Справа №22-а-1658 2006р. Головуючий по 1-й інстанції
Васильєва Л.М. Суддя-доповідач- Чернов С.І.
2006 року червня місяця «21" дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді- Чернова С.І.
Суддів- Петренка В.М., Акопян В.І.
при секретарі- Ткаченко Т.І.
з участю адвоката- ОСОБА_1, ОСОБА_2
позивача- ОСОБА_3
відповідача- ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
третьої особи- ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на рішення місцевого Київського районного суду м.Полтави Полтавської області від 19 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю, виселенні, зняття з реєстраційного обліку та вселення,-
Рішенням місцевого Київського районного суду м.Полтави Полтавської області від 19 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені повністю. Постановлено усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 житловим будинком з господарсько-побутовими спорудами розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Знято з реєстрації ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 з будинку АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 52 грн. 50 коп.- витрат, пов"язаних з наданням правової допомоги з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 просять рішення скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити.
Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 грудня 2005 року, посвідченого державним нотаріусом, власником житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться АДРЕСА_1 є позивачка ОСОБА_3, яка згідно ст..ст.317, 319 ЦК України має право володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
При задоволенні позову про виселення відповідачів зі спірного житлового будинку й скасування реєстрації суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 зобов'язані звільнити жиле приміщення згідно з вимогами ст..48 Закону України «Про власність", ст..41 Конституції України, ст..8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції. Проте, наведені мотиви не можна визнати обґрунтованими.
Відповідно до ст..48 Закону України «Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть, якщо ці порушення не були поєднані з позбавленням володіння та відшкодування заподіяних цим збитків.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_4, яка є дочкою померлого ОСОБА_11, проживає в спірному будинку з 1983 року, а ОСОБА_5 і ОСОБА_7- внуки померлого ОСОБА_11- з дня народження.
Позивачка ОСОБА_3 просить захистити її право власника житлового будинку шляхом виселення з нього колишніх членів сім"ї.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що об"єкт власності-житловий будинок, тому режим проживання в ньому регулюється нормами Житлового Кодексу.
Пред'являючи вимоги про виселення відповідачів із спірного житлового будинку, позивачка ОСОБА_3 послалася на вимоги ст..ст.386, 392 ЦК України, які регулюють захист права власності, однак, позивачка не зазначила підстави передбачені законом для виселення відповідачів, на які вона посилається на підтвердження своїх позовних вимог.
Відповідно до ст..9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користуватися ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.
Згідно зі ст.. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє колишніх членів його сім"ї права користуватися займаним приміщенням. Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім"ї власник жилого будинку має відповідно до ст..157 ЖК України, але за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України.
Позивачка ОСОБА_3 не навела підстав, передбачених нормами ЖК України, які можуть бути порушені при виселенні відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 із спірного будинку.
Таким чином, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_3 не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
З позивачки ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_4 12 грн.75 коп.- витрат по сплаті державного мита та 7 грн. 50 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст..ст.307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5-задовольнити.
Рішення місцевого Київського районного суду м.Полтави Полтавської області від 19 квітня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, виселенні, зняття з реєстраційного обліку та вселення- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 12 грн.75 коп.- витрат по оплаті державного мита та 7 грн.50-коп..- витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 20 грн. 25 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
На рішення Апеляційного суду Полтавської області може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.