Справа № 127/3019/20
Провадження № 1-кп/127/141/20
28 березня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про призначення комісійної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, про що відомості внесені 23.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010004267, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що під час судового розгляду сторона обвинувачення надала як доказ висновок експерта № 4/86 від 30.01.2019, згідно з яким у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження: контузія лівого ока: крововиливи під сітківку та скловидне тіло, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п. 2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»), оскільки не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, а потягли за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я; закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; синці на лобі ліворуч, на нижній повіці лівого ока - до легких тілесних ушкоджень. У висновку експерта вказано, що експертиза проведена на підставі: медичної карти стаціонарного хворого №11454/1159 МКЛ ШМД м. Вінниці; медичної карти стаціонарного хворого ВОКЛ ім. М.І. Пирогова №2204; копії медичної карти стаціонарного хворого №7862 КНПВ МКЛ №1 на ім'я ОСОБА_7 . Отже, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 встановлена судово-медичним експертом у висновку експерта №4/86 від 30.01.2019 за відсутності оригіналу медичної карти стаціонарного хворого №7862 КНПВ МКЛ №1, тобто в порушення вимог пунктів 4.1, 4,3, 4.4, 4.13.4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Крім того, захисник вказав, що у висновку експерта №4/86 від 30.01.2019 із медичної карти стаціонарного хворого №11454/1159 МКЛ ШМД м. Вінниці вбачається, що ОСОБА_7 23.10.2018 о 00:45 год був госпіталізований в нейрохірургічне відділення. Зі слів хворого травму отримав в побуті, 23.10.2018 був побитий невідомими. Водночас у висновку експерта у резолютивній частині вказано, що виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 по давності утворення могли виникнути 22.10.2018, що суперечить даним медичної карти стаціонарного хворого №11454/1159 МКЛ ШМД м. Вінниці.
Згідно із випискою медичної карти стаціонарного хворого №11454 від 06.11.2018 у нейрохірургічному відділені МКЛ ШМД м. Вінниці ОСОБА_7 перебував з 23.10.2018 до 06.11.2018, тобто 14 днів. Натомість згідно із копією медичної карти стаціонарного хворого №7862 КНПВ МКЛ №1, на яку безпідставно посилається експерт, 06.11.2018 ОСОБА_7 був госпіталізований в неврологічне відділення КНПВ МКЛ №1 та перебував на лікуванні у цьому відділені до 15.11.2018 (9 днів). Тобто, документально підтверджено розлад здоров'я ОСОБА_7 протягом 14 днів. У зв'язку з цим є необґрунтованим висновок експерта, що виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки потягли за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Також адвокат акцентував увагу суду на тому, що допитана у судовому засіданні експерт Вінницького обласного бюро СМЕ ОСОБА_9 не змогла пояснити щодо виявлених під час проведення експертизи порушень Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, та у зв'язку з цим не змогла належним чином обґрунтувати виконаний нею висновок експерта №4/86 від 30.01.2019. В судовому засіданні на запитання щодо визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 експерт послалась на вказаний у медичній карті діагноз, а не нормативні документи (Правила), які безпосередньо встановлюють порядок судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та зобов'язують експерта за відсутності медичних документів утримуватись від встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Крім того, адвокат ОСОБА_5 у своєму клопотанні звертає увагу суду на те, що у висновку експерта №4/86 від 30.01.2019 експерт посилається на матеріали кримінального провадження: протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.10.2018; протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 від 27.10.2018 та протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 23.10.2018. Згідно із протоколом допиту свідка ОСОБА_10 : «22.10.2018 ... жінка накинулась на ОСОБА_11 ... нанесла йому один удар рукою в обличчя, молодий хлопець … наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_11 ». Тобто, показання ОСОБА_10 щодо заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень невстановленою жінкою суперечить п. 4 висновку експерта, що характер та локалізація виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 за механізмом утворення не суперечить відображеному у показаннях ОСОБА_7 .
Експерт у своєму висновку також не встановила взаємозв'язок між виявленими у ОСОБА_7 тілесними ушкодженнями та перебуванням його на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділені МКЛ ШМД м. Вінниці з 23.10.2018 до 06.11.2018 та в неврологічному відділенні КНПВ МКЛ №1 з 06.11.2018 до 15.11.2018. Тобто, експерт не підтвердила одну із ознак ушкодження середньої тяжкості - тривалий розлад здоров'я, що ставить під сумнів об'єктивність висновку експерта.
Також адвокат зазначив, що під час проведення досудового розслідування 25.06.2019 були проведені слідчі експерименти за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які спростовують твердження ОСОБА_7 щодо нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим. Проте вказані слідчі експерименти не враховані під час проведення судово-медичної експертизи для вирішення питання щодо механізму заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень та щодо можливості заподіяння йому тілесних ушкоджень з урахуванням взаємного розташування потерпілого та обвинуваченого (через паркан висотою 170-180 см, з урахуванням рельєфу місцевості).
Судово-медичне обстеження ОСОБА_7 проведено 25.10.2018, тобто на четвертий день після конфлікту з ОСОБА_4 . Сторона захисту надала докази щодо відсутності у ОСОБА_7 видимих тілесних ушкоджень станом на 22-24 жовтня 2018 року, а також докази того, що ОСОБА_7 у вказаний час перебував поза межами лікувальної установи. Викладене, на переконання захисника, ставить під сумнів висновок експерта щодо характеру та механізму тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 , часу та обставин їх виникнення, а також щодо ступеня тяжкості цих тілесних ушкоджень.
Адвокат вважає, що оскільки висновок експерта №4/86 від 30.01.2019 суперечить іншим матеріалам справи та викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності, необхідно призначити комісійну судово-медичну експертизу щодо характеру виявлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, механізму та часу їх утворення та встановлення ступеня тяжкості цих ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 про призначення комісійної судово-медичної експертизи заперечували.
Заслухавши клопотання адвоката ОСОБА_5 про призначення комісійної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженні, думки учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 10 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
При цьому, вимоги щодо змісту висновку експерта містяться у ст. 102 КПК України. Так, у висновку експерта повинно бути зазначено: 1) коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; 2) місце і час проведення експертизи; 3) хто був присутній при проведенні експертизи; 4) перелік питань, що були поставлені експертові; 5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; 6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; 7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 102 КПК України у висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
Відповідно до п. 1.2.14 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до п. 1.4 розділу І Інструкції, під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта. Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.
Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997, комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам слід мати на увазі, що первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.
Згідно з п. 11 вищезазначеної Постанови повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Переконливих даних про те, що висновок експерта № 4/86 від 30.01.2019 в цілому не відповідає вимогам ст. ст. 101 та 102 КПК України стороною захисту не надано.
Пунктом 4.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995, визначено, що судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.
Документ - це матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у зведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.
За юридичним значенням документи поділяються на справжні та підроблені.
Справжні документи бувають дійсними, тобто, мають на даний момент юридичну силу, і недійсними - документи, що з якихось причин втратили юридичну силу.
Оригінал - це документ, створений вперше і належним чином оформлений. Він може бути розмножений копіями. Оригінал і копії мають однакову юридичну силу. Копія - це точне відтворення оригіналу, яка завірена у певному порядку.
Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_9 пояснила, що наданих їй вихідних даних, в тому числі оформленої належним чином та належної якості копії амбулаторної картки для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 , було достатньо для надання експертного висновку №4/86.
Суд наголошує, що статтею 332 КПК України передбачено саме право, а не обов'язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, тобто належить до дискреційних повноважень суду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку стороною захисту не доведено необхідність призначення саме комісійної судово-медичної експертизи, а наявні в матеріалах кримінального провадження результати первинної експертизи можуть бути використані при прийнятті рішення у кримінальному провадженні поряд з іншими доказами, оцінка яким буде дана судом в нарадчій кімнаті.
Керуючись ст. ст. 101, 102, 110, 332, 372 КПК України, суд -
Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про призначення комісійної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, відомості про які внесені 23.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010004267 - залишити без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: