23 березня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/11144/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С., ,
за участю:
секретаря судового засідання - Маслак О.Ю.,
представників позивача - Ткаченко В.І., Мельніченко І.С.,
представника відповідача - Корецької М.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління майном комунальної власності міста до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання дії протиправними та скасування вимоги.
28 грудня 2022 року Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, у якій просить скасувати вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 28.11.2022 №201607-14/3518-2022, складену на підставі акту ревізії від 01.11.2022 №201607-22/9, щодо забезпечення відшкодування до загального фонду бюджету Полтавської міської територіальної громади коштів в сумі 16803821,78 грн та державного бюджету - 3364573,62 грн, відповідно до договору оренди від 29.04.2009, укладеного між Управлінням майном комунальної власності міста та ТОВ "Спортивний клуб "Спартак", відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України та статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що пред'явлені вимоги Управління Держаудитслужби від 28.11.2022 є безпідставними та такими, що не відповідають нормам законодавства, а акт ревізії від 01.11.2022 №201607-22/9 в частині щодо порушень при укладенні та виконанні договору оренди від 31.03.2009 №23/17 протиправним, необ'єктивним. Зазначає, що відповідач вбачає допущені порушення Управлінням майном при укладенні договору оренди об'єкта комунальної власності за адресою: м. Полтава, майдан Незалежності, 24-А від 29.04.2009 з ТОВ «Спортивний клуб «Спартак», що призвели до недотримання коштів державним та місцевими бюджетами на загальну суму 20168395,40 грн. Зазначає, що при укладанні договору оренди від 31.03.2009 Управлінням майном, як об'єктом контролю, не було допущено порушень в частині володіння, користування та розпорядження фінансовими ресурсами, необоротними та іншими активами та в частині дотримання норм законодавства, що врегульовано питання орендних відносин комунального майна. Щодо висновку відповідача про використання Управлінням звіту про оцінку майна нежитлової будівлі, який не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, що вплинуло на достовірність об'єкта оренди, позивач вказує, що Управління майном , не мало жодних підстав ставити під сумнів представлений звіт про оцінку майна , та компетентність оцінювача, який його складав, і рецензента, який його перевіряв. Також у позові позивач наголошує, що висновки відповідача ґрунтуються на підставі матеріалів, зібраних в якості наданих доказів в кримінальному провадженні, які підлягають доведенню в суді, а не на підставі наданих документів, що характеризують фінансово-господарську діяльність управління в період, що підлягає ревізії. Тобто матеріали кримінального провадження, що підлягають доведенню в суді, не можуть бути підставою для перерахунку орендної плати та визнання ще недоведені порушення - порушеннями Управлінням майном при здійсненні фінансово-господарської діяльності, що призвело до недоотримання коштів за Договором оренди від 29.04.2009 на загальну суму 20168395,40 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/11144/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
19 січня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначав, порушення, що виявлені органом державного фінансового контролю, які слугували підставою для надіслання вимоги Управлінню майном є обґрунтованими та документально підтвердженими. Зазначає, що усунення порушення, яке призвело до збитків, можливе лише шляхом їх відшкодування. Вказує, що спірна вимога є конкретною та відповідає вимогам як до індивідуально-правового акта. Зазначає, що в ході ревізії ТОВ «Спортивний клуб «Спартак» до виконкому Полтавської міської ради направлено заяву від 18.03.2009 ;2 про надання «в оренду Палац спорту «Юність», який знаходиться за адресою: м. Полтава, майдан Незалежності, 24а. Палац спорту «Юність» буде використовуватись за його основним призначенням тобто, як спортивний заклад», зі змісту цієї зави вбачається, що інший термін дії договору (більше 5 років) не обумовлюється. Інші заяви ТОВ «Спортивний клуб «Спартак» щодо оренди нерухомого майна за адресою м.Полтава, майдан Незалежності,24а, яким обумовлювався інший термін дії договору не надано, отже правові підстави для укладення договору оренди нерухомого майна за цією адресою на строк більше ніж 5 років відсутні. Проте, між Управлінням майном (Орендодавець) , якому Полтавською міською радою було делеговані повноваження управління майном комунальної власності міста, та ТОВ «Спортивний клуб «Спартак» (Орендар) укладено договір оренди від 29.04.2009 з 31.03.2009 по 31.12.2019, тобто на строк біліше ніж 5 років, чим порушено п.6.2 Порядку передачі в оренду майна. Окрім цього, вказує на порушення позивачем абзацу другого пункту 2, пункту 19 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №62, пунктів 7,9 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста. Оскільки ревізією встановлено, що звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, що вплинуло на достовірність оцінки та призвело до заниження оціночної вартості майна об'єкта оренди і стало наслідком заниження розміру орендної плати визначеної Договором оренди. Звертає увагу суд, що використання управлінням Держаудитслужби в рамках ревізії копій окремих документів матеріалів кримінального провадження, отриманих від правоохоронного органу відповідає вимогам чинного законодавства., зокрема, п.11 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п.6 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 квітня 2006 №550.
27 січня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що Управління критично оцінює висновки Управління Держаудитслужби про порушення Орендодавцем , які призвели до недоотримання доходів міським та державним бюджетами внаслідок використання звіту про оцінку майна нежитлової будівлі. Наполягає на тому, що Управління майном не мало жодних підстав ставити під сумнів представлений Звіт про оцінку майном та компетентність оцінювача, який його складав, рецензента, який його перевіряв.
03 лютого 2023 року до суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив у якому зазначає, що позиція відповідача, викладена в позові та відповіді на відзив не спростовує виявлене правопорушення п.6.2 Порядку передачі в оренду майна.
Протокольною ухвалою від 28 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 березня 2023 року.
23 березня 2023 року представники позивача просили задовольнити позов у повному обсязі, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Управління майном комунальної власності міста є виконавчим органом Полтавської міської ради, створеним для реалізації державної та регіональної політики у сфері управління майном, що є власністю Полтавської міської територіальної громади, та у сфері житлового законодавства.
На виконання п. 3.2.7.4 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління майном комунальної власності міста за період з 01.01.2019 по 30.09.2022 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 01.11,2022 № 201607-22/9 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління майном комунальної власності міста за період з 01.01.2019 року по 30.09.2022 року, який підписано із запереченнями.
В акті контролюючим органом наведено ряд порушень, які, були допущені Управлінням майном при здійсненні фінансово- господарської діяльності в період, що перевірявся.
11.11.2022 позивач направив до контролюючого органу Заперечення від 11.11.2022 № 01-05/01.1-10/1194-465.
За результатами розгляду заперечень Відповідачем, відповідно до пункту 43 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, складено висновок від 25.11.2022. згідно з яким заперечення Управління майном не прийняті Відповідачем, а викладені в Акті ревізії від 01.11.2022 № 201607-22/9 порушення залишені без змін.
За результатами ревізії, на підставі складеного акта ревізії, та у відповідності до пункту 7 статті 10 та частини 2 статті 15 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Держаудитслужби своїм листом пред'явило до виконання вимогу щодо усунення виявлених порушень законодавства управлінням під час здійснення фінансово - господарської діяльності в період з 01.01.2019 року по 30.09.2022 року, а саме:
- опрацювати матеріали ревізії та розглянути питання про притягнення працівників, винних у порушенні, до встановленої законодавством відповідальності;
- забезпечити відшкодування до загального фонду бюджету Полтавської територіальної громади коштів у сумі 16803821,78 грн. та державного бюджету - 3368573,62 грн., відповідно до Договору оренди від 29.04.2009, укладеного між Управлінням майном та ТОВ «Спортивний клуб «Спартак», відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV та статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV».
Не погоджуючись з вимогою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 28.11.2022 № 201607-14/3518-2022 щодо забезпечення відшкодування до загального фонду бюджету Полтавської територіальної громади коштів у сумі 16803821,78 грн. та державного бюджету - 3368573,62 грн., відповідно до Договору оренди від 29.04.2009, укладеного між Управлінням майном та ТОВ «Спортивний клуб «Спартак», відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України та статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частина друга статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина друга статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов'язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; (підпункт 4 пункту 4 Положення № 43).
Уживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).
Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 16, 23 пункту 6 Положення № 43).
Частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
За змістом пунктів 1, 7, 10, 13 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 15 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550).
Відповідно до пункту 2 цього Порядку, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Відповідно до пункту 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об'єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об'єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом прийняття такої вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об'єктів, яка є обов'язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і на підставі якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно статті 4 Закону № 2939-ХП, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у: - документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, - яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Частиною першою статті 11 Закону №2939-ХІІ визначено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Ревізія окремих питань фінансово - господарської діяльності Управління майном виявило порушення в управлінні майном, яке полягало у недотриманні:
- вимог абзацу другого пункту 2, пункту 19 Методики оцінки об'єктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 (із відповідними змінами), пункту 6.2 Порядку передачі в оренду майна комунальної власності міста управлінням майном комунальної власності міста та повернення його орендодавцю, затвердженого рішенням Полтавської міської ради сімнадцятої сесії п'ятого скликання від 09 серпня 2007 року (далі - Порядок передачі в оренду майна), пунктів 7, 9 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста, наведеного у Додатку 2 до Порядку передачі в оренду майна, занижено розмір орендної плати за період з 31.03.2009 по 15.11.2019 внаслідок заниження оціночної вартості майна об'єкта оренди, що підтверджено відповідними висновками експертів, що призвело до недоотримання коштів за Договором оренди від 29.04.2009, укладеним між Управлінням майном та ТОВ «Спортивний клуб «Спартак», на загальну суму 20 168 395,40 грн, в тому числі, бюджетом Полтавської міської територіальної громади - 16 803 821,78 грн та державним бюджетом (ПДВ) - 3 364 573,62 гривень.
В результаті чого винесено вимогу про усунення виявлених порушеньт від 28.11.2022 №201607-14/3518-2022, в якій зазначено, що Управлінню майном необхідно:
- опрацювати матеріали ревізії та розглянути питання про притягнення працівників, винних у порушенні, до встановленої законодавством відповідальності;
- забезпечити відшкодування до загального фонду бюджету Полтавської міської територіальної громади коштів в сумі 16803821,78 грн та державного бюджету - 3364573,62 грн, відповідно до Договору оренди від 29.04.2009, укладеного між Управлінням майном та ТОВ «Спортивний клуб «Спартак», відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ та статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV.
Так, провівши ревізію, контролюючим органом встановлено, що у порушення пункту 6.2 Порядку передачі в оренду майна комунальної власності міста управлінням майном комунальної власності міста .
Так, правові засади передачі Управлінням майном в оренду майна комунальної власності міста регламентовано, зокрема, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Порядком передачі в оренду майна комунальної власності міста управлінням майном комунальної власності міста та повернення його Орендодавцю, затвердженого рішенням Полтавської міської ради сімнадцятої сесії п'ятого скликання від 09 серпня 2007 року.
Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно з абзацом 3 статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) (далі - Закон № 2269) орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Рішенням Полтавської міської ради сімнадцятої сесії п'ятого скликання від 09 серпня 2007 року затверджено Порядок передачі в оренду майна комунальної власності міста управлінням майном комунальної власності міста та повернення його орендодавцю та відповідні додатки до нього.
Відповідно до п. 1.1 Порядок передачі в оренду майна цей Порядок регулює організаційно-розпорядчі відносини, пов'язані з передачею в оренду цілісних майнових комплексів, індивідуально визначеного майна, будівель, споруд, нежилих приміщень, що належить до комунальної власності міста, правові відносини між орендодавцем та орендарями щодо використання майна, укладання, припинення та розірвання договору оренди.
Отже, Порядок передачі в оренду майна є обов'язковим для Управління майном та орендарів.
Відповідно до пункту 6.2 Порядку передачі в оренду майна передача об'єкта оренди Орендодавцем Орендареві здійснюється на термін визначений розпорядженням міського голови та обмежується мінімально-максимальним строком враховуючи соціальну значимість об'єкту та виду діяльності орендаря, якщо інший термін дії договору не обумовлюється заявою орендаря.
З пункту 6.2 Порядку передачі в оренду майна вбачається, що на строк до 5-ти років для суб'єктів підприємницької діяльності передається в оренду майно для розміщення приватних фізкультурно спортивних закладів, діяльність яких спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.
Зі змісту п. 6.2 Порядку передачі в оренду майна вбачається, що передача об'єкта оренди для розміщення приватних фізкультурно спортивних закладів, діяльність яких спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту обмежується мінімально-максимальним строком до 5-ти років, якщо інший термін дії договору не обумовлюється заявою орендаря.
Встановлено, що ТОВ «Спортивний клуб «Спартак» до виконкому Полтавської міської ради направлено заяву від 18.03.2009 № 2 про надання «в оренду Плац спорту Юність», який знаходиться за адресою: м. Полтава, майдан Незалежності, 24а. Палац спорту «Юність» буде використовуватися за його основним призначенням тобто, як спортивний заклад».
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що інший термін дії договору (більше 5 років) заявою ТОВ «Спортивний клуб «Спартак» (орендаря) не обумовлюється.
Інші заяви ТОВ «Спортивний клуб «Спартак» щодо оренди нерухомого майна за адресою м. Полтава, майдан Незалежності, 24а, якими б обумовлювався інший термін дії договору не надано, контролюючому органу при ревізії не надано, а також не надано і у судовому засіданні.
Отже, правові підстави для укладання договору оренди нерухомого майна за адресою: м. Полтава, майдан Незалежності, 24а з ТОВ «Спортивний клуб «Спартак» на строк більше ніж 5 років відсутні.
Проте, між Управлінням майном (Орендодавець), якому Полтавською міською радою було делеговані повноваження управління майном комунальної власності міста, та ТОВ «Спортивний клуб «Спартак» (Орендар) укладено договір оренди від 29.04.2009, який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. 29.04.2019 за реєстровим № 1151, на строк більше ніж 5 років, а саме: з 31.03.2009 по 31.12.2019, чим порушено п. 6.2 Порядку передачі в оренду майна.
Щодо порушення абзацу другого пункту 2, пункту 19 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 (із змінами), пунктів 7, 9 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста, суд зазначає наступне.
Орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди, що вбачається з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), п. 4.4 Порядку передачі в оренду майна.
Орендна плата визначається у відповідності до Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядку передачі в оренду майна та ін.
Відповідно до п. 2 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду комунального майна міста, яка є додатком 2 до Порядку передачі в оренду майна (далі - Методика розрахунку плати за оренду), розмір орендної плати встановлюється договором між Орендодавцем та орендарем, розрахованим відповідно до цієї Методики.
Орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати на наступні місяці оренди (п. 4 Методики розрахунку плати за оренду).
Згідно з п. 7 Методики розрахунку плати за оренду розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна бюджетними організаціями) визначається за формулою: Опл. = Вп х Сор., де: Вп - вартість орендованого майна, визначена згідно звіту з незалежної оцінки майна; Сор. - мінімальна орендна ставка, визначена згідно затверджених орендних ставок.
Проведення незалежної оцінки вартості об'єкта оренди здійснює суб'єкт оціночної діяльності, який має ліцензію (дозвіл) Фонду державного майна України. Результати незалежної оцінки є чинними протягом шести місяців від дня її проведення, якщо інший термін не передбачено у звіті з незалежної оцінки (п. 9 Методики розрахунку плати за оренду).
Отже, розмір річної орендної тати за оренду нерухомого майна визначається з урахуванням вартості орендованого майна, визначеного згідно звіту з незалежної оцінки майна (вартості об'єкта оренди), що здійснює суб'єкт оціночної діяльності, що визначено пунктами 7, 9 Методики розрахунку плати за оренду.
Оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), що передається в оренду, а саме: цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць); нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) та іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств (машин, устаткування, інших облікових одиниць основних засобів, нематеріальних активів та інших цінностей, що виділяються у самостійний об'єкт оренди згідно із законодавством); майна, що не увійшло до статутних (складених) капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), визначається Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3) (далі - Методика оцінки об'єктів оренди).
Відповідно до п. 2 Методики оцінки об'єктів оренди оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної тати.
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Пунктом 19 Методики оцінки об'єктів оренди визначено, що у разі оренди нерухомого майна здійснюється його незалежна оцінка. Оцінка нерухомого майна проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій або спеціальній вартості. При цьому ринкова і спеціальна вартість визначаються відповідно до вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440.
Отже, незалежна оцінка об'єкта оренди має відповідати вимогам положень (національних стандартів) оцінки майна, в тому числі Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, та Методиці оцінки об'єктів оренди, що вбачається з п.п. 2, 19 Методики оцінки об'єктів оренди, ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
З метою передачі нерухомого майна - нежитлової будівлі за адресою: м. Полтава, майдан Незалежності, 24а, та визначення відновної вартості для цілей оренди, суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_1 , проведено незалежну оцінку вказаної нежитлової будівлі, про що складено звіт про оцінку майна від 30.01.2009 (далі - звіт про оцінку майна).
Оцінювач зробив висновок, що відновна вартість нежитлової будівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.01.2009 складає 558 800 грн. (без ПДВ).
Висновком експерта № 996 від 02.11.2021.зазначено, що під час оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 : при підборі будівельного аналогу (збірник УПВС) не вірно вибраний об'єкт - аналог, у зв'язку з чим суттєво занижено відновна вартість 1 кв. м. будівлі; визначення фізичного зносу об'єкту суттєво різниться з даними, які були приведені оцінювачем по технічному стану кожного конструктивного елемента; відсоток фізичного зносу у оцінювача складав 87,5%, за таких обставин елементи будівлі визнаються такими, що знаходяться в зруйнованому стані, що суперечить даним фото таблиці і суттєво впливає на розрахунок.
Висновком експерта Полтавського відділення «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 29.10.2021 № 997 (далі - висновок експерта № 997) розрахована ринкова вартість нежитлової будівлі за адресою м. Полтава, майдан Незалежності, 24-А станом на 01.01.2009. Як зазначено у цьому висновку оскільки, відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, об'єкт оцінки відноситься до спеціалізованого майна, за його ринкову вартість приймається вартість, визначена витратним методом, та розрахунково становить 5 253 390,00 грн.
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися вимог цього Закону в частині майна, майнових прав, що є у комунальній власності, в тому числі забезпечити єдність нормативно-правових вимог проведення оцінки зазначеного майна, передбачених цим Законом, сприяти створенню конкурентного середовища серед суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Таким чином, враховуючи не достовірність оцінки вартості об'єкта оренди, що здійснив СОД ОСОБА_1 , що підтверджено висновком експерта № 996 та ринкову вартість майна, визначену висновком експерта № 997, оціночна вартість майна об'єкта оренди за Договором оренди від 29.04.2009 є заниженою.
В свою чергу, заниження оціночної вартості майна об'єкта оренди стало наслідком заниження розміру орендної плати, визначеної Договором оренди.
Вище зазначене є порушенням пунктів 7, 9 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста та пункту 19 Методики оцінки об'єктів оренди в частині недостовірної незалежної оцінки об'єкта оренди, оскільки оцінка проведена з порушенням вимог нормативно - правових актів з оцінки майна, що підтверджується відповідними висновками експертів № 996 та № 997.
Отже, за період з 31.03.2009 по 31.03.2014, враховуючи інформацію, наведену у висновках експерта № 997 та № 996 та відповідно до вимог Порядку передачі в оренду майна, розмір орендної плати нежитлової будівлі за адресою: м. Полтава, майдан Незалежності, 24-А, становить 6 135 542,98 грн, в тому числі ПДВ - 1 025 764,92 грн.
Таким чином, враховуючи загальну суму проведеної Товариством оплати за оренду упродовж періоду з 31.03.2009 по 31.03.2014, а саме: 679 404,03 грн (в тому числі ПДВ - 113 234,01 грн), ревізією встановлено, що сума недоотриманих коштів за Договором оренди за вказаний період становить 5 456 138,95 грн (з ПДВ) (6 135 542,98 грн - 679 404,03 грн), з яких: до доходів бюджету Полтавської міської територіальної громади - 4 543 608,04 грн, та до державного бюджету (ПДВ) - 912 530, 91 грн.
Відповідне порушення в силу пункту 29 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ (зі змінами), частини 2 статті 224 Господарського кодексу України від 16.01.2006 № 436- IV (зі змінами), частини 2 статті 22 Цивільного Кодексу України від 16.01.2006 №435- IV (зі змінами) призвело до збитків у вигляді недоотриманих доходів на загальну суму 5 456 138,95 грн, з них: бюджету Полтавської міської територіальної громади на суму 4 543 608,04 грн та державному бюджету (ПДВ) - на суму 912 530,91 гривень. (відповідно до розрахунку сум відповідних збитків із доданими розрахунками орендної плати за перший місяць оренди та щомісячних платежів орендної плати та до акта).
Відповідно до вимог законодавства, термін дії договору оренди, укладеного між Управлінням та Товариством становить: з 31.03.2009 по 01.04.2014. Однак, Товариством фактично майно використовувалось до 15.11.2019 без переукладання Договору оренди та без визначення нової експертної оцінки об'єкта оренди, в порушення абзацу другого пункту 2 Методики оцінки об'єктів оренди.
При цьому, при визначенні вартості оренди використана експертна оцінка майна, проведена СОД ОСОБА_1 у 2009 році.
В той час, як згідно з пунктом 9 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста, наведеної у Додатку 3 «Порядку передачі в оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Полтави», затвердженої рішенням п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 01.11.2011 (зі змінами, внесеними від 18.05.2012, 12.07.2013), результати експертизи незалежної оцінки є чинними протягом б місяців від дня її проведення.
З огляду на зазначене, незалежна оцінка нежитлової будівлі спортивного комплексу «Юність», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проведена СПД СОД ОСОБА_1 30 січня 2009 року є недійсною станом на 2014рік.
Відповідно до висновку експерта Полтавського відділення «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 11.05.2021 № 298/299/749-756 за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи (далі - висновок експерта № 298), оціночна вартість майна станом на 01.01.2014 становить 7 061 983,00 гривень.
У ході ревізії, здійснено розрахунок орендної плати з урахування вимог Додатку З Методика розрахунку та порядку використання плати за оренду комунального майна міста» до «Порядку передачі в оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Полтави», затвердженого рішенням п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 01.11.2011 (зі змінами, внесеними від 18.05.2012, 12.07.2013), абзацу другого пункту 2 Методики оцінки об'єктів оренди та на підставі оціночної вартості майна, встановленої висновком експерта № 298.
Сума обрахованої орендної плати по оціночній вартості станом на 01.01.2014 7 061 983,00 грн), встановленої висновком експерта № 298, за період з 31.03.2014 по 15.11.2019 складає 16 182 846,00 грн (в тому числі ПДВ - 2 697 141,00 грн).
При тому, що сума нарахованої орендної плати по оціночній вартості майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_1 , за період з 31.03.2014 по 15.11.2019 становить 1 470 589,55 грн (в тому числі ПДВ - 245 098,29 грн).
Таким чином, враховуючи загальну суму проведеної Товариством оплати за оренду в термін з 31.03.2014 по 15.11.2019, а саме: 1 470 589,55 грн (з ПДВ) та зважаючи на висновок експерта № 998, сума недоотриманих коштів за Договором оренди складає 14 712 256,45 грн з ПДВ (16 182 846,00 грн - 1 470 589,55 грн), з них: належить до доходів бюджету Полтавської міської територіальної громади - 12 260 213,74 грн, та підлягає перерахуванню до державного бюджету (ПДВ) - 2 452 042,71 грн.
Відповідне порушення в силу пункту 29 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України, частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, частини 2 статті 22 Цивільного Кодексу України призвело до збитків, на загальну суму 14 712 256,45 грн., з них бюджету Полтавської міської територіальної громади у вигляді недоотриманих доходів на суму 12 260 213,74 грн та державному бюджету (ПДВ) - на суму 2 452 042,71 гривень.
Вище зазначене є порушенням пунктів 7, 9 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста та пункту 19 Методики оцінки об'єктів оренди в частині недостовірної незалежної оцінки об'єкта оренди, оскільки оцінка проведена з порушенням вимог нормативно - правових актів з оцінки майна, що підтверджується відповідними висновками експертів № 996 та № 997.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про порушення вимоги абзацу другий пункту 2, пункту 19 Методики оцінки об'єктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 (із відповідними змінами), пункту 6.2 Порядку передачі в оренду майна комунальної власності міста управлінням майном комунальної власності міста та повернення його орендодавцю, затвердженого рішенням Полтавської міської ради сімнадцятої сесії п'ятого скликання від 09 серпня 2007 року, пунктів 7, 9 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста, наведеного у Додатку 2 до Порядку передачі в оренду майна, занижений розмір орендної плати за період з 31.03.2009 по 15.11.2019 внаслідок заниження оціночної вартості майна об'єкта оренди, що підтверджено відповідними висновками експертів, що призвело до недоотримання коштів за Договором оренди від 29.04.2009 на загальну суму 20168395,40 грн, в тому числі, бюджетом Полтавської міської територіальної громади - 16 803 821,78 грн та державним бюджетом (ПДВ) - 3364573,62 гривень.
Щодо обгрунтувань позивача про не законність висновків контролюючого органу, оскільки він ґрунтується на підставі матеріалів, зібраних в якості наданих доказів в кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2939 орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону № 2939 органу державного фінансового контролю надається право одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
Разом з цим, п. 6 Порядку інспектування визначено, що органи державного фінансового контролю за письмовим зверненням можуть отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, що стосується діяльності та фінансового стану об'єкта контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Листом Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 17.10.2022 № 5012/101/115/02 надано дозвіл працівникам Управління на опрацювання документів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, а також їх відображення (опис) в акті ревізії, складеному за результатами вказаного заходу державного фінансового контролю, в тому числі шляхом виготовлення копій необхідних документів для долучення останніх до матеріалів ревізії.
Таким чином, використання Управлінням в рамках ревізії копій окремих документів матеріалів кримінального провадження, отриманих від правоохоронного органу, відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, п. 11 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п. 6 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄРДПОУ 13967034) до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області ( вул. Шевченка, 1, Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄРДПОУ 40478572) про визнання дії протиправними та скасування вимоги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31 березня 2023 року.
Суддя С.С. Бойко