Справа № 420/809/23
31 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 17 січня 2023 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (надалі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 03 вересня 2022 року № 930 відносно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) визначеної у Додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14 серпня 2008 року № 402.
Адміністративний позов обґрунтовано наступним
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09 травня 2022 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту АДРЕСА_3, він потрапив під артилерійський обстріл та отримав мінно-вибухову травму. Згідно виписного епікризу з медичної карти №2306/317 стаціонарного хворого у ОСОБА_1 діагностовано захворювання: вибухова травма від 09 травня 2022 року. Контузія головного мозку
У зв'язку із отриманою травмою позивач проходив тривале лікування.
Попри це, представником позивача було направлено до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України адвокатські запити щодо отримання інформації та копій документів, зокрема інформації (довідки) про обставини травмування позивача 09 травня 2022 року.
Листом №0666/35/4845 від 06 вересня 2022 року відповідачем було направлено представнику позивача витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №930 від 03 вересня 2022 року «Про результати службового розслідування», яким встановлено вважати діагноз солдата ОСОБА_1 , таким, що не підтверджується, як отриманий через артилерійський обстріл противника по позиціям під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 09 травня 2022 року.
Позивач категорично не погоджується з результатами службового розслідування, зазначеними у наказі командира військової частини НОМЕР_1 №930 від 03 вересня 2022 року «Про результати службового розслідування» та вважає, що вказане службове розслідування проведено необ'єктивно та упереджено, обґрунтовано виключно поясненнями інших військовослужбовців, а отримана ним в ході обстрілу займаних позицій 09 травня 2022 року вибухова травма безсумнівно пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується, зокрема, довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 07.07.2022 року №2113.
Окрім цього, на переконання позивача, відповідачем протиправно проведено службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (зі змінами), оскільки цим Порядком регулюються питання щодо службового розслідування випадків недотримання вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, проте відповідачем не надано жодних доказів, що позивач отримав травму через порушення або недотримання Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
З урахуванням вищевказаного, позивач вважає протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 03 вересня 2022 року №930 відносно ОСОБА_1 та просить суд зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) визначеної у Додатку №5 до наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14 серпня 2008 року №402.
Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним
Відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що cлужбове розслідування за фактом отримання травми позивачем призначено та проведено згідно з нормами чинного законодавства, зокрема, пунктом 1, розділу 2 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, яким визначено перелік підстав за наявності яких може призначатись службове розслідування.
При цьому, службовим розслідуванням, затвердженим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03.09.2022 року №930 встановлено, що діагноз солдата ОСОБА_1 , у вигляді вибухової травми, контузії головного мозку, вираженого цефалгічного астено-вегетативного синдрому, що встановлений комунальним некомерційпим підприємством Миколаївської міської ради «Міська лікарня №5» не підтверджується як такий, що настав через артилерійський обстріл противника по позиціям під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 09.05.2022 року.
При цьому, відповідач вважає недоречними посилання позивача на довідку військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 07.07.2022 року №2113, оскільки з останньої не зрозуміло, на підставі якого пункту (підпункту) Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, відповідна довіка містить формулювання «ТАК, пов'язане з проходженням військової служби», адже постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
В той же час, у довідці військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 07.07.2022 року №2113 зазначено, що довідка про обставини травми не надавалась, а отже, на переконання відповідача, при встановленні причинного зв'язку поранення (травми, контузії, каліцтва) військово-лікарською комісією не враховано всіх обставин справи, що унеможливлює визнання вказаного документа достовірним та достатнім доказом.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що службовим розслідуванням не встановлено обставин травми позивача під час подій, що трапились 09.05.2022 року, відповідач вважає, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військовою частиною НОМЕР_1 видана бути не може.
Відповідь на відзив обґрунтовано наступним
Ознайомившись з відзивом на адміністративний позов, позивач зауважує, що відповідачем до відзиву долучений рапорт №11166 від 15 липня 2022 року заступника командира військової частини з МПЗ - начальника відділення МПЗ №15678 від 03 вересня 2022 року підполковника ОСОБА_2 на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначено, що в ході бойових дій також отримали поранення/бойові травмування різного ступеня тяжкості наступні військовослужбовці 1 механізованого батальйону, зокрема солдат ОСОБА_1 , та яким, на переконання позивача, підтверджується, що ОСОБА_1 отримав вибухову травму саме в ході бойових дій, а не в інший спосіб.
