83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.08.10 р. Справа № 40/151
Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Гладковій К.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит Україна”, смт. Калинівка
до першого відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „РДС” , м. Єнакієве
до другого відповідача закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь”,
м. Білозерське
про стягнення 684 691 грн. 22 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Кульга М.В. - юрисконсульт
від першого відповідача: не з'явився
від другого відповідача: не з'явився
У зв'язку з неможливістю вирішення спору за поважними причинами, у строк узгоджений сторонами, строк вирішення спору по даній справі було продовжено на підставі частини 3 статті 69 ГПК України додатково на один місяць.
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит Україна” звернулось до господарського суду з позовними вимогами до належних відповідачів у справі, зокрема : товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „РДС” та закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” про :
стягнення боргу з орендної плати в сумі 608 751 грн. 00 коп. солідарно: з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „РДС” та закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит Україна”;
стягнення пені в сумі 67 605 грн. 14 коп. за несвоєчасне внесення лізингових платежів солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „РДС” та закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит Україна”;
стягнення 3 % річних в сумі 8 335 грн. 08 коп. солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „РДС” та закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит Україна” згідно договору фінансового лізингу № 89-01034 від 31.05.06р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Тому неприбуття у судове засідання відповідачів, яких було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
До прийняття рішення у справі позивач уточнив свої позовні вимоги у частині стягнення солідарно з відповідачів пені, яка дорівнює 4 537, 88 EUR, і станом на 01.06.10р., з урахуванням умов договору, становить - 44 244 грн. 33 коп. Вказані дії відповідають вимогам статті 22 ГПК України.
Позов мотивовано тим, що між товариство з обмеженою відповідальністю „Сканія кредит Україна”, далі Лізингодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „РДС”, далі Лізингоодержувач ( перший відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 89-01034 від 31.05.06р., надалі договір.
За умовами договору Лізингодавець взяв на себе обов'язок придбати у свою власність у продавця (ТОВ „Сканія Україна”), обраного Лізингоодержувачем, транспортні засоби - далі предмет позову, відповідно до специфікації, передати їх у користуванню товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „РСД” (Лізингоодержувачу), на строк та на умовах визначених договором, а останній прийняти предмет лізингу, сплатити лізингові платежі та виконати інші зобов'язання, передбачені договором.
На виконання умов статті 1 договору позивач передав у користування першому відповідачеві транспортні засоби у кількості 4 одиниць, за їх індивідуальними визначеними ознаками. Факт передачі предмету лізингу підтверджується актом від 21.07.06р., що відповідає умовам договору фінансового лізингу.
Згідно п. 6.1 договору Лізингоодержувач повинен сплачувати лізингові платежі за користування предметом лізингу відповідно до договору та графіку ( Додаток №2 до договору). Нарахування лізингових платежів здійснюється у гривнях з наступним коригуванням кожного платежу на зміну курсу гривни до ЄВРО на дату їх нарахування, як це зазначено у п. 6.3 договору. Проте, всупереч прийнятих обов'язків, Лізингоодержувач несвоєчасно сплачував лізингові платежі, в за ним за період з 01.07.09р. по 01.06.10р. утворився основний борг в сумі 608 751 грн.
Згідно підпункту 6.9 договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів передбачених договором, графіком лізингових платежів (Додаток №2), Лізингоодержувач сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі 24 процентів річних від суми несвоєчасного виконаного платежу. Оскільки Лізингоотримувач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, Лізингодавець намагається стягнути з нього пеню за кожен день прострочення внесення лізингових платежів в сумі 44 244 грн. 33 коп.
Інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому Лізингодавець з посиланням на приписи пункту 2 статті 625 ЦК України намагається стягнути з Лізингоодержувача три процента річних в сумі 8 335 грн. 08 коп. за період прострочення з 01.07.09р. по 01.06.10р.
Судом прийнято до уваги доводи позивача відносно того, що 31.05.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ Сканія Кредит Україна”, надалі Кредитор, та закритим акціонерним товариством „ Золотий колодязь”, надалі Поручитель, було укладено договір поруки ДП-01034, надалі Порука, відповідно до якого Поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати у повному обсязі перед Кредитором по зобов'язанням Боржника - товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім „РСД” за договором фінансового лізингу № 89-01034 від 31.05.06р.
Пунктом 2.1 статті 2 договору Поруки у випадку невиконання першим відповідачем взятих на себе зобов'язань за лізинговим договором, другий відповідач несе солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату лізингових платежів, пені та будь-яких інших платежів, що підлягають сплаті боржником за лізинговим договором. Вказані обставини підтверджені також пунктом 3.1 статті 3 договору поруки у розділі „ Відповідальність сторін”.
Пунктом 3.4 договору Поруки встановлено, що днем виникнення зобов'язання Поручителя погасити заборгованість Боржника вважається день наступний за днем, коли платіж за лізинговим договором підлягає до сплати.
На підставі узгоджених між сторонами пункту 4.1 договору Поруки передбачено, що порука припиняється, якщо Кредитор в межах однорічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов'язання у відповідно до вимог пункту 3.4 договору не пред'явить вимоги до Поручителя, як це зазначено у пункті 4 статті 559 ЦК України.
Виконуючи умови договору Поруки, Кредитор звернувся до Поручителя із вимогою про оплату ( повідомлення) за № 922 від 20.10.09р. про сплату простроченої заборгованості з лізингових платежів, однак відповіді до наступного часу ним не отримав. З у рахуванням вказаних обставин, позивач наполягає на задоволенні його уточнених позовних вимог, оскільки до наступного часу зобов'язання не виконано
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, та досліджено правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.
Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Стаття 292 ГК України дає наступне визначення лізингу, що це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно п. 2 ст. 292 ГК України, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
За ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до вимог статті 546 ЦК України до одного із видів належного виконання зобов'язань відноситься - порука. Стаття 553 ЦК вказує на те, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, частково або у повному обсязі. Тобто, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником
Стаття 554 ЦК України містить правові наслідки порушення зобов'язання забезпеченого порукою, а саме:
у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя і останній відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу тощо;
особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
У статті 559 ЦК України зазначені умови за якими припиняється договір поруки, зокрема:
з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодних з цих умов, які порушують законодавство, не підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін.
Стаття 541 ЦК України встановлює солідарні зобов'язання, за якими солідарним обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У відповідності до вимог статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо.
Частина перша статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ст. 599 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Зобов'язання за договором фінансового лізингу щодо внесення відповідачем лізингових платежів не припинилося виконання проведеним належним чином.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено факт несплати першим відповідачем лізингових платежів, наявність солідарної відповідальності другого відповідача на підставі укладеного договору Поруки. Відповідачі у судове засідання не з'явилися, доказів виконання зобов'язань за спірними договорами фінансового лізингу та Поруки суду не надали.
За таких обставин позов підлягає задоволенню за рахунок солідарних боржників, зокрема: першого відповідача у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит України”, з якого слід стягнути на користь позивача борг в сумі 304 375 грн. 50 коп., та другого відповідача у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь” - борг з лізингових платежів в сумі 304 375 грн. 50 коп.
Пункт 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, відповідає вимогам вказаної статті.
Тому позов щодо стягнення солідарно з відповідачів пені за прострочення внесення лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу підлягає задоволенню частково, у зв'язку з чим: з першого відповідача у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит України” слід стягнути пеню в сумі 22 122 грн. 17 коп., та другого відповідача у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь” - пеню в сумі 22 122 грн. 17 коп. У задоволенні решти частини пені в сумі 23 360 грн. 81 коп. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов'язання, позов щодо стягнення солідарно з відповідачів трьох процентів річних згідно договору фінансового лізингу підлягає задоволенню, у зв'язку з чим: з першого відповідача у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит України” слід стягнути три процента річних в сумі 4 167 грн. 54 коп. та другого відповідача у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь” - три процента річних в сумі 4 167 грн. 54 коп.
Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються першого та другого відповідачів порівну, оскільки спір виник у зв'язку з їх неправильними діями і доведено до суду згідно вимог ст. 44 ГПК України. Оскільки позов задоволено частково, розподіл витрат здійснюється судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів частини 5 статті 49 ГПК України і дорівнюють по державному миту - 6 614 грн. 06 коп., та витрат щодо забезпеченню судового процесу в сумі 227 грн. 95 коп. У зв'язку з чим з першого відповідача у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит України” підлягає стягненню витрати по державному миту в сумі 3 307 грн. 03 коп. та забезпеченню судового процесу в розмірі 113 грн. 98 коп., та другого відповідача у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь” - витрати по державному миту в сумі 3 307 грн. 03 коп. та забезпеченню судового процесу в розмірі 113 грн. 98 коп.
У судовому засіданні, яке відбулося 26.08.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 541, 543, 554, 559, 599, 627, 628, 629, 631, 638, 806 ЦК України 2003 року, ст. ст. 179, 180, 181, 292 ГК України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, частиною п'ятою ст. 49, частиною 3 ст. 69, частиною четвертою ст. 77, ст. ст. 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно:
- з першого відповідача у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „РДС”, 86414, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Берегового, 38а, р/р 26002301636921 у філії відділення ПІБ в м. Єнакієве, МФО 334215, ід. код 22037363, на користь:
- товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит Україна” 08004, Київська область, Макарівський район, смт. Калинівка, вул. Київська, 37 ( 50 - тий км. Траси Київ-Чоп) п/р 26006200285069 в АКБ „ Сіті банк”, МФО 300584, ід. код 33052443 основний борг з лізингових платежів в сумі 304 375 грн. 50 коп., пеню в сумі 22 122 грн. 17 коп., три процента річних в сумі 4 167 грн. 54 коп., витрати по державному миту в сумі 3 307 грн. 03 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 113 грн. 98 коп., видавши наказ;
- з другого відповідача у справі - закритого акціонерного товариства” Золотий колодязь”, 85012, Донецька область, Добропільсьий район, с. Новоукраїнка, вул. Мінеральна, 1, п/р 26009301751263 у філії Головного управління ПІБ в Донецькій області, МФО 335635, ід. код 05394676, на користь:
- товариства з обмеженою відповідальністю „ Сканія Кредит Україна” 08004, Київська область, Макарівський район, смт. Калинівка, вул. Київська, 37 ( 50 - тий км. Траси Київ-Чоп), п/р 26006200285069 в АКБ „ Сіті банк”, МФО 300584, ід. код 33052443 , р/р 26000000672000 в АТ “Каліон Банк Україна” м. Київ, МФО 300379 ід. код. 31032954, основний борг з лізингових платежів в сумі 304 375 грн. 50 коп., пеню в сумі 22 122 грн. 17 коп. , три процента річних в сумі 4 167 грн. 54 коп., витрати по державному миту в сумі 3 307 грн. 03 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 113 грн. 98 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позову щодо стягнення солідарно з відповідачів решти частини пені в сумі 23 360 грн. 81 коп. - за прострочення внесення лізингових платежів - відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя