедури відповідно до пункту 3 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, було узгоджено основні умови договору постачання природного газу для покриття всіх потреб відповідача з 12.2021 до 31.12.2022. Було вирішено укласти договір постачання природного газу між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Згідно Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021 -12-10-018441-с (дата формування звіту 24.12.2021) було укладено договір постачання природного газу між відповідачем та ТзОВ ГК «Нафтогаз Трейдинг» від 22.12.2021 № 12-1657/21-БО-Т.
22 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації (споживач) укладено договір № 12-1657/21-БО-Т постачання природного газу.
Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року включно, в кількості 27,0 тис. куб. метрів в тому числі по місяцях. Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п. 2.1.3. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн; крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20% , всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу за цим договором становить 16 554,00 грн.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що загальна вартість цього договору на дату укладення становить 372465,00 грн, крім того ПДВ-74493,00 грн, разом з ПДВ -446958,00 грн, в тому числі 400258,00 грн за кошти державного бюджету, 46700,00 грн за кошти місцевого бюджету.
Згідно з п. 13.1. договору, даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 року включно, а в частині розрахунків-до повного їх виконання.
ТзОВ ГК «Нафтогаз Трейдинг» виставлено Департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА рахунок-фактуру № 12-1657/21-БО-Т/12/21 від 28.12.2021, за споживання природного газу у грудні 2021 року обсягом 4000 м3 на загальну суму 66215,98 грн.
Платіжним дорученням № 324 від 29.12.2021 відповідачем було сплачено ТзОВ ГК «Нафтогаз Трейдинг» за постачання природнього газу за грудень 2021 року в розмірі 66 215,90 грн.
Направлена позивачем вимога про сплату заборгованості від 16.06.2022 залишилася без відповіді і задоволення.
Таким чином, спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», що стосується оплати за природній газ за грудень 2021 року, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 186 959,53 грн. Окрім того, внаслідок прострочення виконання зобов'язань, відповідачу нараховано пеню в сумі 27608,55 грн, 3 % річних в сумі 3257,71 грн та інфляційні втрати в розмірі 33650,88 грн.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 693 ЦК України, у випадку, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Взаємовідносини операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГРС). Крім цього, правові засади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України «Про ринок природного газу» №329-VIII від 09.04.2015. Згідно з п.п.19, 26 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник "останньої надії" - визначений КМУ постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Відповідно до п.2 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції (надалі - Кодекс ГРС) цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу; доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу); доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу. Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (пункт 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРС).
Згідно з п. 1 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, та за умовами включення споживачів до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді.
Згідно абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі, постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, постачальник який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов'язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу, реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.
Згідно інформації ТзОВ «Оператор ГТС України», споживач з ЕІС - кодом 56XS000020D1B008 був закріплений в інформаційній платформі в Реєстрі споживачів за постачальником ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) по 24.12.2021.
Згідно з абзацами 8-10 пункту 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупиненого чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.
Максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», визначається Правилами постачання природного газу.
Пунктом 2 постанови КМ України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 N809 і від 9 грудня 2020 N 1236» доповнено постанову КМ України від 09.12.2020 N 1236 пунктами 417 і 418 такого змісту:
"417. Установити з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. граничну ціну на природний газ за договорами постачання: між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість); між споживачами, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії" - на рівні 16,8 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість);
418. З метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року: 1) акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем: забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником; забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач:
- побутові споживачі;
- бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України);
- заклади охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);
- виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива;
2) акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності забезпечити:
укладення до 1 грудня 2021 договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії"; укладення підприємствами теплоенергетики, які перебувають в портфелі постачальника "останньої надії", з постачальником "останньої надії" та товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанії "Нафтогаз Трейдинг" договорів постачання природного газу.
Для укладення побутовими споживачами, бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) договорів постачання природного газу з новим постачальником природного газу споживач подає новому постачальнику такі документи: заяву про укладення договору, в якій зазначає свій персональний ЕІС-код та очікувані об'єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору; належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт споживача; копії документів на право укладення договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах.
Оператори газорозподільних систем в одноденний строк забезпечують передачу постачальнику "останньої надії" інформацію про побутових споживачів, постачання яким розпочав постачальник "останньої надії", зокрема ЕІС-код, прізвище, ім'я, по батькові, поштову адресу об'єкта споживача, з метою укладення договорів для забезпечення безперервності постачання природного газу."
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102, ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» вніс до інформаційної платформи Оператора ГТС дані про те, що споживача з ЕІС-кодом 56XS000020D1B008 до категорії «бюджетні установи».
Таким чином відповідач, як споживач з категорією «бюджетна установа» автоматично зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Отже, споживач з ЕІС-кодом 56XS000020D1B008, тобто відповідач, закріплений в Реєстрі постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) з 01.11.2021 по 24.12.2021.
Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS000020D1B008 (відповідачем) в зазначений період віднесено в алокацію постачальника «останньої надії» ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) та становлять: з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 2863,05 м3 та з 01.12.2021 по 24.12.2021 - 3 302,89 м3.
Згідно інформації, наданої ТзОВ «Оператор ГТС України», постачальник ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС код 56Х930000010610Х) 25.12.2021 включив споживача з ЕІС-кодом 56ХS0000Р6W9300U, тобто відповідача, до свого Реєстру споживачів.
Таким чином, споживач з ЕІС-кодом 56XS000020D1B008, тобто відповідач, з 25.12.2021 закріплений в інформаційній платформі товариства в Реєстрі споживачів за постачальником ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56Х930000010610Х).
Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS000020D1B008 в період з 25.12.2021 по 31.12.2021 віднесено в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56Х930000010610Х) та становлять 111,08 м3.
Відповідно до п.2 глави 1 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 (у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції, надалі - Правила), дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Згідно з п.3 розділу І Правил постачання природного газу, споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи; новий постачальник - постачальник природного газу, з яким споживач, що має діючого постачальника, уклав договір постачання природного газу та який буде здійснювати постачання природного газу у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником; підтверджений обсяг природного газу - плановий об'єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору (п.5 глави 1 розділу І Правил).
Відповідно до п.1 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального EIC-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Згідно п.9 розділу ІІ Правил, постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу; за умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника «останньої надії», зобов'язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Правил, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем; на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника; споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу; у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку; до прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів нового постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (п.6 розділу ІV Правил).
Враховуючи інформацію ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» про періоди поставки газу відповідачу та постачальників, які це проводили, покликання відповідача на наявність у нього іншого постачальника у спірному періоді, є безпідставним.
Укладення з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договору від 22.12.2021 №12-1657/21-БО-Т на постачання газу з грудня 2021 року не підтверджує постачання газу в грудні 2021 року з ресурсів ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг». Поданою позивачем інформацією з інформаційної платформи Оператора ГТС підтверджується факт споживання обсягів газу з 01.11.2021 до 24.12.2021 саме з ресурсу позивача на виконання функції постачальника останньої надії (ПОН) в порядку п. 2 постанови КМ України № 1102. Водночас, доказів включення відповідача до реєстру споживачів ТзОВ «ГК» Нафтогаз Трейдинг» у спірний період в матеріалах справи відсутні.
Щодо доводів відповідача про неотримання рахунку позивача за грудень 2021.
Судом встановлено, що за поставлений у листопаді 2021 та грудні 2021 року газ позивачем було виставлено рахунки від 10.12.2021 № 31968 та від 10.01.2022 № 1581 відповідно. Докази направлення на адресу відповідача наявні в матеріалах справи.
Суд звертає окрему увагу на ту обставину, що відносини між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу про купівлю-продаж.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Таким чином, у правовідносинах купівлі-продажу право вимоги продавця, а так само кореспондуючий цьому праву обов'язок покупця є наслідком факту передачі товару.
Такий порядок регулювання відносин відповідає змісту п.5.2 договору, що закріплює обов'язок споживача оплатити поставлений товар.
Строк оплати визначено п.4.4. договору, як обов'язок споживача оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Тобто визначальним для обрахунку перебігу строку оплати є місяць в якому мав місце факт постачання газу. Саме кінець місяця поставки є початком обрахунок наступного (місячного) строку впродовж якого повинен бути здійснений платіж. Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Кількість отриманого газу доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу на підставі якого складені акти приймання-передачі послуг розподілу газу. Також така інформація доступна відповідачу на інформаційні платформі Оператора ГТС за ЕІС-кодом.
Таким чином, неотримання рахунку на оплату товару не впливає на обв'язок покупця оплатити товар.
Відповідно до довідки ТзОВ «ГК «Нафтогаз України», ціна природного газу, що постачався позивачем як постачальником «останньої надії» для споживачів, що є бюджетними установами, становила, зокрема, у період з 1 по 30 листопада 2021 року 16,8 грн за 1 куб. метр з ПДВ, у період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року і надалі розраховувалася відповідно до формули п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2021 року №1102.
Позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі.
Отже, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 186959,53 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог, позивач просить стягнути пеню на загальну суму 27608,55 грн, 3 % річних в розмірі 3257,71 грн та інфляційні втрати на загальну суму 33650,88 грн.
Суд перевірив розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат та встановив, що такі розраховані вірно та підлягають стягненню.
У справі «Трофимчук проти України», Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак витрати зі сплати судового збору у розмірі 3772,15 грн, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів, вул. Конопницької, буд. 3, ідентифікаційний код 02013047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) - 186959,53 грн основного боргу, 27608,55 грн пені, 3257,71 грн 3 % річних, 33650,88 грн інфляційних втрат та 3772,15 грн судового збору.
Рішення складено 03.04.2023.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Мороз Н.В.