Також, позивач звертає увагу, що відібрані у межах службового розслідування пояснення військовослужбовців не місять їх особистих підписів, що свідчить про неналежність та недопустимість даних пояснень як доказів по справі.
Отже, враховуючи зазначені вище факти та наявні письмові докази, позивач вважає результати службового розслідування обставин травмування ОСОБА_1 , закріплені у Наказі командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 03 вересня 2022 року №930 - протиправними, а відповідний наказ таким, що підлягає скасуванню через невідповідність його форми, змісту та процедури проведення розслідування вимогам чинного законодавства.
Процесуальні дії
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року вказаний позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Заявою від 30.01.2023 року (вхід. № ЕП/2902/23) позивач усунув недоліки позовної заяви, зокрема надав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
08 лютого 2023 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву з додатками (вхід. №ЕП/3935/23).
10 лютого 2023 року позивачем було подано відповідь на відзив на позовну заяву з додатками (вхід. №ЕП/4201/23).
Станом на 31 березня 2023 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача та відповідача, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Пунктом 1.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 лютого 2022 року №42, встановлено нижчепойменованих військовослужбовців вважати такими, що прибули до пункту постійної дислокації військової частини та приступили до виконання службових обов'язків, залучити до виконання бойових завдань, ведення военних (бойових) дій у складі штатних підрозділів, та знов сформованих, в тому числі позаштатних, та до здійснення завдань із всебічного забезпечення підрозділів військової частини, та підрозділів які передані в оперативне підпорядкування безпосередньо в районах ведення бойових дій під час забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, призваних, згідно з Указом Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року, на військову службу по мобілізації під час военного стану, призначити на посади за штатом военного часу 27 лютого 2022 року солдата запасу ОСОБА_3 , 1993 року народження, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , який прибув із 3 відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеської області, зарахувати до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення військової частини з 28 лютого 2022 року, призначити на посаду номера обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 Механізованого батальйону і вважати таким, що 27 лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим i окладом 2730 гривень на місяць, ШПК "солдат" (а.с.22).
Пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 травня 2022 року №114, встановлено нижчепойменованих військовослужбовців вважати такими, що вибули для виконання бойового завдання в Миколаївській області 07 травня 2022 року солдата ОСОБА_1 , номера обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону (а.с.23).
09 травня 2022 року військовий підрозділ, у якому прохожив службу позивач, виконував бойове завдання поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 та потрапив під артилерійський обстріл ворога.
Після перенесеного обстрілу, у зв'язку із погіршенням самопочуття, позивача було направлено до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарнія №5», де останній проходив лікування з 15.05.2022 року по 20.05.2022 року.
Відповідно до Виписного епікрізу з медичної карти №2306/317 стаціонарного хворого від 20.05.2022 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз основного захворювання: «Вибухова травма від 09.05.2022 р. Контузія головного мозку, вираж. деффалгічий астено-вегетативний с-м.» (а.с.12).
У період з 23.05.2022 року по 10.06.2022 року ОСОБА_1 проходив лікування у психіатричному відділенні №5 Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я».
Відповідно до Виписки-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №1021 від 10.06.2022 року, ОСОБА_1 встановлено повний діагноз: «Наслідки органічного захворювання голового мозку перенесеного в ранньому дитинстві зі зниженням когнітивних функцій та емоційно-вольовою нестійкістю» (а.с.13).
У період з 17.06.22 року по 06.07.2022 року ОСОБА_1 проходив лікування у Комунальному некомерційному підприємстві Одеської міської ради «Міська клінічна лікарнія №1».
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4410/313 від 06.07.2022 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: «Катаральний отит справа. Акубаротравма. Контузія внутрішнього вуха. Кохлеовестибулярний синдром. Гостра посттравматична двобічна приглуховатость 3ст., зліва, 4ст. зправа. Вазомоторний риніт. Наслідок перенесеної вибухової травми (09.05.2022р.), Контузія головного мозку з вираженим цефалгічним та астеноневралгічний синдром. Розповсюджений остеохондроз хребта з переважним ураженням грудного відділу. Деформуючий спондильоз. Больовий та коронарний синдром. Постравматичний стресовий розлад» ( а.с.14).
Згідно довідки військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 07.07.2022 року №2113: «Солдат військової служби за призовом ОСОБА_1 , 1993 р.н., в/ч НОМЕР_1 , у Збройні Сили України призваний Южненським РТЦК та СП Одеської області у лютому 2022 року, мінометник. Проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону "07" липня 2022 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після перенесеної мінно-вибухової травми (09.05.2022) закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, акубаротравматичного ураження правого та лівого вуха зі сприйняттям шепітної мови 0.5 метрів на ліве вухо 0.5 метрів на праве вухо. Травма. TAK, пов'язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана.» (а.с.19).
15.07.2022 року заступник командира військової частини НОМЕР_3 з морально-психологічного забезпечення начальника відділення морально-психологічного забезпечення підполковник В. ГАЛИГІН звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, яким доповів, що в ході бойових дій також отримали поранення/бойові травмування різного ступеню тяжкості наступні військовослужбовці 1 механізованого батальйону: 1. солдат ОСОБА_1 , номер обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону. Дата отримання бойового травмування 09.05.2022 року . Також у вказаному рапорті викладено прохання про призначення службового розслідування для документальної фіксації даних поранень, встановлення ступеню тяжкості, місця, часу та обставин отримання поранення/бойового травмування, а також забезпечення соціального захисту зазначених військовослужбовців (а.с.73).
15.07.2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №1225 «Про призначення службового розслідування».
18.07.2022 року представником позивача подано до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит про надання, зокрема, інформації щодо місця та обставин отримання ОСОБА_1 мінно-вибухової травми 09.05.2022 року (а.с.20).
Листом від 03.08.2022 року за №0666/35/3999 Військовою частиною НОМЕР_1 повідомляено представника позивача про те, що за фактом бойового травмування солдата ОСОБА_1 проводиться службове розслідування (а.с.21).
У період з 05.08.22 року по 26.08.2022 року ОСОБА_1 проходив лікування у Військовій частні НОМЕР_4 .
Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 26.08.2022 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: «Наслідки перенесеної вибухової травми (09.05.2022 року). ЗЧМТ. Струс головного мозку у вигляді стійкого цефалгічного, астено-невротичного синдрому. Розлад адаптації в наслідок перенесеного стресу y вигляді порушення емоцій та поведінки. Акубаротравматичне ураження, без ушкодження барабанних перетенок. Гостра сенсорна приглуховатість двобічна» (а.с.15).
15.08.2022 року заступник командира військової частини НОМЕР_3 з морально-психологічного забезпечення начальника відділення морально-психологічного забезпечення підполковник ОСОБА_5 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, яким просив продовжити строк проведення службового розслідування на 1 місяць (а.с.74).
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 15.08.2022 року №1517 «Про продовження службового розслідування» наказано продовжити строк службового розслідування за фактом поранення/бойового травмування солдата ОСОБА_3 , солдата ОСОБА_6 , солдата ОСОБА_7 , сержанта ОСОБА_8 , сержанта ОСОБА_9 , солдата ОСОБА_10 на один місяць, тобто до 15.09.2022 року (а.с.75-76).
17.08.2022 року представником позивача подано до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит про, зокрема, надання інформації щодо ходу службового розслідування за фактом бойового травмування солдата ОСОБА_1 та видачу ОСОБА_1 довідки про отримання травми під час виконання обов'язків військової служби (а.с.24-25).
За результатами службового розслідування складено акт службового розслідування (далі - Акт) (а.с.77-94), пунктами 2.4-2.12 якого встановлено: «Солдат ОСОБА_1 , номер обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , надав пояснення, що 09.05.2022 , у період з 18:00 по 21:00, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександрівні Херсонської області потрапив під артилерійський обстріл. Під час обстрілу поруч з ним пролупав вибух, внаслідок якого його засипаю землею. Самостійно вибравшись із насипу, він разом з іншими військовослужбовцями зв'язалися з командуванням, після чого їх евакуйовано. Через декілька днів, у зв'язку з погіршенням самопочуття, за результатом огляду військовим лікарем у нього було виявлено контузію, після чого направлено до Міської лікарні № 5 міста Миколаїв, де він проходив лікування з 15.05.2022 по 20.05.2022. Після зазначеного медичного закладу - в інших.
У своєму поясненні він посилається на військовослужбовців з іменами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як свідків обставин отримання ним бойового травмування.
Солдат ОСОБА_14 , номер обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , надав пояснення, що 09.05.202, близько 10:00, він разом з молодшим сержантом ОСОБА_15 , командиром міномета 2 мінометного взводу І мінометної батареї І мінометного батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшим солдатом ОСОБА_16 , номером обслуги 2 мінометного взводу І мінометної батареї І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшим сержантам ОСОБА_17 , командиром міномета 2 мінометного взводу І мінометної батареї І мінометного батальйону військової частини НОМЕР_1 . та солдатом ОСОБА_1 вийшли на позиції поблизу населеного пункту Олександрівка. У вечірній час противник розпочав їх обстрілювати, та вони сховалися в укриттях. При цьому молодший сержант ОСОБА_19. Приймав та передавав координати. Після закінчення обстрілу вони самостійно вийшли з укриття. Ніхто з них ніяких травм та поранень не отримував, на стан здоров'я не скаржився. Приблизно через тиждень солдат ОСОБА_1 почав говорити, що боїться обстрілів і, як йому відомо, останнього направили до лікувального закладу.
2.6. Молодший сержант ОСОБА_19 , командир міномета 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 мінометного батальйону військової частини НОМЕР_1 , надав пояснення, що 09.05.2022, близько 10:00, він разом із солдатом ОСОБА_14 , старшим солдатом ОСОБА_16 , старшим сержантом ОСОБА_17 та солдатом ОСОБА_1 вийшли на позиції поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 . Близько 18:00 противник розпочав обстріл із зброї калібру 152 мм. Один із снарядів потрапив у міномет, неподалік якого знаходився старший сержант ОСОБА_17 . Солдат ОСОБА_1 знаходився в укритті під землею. А він у цей час перебував над указаним укриттям, у якому перебував солдат ОСОБА_1 , приймав та передавав координати. Від вибухів його кілька разів присипало землею. Після обстрілу він з укриття відкопав старшого солдата ОСОБА_16 , якого присипало землею, та він не міг самостійно вибратися. Солдат ОСОБА_1 самостійно вийшов з укриття, на стан здоров'я не скаржився, а тільки повідомляв про страх від обстрілів. Вже через один чи два тижні солдат ОСОБА_1 почав говорити, що під час обстрілу його контузило, і що в нього постійно болить голова. Під час обстрілу 09.05.2022 вони всі знаходилися один біля одного, і якщо б солдат ОСОБА_1 отримав контузію, вони би це помітили та одразу надали би допомогу. З 09.05.2022 солдат ОСОБА_1 на бойові позиції більше не виходив, а з 15.05.2022 перебуває поза межами розташування підрозділу.
2.7. Старший солдат ОСОБА_16 , номер обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , надав пояснення, що 09.05.2022, близько 10:00, він разом із молодшим сержантом ОСОБА_15 , старшим сержантом ОСОБА_17 , солдатом ОСОБА_14 та солдатом ОСОБА_1 вийшли на позиції поблизу населеного пункту Олександрівка. У вечірній час, близько 18:00, противник розпочав обстріл їх позицій. У цей час вони знаходилися в укритті (в окопах). При цьому, молодший сержант ОСОБА_19 знаходився зверху, на укритті, оскільки приймав та передавав координати. Від вибуху в окопі його присипало землею, і він самостійно вибратися не зміг, у зв'язку з чим молодший сержант ОСОБА_19 його відкопав. Під час обстрілу 09.05.2022 з іх розрахунку ніхто не постраждав, травм і поранень ніхто не отримав. Солдат ОСОБА_1 також перебував в укритті, з якого вибрався самостійно. Ніяких травм після обстрілу в останнього не було, та на здоров'я солдат ОСОБА_1 не скаржився, а лише висловлювався з приводу страху від обстрілів.
2.8. Головний сержант ОСОБА_29 , головний сержант 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , пояснення, що 09.05.2022, близько 10:15, противником здійснено артилерійський обстріл зі зброї калібру 152 мм по позиціям поблизу населеного пункту Олександрівка з напрямку населеного пункту Станіслав Херсонської області, де в той час виконував бойове завдання солдат ОСОБА_1 . Після обстрілу від солдата ОСОБА_1 скарг на здоров'я не надходило, але 16.05.2022 останнього, зі слів, погіршився стан здоров'я. У зв'язку з цим солдат ОСОБА_1 звернувся до медичного пункту 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , а в подальшому останнього направлено на лікування до лікарні у місто Миколаїв.
29. Капітан ОСОБА_31 , командир 1 мінометной батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , надав аналогічні пояснения.
2.10. Молодший лейтенант ОСОБА_32 , начальник медичного пункту 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 пояснення, що 16.05.2022 до медичного пункту 1 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 звернувся солдат ОСОБА_1 , пояснивши, що 09.05.2022 під час виконання бойового завдання потрапив під обстріл. У подальшому останнього направили на лікування у медичний заклад міста Миколаїв.
2.11. Аналізом пояснень солдата ОСОБА_1 та інших військовослужбовців встановлено, що вони перебували у рівних умовах під час артилерійського обстрілу противником, зокрема, перебували спільно в укриттях (окопах), неподалік один від одного, тому солдат ОСОБА_1 при зазначених ним обставинах не міг отримати бойове травмування за відсутності бойових травмувань У інших військовослужбовців. Крім того, деякі військовослужбовців перебували в менш захищених умовах під час обстрілу, ніж солдат ОСОБА_1 , зверху на укритті (молодший сержант ОСОБА_19 ) та ближче до вибуху (старший солдат ОСОБА_16 ), однак жодного з останніх не травмовано та не поранено. Після обстрілів, зі слів військовослужбовців, солдат ОСОБА_1 не скаржився на стан здоров'я, а лише висловлювався щодо наявності в нього страху від обстрілів.
2.12. Згідно з журналом ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 09.05.2022 противником здійснювався обстріл позицій поблизу населеного пункту Олександрівка.».
03.09.2022 року командиром військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) прийнято наказ №930 «Про результати службового розслідування», пунктом 2 якого наказано вважати діагноз солдата ОСОБА_3 , номера обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді вибухової травми, контузії головного мозку, вираженого цефалгічного астено- вегетативного синдрому, що встановлений комунальним некомерційним підприємством Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 5» (виписний епікриз з медичної карти № 2306/317 стаціонарного хворого від 20.05.2022) таким, що не підтверджується як отриманий через артилерійський обстріл противника по позиціям під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександрівка Херсонського району Херсонської області, 09.05.2022 (а.с.107 на звороті - 114).
Листом від 06.09.2022 року за №0666/35/4845 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про те, що довідка про отримання травми під час виконання обов'язків військової служби у військовій частині НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 не видавалася (а.с.26).
Відповідно до свідоцтва про хворобу №92, затвердженого головою 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України 02.12.2022 року за №3522: « 12. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворюваних, поранення, контузії, каліцтва: Затяжний , різко виражений та резистентний до терапії органічний (травматичного (09.05.2022), судинного дисметаболічного генезу), маячний (шизофреноподібний) розлад, із депресивними включеннями та замінами особистості по ексаплазинному типу, без ремісіонний перебіг, з формуванням психоорганічного синдрому, стійкою соціально-трудовою дезадаптацією, ускладнений посттравматичним стресовим розладом. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.» (а.с.30-31).
Наказом командира 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу від 09.12.2022 року №195-РС, солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) (а.с.32).
Позивач, вважаючи наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 03 вересня 2022 року №930 та відмову у видачі ОСОБА_1 довідки про отримання травми під час виконання обов'язків військової служби протиправними, необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням діючих нормативно-правових актів, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2232-XII).
Частинами 1,2,4-6 статті 2 Закону №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.
Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 лютого 2022 року №42, встановлено нижчепойменованих військовослужбовців вважати такими, що прибули до пункту постійної дислокації військової частини та приступили до виконання службових обов'язків, залучити до виконання бойових завдань, ведення военних (бойових) дій у складі штатних підрозділів, та знов сформованих, в тому числі позаштатних, та до здійснення завдань із всебічного забезпечення підрозділів військової частини, та підрозділів які передані в оперативне підпорядкування безпосередньо в районах ведення бойових дій під час забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, призваних, згідно з Указом Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року, на військову службу по мобілізації під час военного стану, призначити на посади за штатом военного часу 27 лютого 2022 року солдата запасу ОСОБА_3 , 1993 року народження, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , який прибув із 3 відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеської області, зарахувати до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення військової частини з 28 лютого 2022 року, на посаду номера обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 Механізованого батальйону і вважати таким, що 27 лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим i окладом 2730 гривень на місяць, ШПК "солдат" (а.с.22).
Сторонами не заперечується та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема рапортом заступника командира військової частини НОМЕР_3 з морально-психологічного забезпечення начальника відділення морально-психологічного забезпечення підполковник ОСОБА_2 від 15.07.2022 року, що військовий підрозділ, у якому прохожив службу позивач, виконував бойове завдання та 09.05.2022 року, в ході бойових дій, зокрема, поранення/бойові травмування різного ступеню тяжкості отримав солдат ОСОБА_1 , номер обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України № 551-XIV від 24.03.1999.
Відповідно до пунктів 84, 85 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначаються Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (надалі - Порядок №608).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №608, службове розслідування проводиться для встановлення неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
На виконання пунктів 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 проведення службового розслідування у Збройних Силах України, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.
Згідно з пунктами 1-4 розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до пункту 1 розділу VІ Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Пунктами 3, 4 розділу VІ Порядку №608 передбачено, що примірники акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління. За зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом.
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Отже, аналіз змісту вищенаведених норм дозволяє діти висновку про те, що службове розслідування проводиться у разі вчинення військовослужбовцем правопорушення з метою установлення усіх обставин, які зумовили його вчинення.
В той же час, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження порушення або недотримання Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдатом ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 09 травня 2022 року.
З тексу наявних у матеріалах справи наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 03.09.2022 року №930 «Про результати службового розслідування» та Акту службового розслідування, вбачається, що службове розслідування за фактом поранення/бойового травмування, зокрема, солдата ОСОБА_1 проведено відповідачем відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371.
При цьому, суд зауважує, що пунктом 5 розділу І Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за №1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (надалі - Інструкція №332).
При цьому, пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами).
Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктами 2-3 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків. Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції №332 командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний:
негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);
у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;
залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв'язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини (пункт 9 розділу ІІ Інструкції №332).
Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому. На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
В той же час, особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил визначено розділом V Інструкції №332.
Зокрема, пунктами 1-5 розділу V Інструкції №332 визначено, що у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний:
негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;
оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію;
опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;
скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;
отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
У рапорті зазначаються:
дата і час настання нещасного випадку;
стислий опис та характеристика місця нещасного випадку;
відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження;
стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку;
вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець;
відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку;
заклад охорони здоров'я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця;
час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім'я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.
Командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.
Аналіз вищевикладених положень пункту 5 розділу І Порядку №608 та Інструкції №332, дозволяє суду стверджувати, що у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, розслідування проводиться за процедурою, визначеною безпосередньо розділами ІІ та V Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332.
В той же час, при проведенні розслідування за фактом поранення/бойового травмування, зокрема, солдата ОСОБА_1 , відповідачем не застосовано положення Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 та, як наслідок, не дотримано визначеної процедури та не складено передбачених вказаною інструкцією документів за результатами проведеного розслідування.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про протиправність висновків службового розслідування за фактом поранення/бойового травмування солдата ОСОБА_1 , номера обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , оформленого актом службового розслідування та затвердженого пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 03.09.2022 року №930 «Про результати службового розслідування».
При цьому, судом не надається оцінка наявним у матеріалах справи доказам, що лягли в основу складеного відповідачем акту службового розслідування та прийнятого на його основі наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 03.09.2022 року №930 «Про результати службового розслідування», з огляду на вищевикладені висновки про необхідність проведення розслідування відповідно до положень Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
У постанові від 05.05.2018 року у справі №826/9727/16 Верховний Суд зробив висновок, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Розглядаючи питання щодо зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) визначеної у Додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14 серпня 2008 року № 402, суд повинен перевірити усі умови, за яких відповідач зобов'язаний таку довідку видати.
У спірному випадку, реалізуючи свої владні повноваження, відповідачем не було враховано положення пункту 5 розділу І Порядку №608 та, як результат, не дотримано процедури, визначеної розділами ІІ та V Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд також звертає увагу на те, що на рівні конкретних адміністративних процедур захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку держави реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади, які включають або пов'язані з механізмами оскарження. Зокрема, у п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Класс та інші проти Німеччини» (06.09.1978р.) Суд наголосив: Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає, в окремих справах, такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді (п. 56 абз. 2 рішення). Ця ж теза приведена і у Рішенні у справі «Волохи проти України». У справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» і «Алтай проти Туреччини» Суд зазначив, що згідно з принципом Верховенства права судовий контроль за діяльністю виконавчої влади є одним з основоположних принципів демократичного суспільства.
При цьому законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб'єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля. