Справа № 11-866 2006 року Головуючий у 1-й інстанції Череднікова С.М.
Категорія ст. 185 ч.З КК України Доповідач: Куліш В.М.
УХВАЛА Іменем України
2006 року липня місяця 14 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Куліша В.М.
Суддів: Захожая О.І., Віщика В.М.
з участю прокурора Хіцана І.В.
законного представника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві кримінальну справу за апеляцією законного представника ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 на вирок Лубенського міськрайонного суду від 4 травня 2006 року.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_2, громадянина України, уродженця м. Лубни, Полтавської області, освіта неповна середня, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого
· 10.01.2005 року Лубенським міськрайонним судом за ч.2 ст.185, ч.З ст.15, ч.З ст. 185, ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з випробуванням, іспитовим строком 2 роки;
· 19.05.2005 року Лубенським міськрайонним судом за ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі, Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Полтавської області від 19 серпня 2005 року цей вирок змінено, застосовано ст.69 КК України та пом'якшено покарання до штрафу у розмірі 340 грн.,
- за ч.З ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_2 до призначеного покарання частково зараховано невідбуту частину покарання за вироком цього ж суду від 10.01.2005 року.
Згідно ст.71 КК України ОСОБА_2 до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 10.01.2005 року і остаточно вважати його засудженим на 5 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь:
· ОСОБА_4 - 186 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;
· ОСОБА_5 - 5956 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;
· ОСОБА_6 - 8026 грн. 42 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішено питання речових доказів.
Вірно дано судом і юридичну кваліфікації дій засудженого за ч.З ст. 185 КК України, як у таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло, що ніким з учасників процесу не оспорюється.
Призначаючи покарання засудженому, місцевий суд, відповідно до вимог ст.65 КК України врахував не тільки ступінь тяжкості вчиненого злочину, але й конкретні обставини справи, дані про особу ОСОБА_2, що вчинив злочин в період іспитового строку і в стані алкогольного сп'яніння, обставинами, які пом'якшують покарання, якими суд визнав щире каяття та неповнолітній вік засудженого.
За таких обставин покарання призначене ОСОБА_2 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи наведене підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_2 не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляцію законного представника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Лубенського міськрайонного суду від 4 травня 2006 року стосовно нього без змін.