83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.08.10 р. Справа № 36/125пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донакватех» м.Горлівка до Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» м.Авдіївка про внесення змін до договору,-
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: не з”явився;
Від відповідача: не з”явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донакватех» м.Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» м.Авдіївка, про внесення змін до договору на поставку обладнання №782/08Э від 17.08.08р. в редакції додаткової угоди від 09.03.10р.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав відзив на позов в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки будь-які підстави для внесення змін до договору відсутні.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази господарським судом встановлено:
17.07.08р. уклали договір №782/08Э, згідно якого позивач зобов»язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити дренажно-розподільчі пристрої в кількості, строки та за ціною, визначені договором.
До означеного договору сторони уклали специфікацію, якою визначили, що позивач зобов»язується поставити відповідачу пристрій дренажно-розподільчий для фільтру 2600мм. у кількості 1шт., а також пристрій дренажно-розподільчий для фільтру 3 000мм. у кількості 2шт. на загальну суму 149 700грн.
Додатковою угодою №1 від 13.10.08р. до договору сторони змінили банківськи реквізити відповідача, а додатковою угодою №2 від 25.08.09р. сторони у розділі «Адреса та реквізити сторін» договору слово «ЭЙС Лтд» замінили словом «Донакватех».
На виконання умов договору позивач передав відповідачу через його представника Колесова І.Г., який діяв по довіреності ЯПВ №754543/658 від 25.09.08р., продукцію за накладними №317 від 26.09.08р. на суму 44 700грн., а також за накладною №320 від 01.10.08р. на суму 105 000грн.
У позовній заяві позивач стверджує, що у зв»язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, а саме строків оплати отриманого товару, він направив на адресу відповідача лист №1501 від 09.03.10р. з пропозицію внести до договору зміни, викладені у додатковій угоді №3 від 09.03.10р.
У відповідь на вищевказаний лист відповідач повідомив, що з запропонованими позивачем змінами до договору відповідач не погоджується, у зв»язку з чим підписання направленої позивачем додаткової угоди №3 від 09.03.10р. є неможливим.
Означене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про внесення змін до договору на поставку обладнання №782/08Э від 17.08.08р. в редакції додаткової угоди від 09.03.10р.
Зі змісту додаткової угоди від 09.03.10р. вбачається, що позивач просить доповнити договір п.6.6, яким визначити, що за порушення строків оплати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру заборгованості за кожен день прострочення, а також доповнити договір п.9.7, згідно якого сторони встановлюють строк позовної давності за основним зобов»язанням та неустойки - чотири роки.
За змістом статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В контексті вищевказаної норми закону свобода договору є однією з основоположних засад приватноправового регулювання, що знаходиться в одному ряду з іншими загальними засадами, такими як неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; визнання і недоторканності права власності; свобода підприємницької діяльності; судовий захист цивільних прав та інтересів тощо. Свобода договору передбачає, зокрема, неприпустимість примусу щодо вступу у договірні відносини та можливість сторін вільно визначати умови (зміст) договору, який вони укладають.
Зміст будь-якого цивільно-правового договору складають його умови (пункти). Відповідно до принципу свободи договору, сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формують його конкретні умови, якщо тільки зміст якої-небудь умови імперативне не визначений законом чи іншими правовими актами.
Переважна більшість цивільно-правових норм, зокрема тих, що визначають умови договорів, мають диспозитивний характер, що означає, що сторони в договорі можуть відступити від їх змісту і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Імперативні норми - це норми, які є обов'язковими для сторін і не можуть змінюватися на їх розсуд. Отже, зміст договору становлять, по-перше, умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та, по-друге, умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства або інших правових актів. Так, наприклад, зміст договору, укладеного на підставі обов'язкового для сторін (сторони) правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування має відповідати цьому акту.
В даному випадку, норми чинного законодавства стосовно визначення у договорі відповідальності за порушення виконання грошових зобов»язань та збільшення строків позовної давності не носять імперативного характеру, оскільки означені умови договору погоджуються сторонами на власний розсуд.
Тобто, при укладання договору сторони вільні у визначенні умов договору, в тому числі стосовно виду відповідальності за порушення договірних зобов»язань та збільшення строку позовної давності, яка відповідно до ст.259 ЦК України може бути збільшена лише за згодою сторін, і ніхто не має право втручатися у правовідносини, які виникли між двома суб»єктами господарювання та спонукати змінювати вже існуючи правовідносини між ними крім випадків, встановлених законом. Пунктом 6 ст. 6 ГК України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже, суд не може примусити суб'єкта господарювання вносити зміни до договору, що є втручанням в його господарську діяльність, і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
Стаття 651 Цивільного кодексу України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Означена норма закону передбачає, що основним способом розірвання (зміни) договору є його розірвання або зміна за згодою сторін. ЦК передбачено окремі способи, за допомогою яких сторони за згодою між собою можуть змінити або розірвати договір. Змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише за наявності певних підстав. Такими підставами, відповідно до ч. 2 статті, що коментується, можуть бути: 1) істотне порушення договору другою стороною та 2) інші випадки, встановлені договором або законом.
В даному випадку, господарський суд вважає, що несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов»язань в частині строків оплати товару не є безумовною підставою для внесення змін до договору, який вже частково виконаний, а лише надає позивачу право у разі порушення його прав звернутися до суду з позовом за захистом своїх порушених прав.
За таких обставин, господарський суд вважає, що будь-які правові підстави для внесення змін до договору №782/08Э від 17.08.08р. в редакції додаткової угоди від 09.03.10р. відсутні, у зв»язку з чим відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донакватех» м.Горлівка до Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» м.Авдіївка про внесення змін до договору.
Суддя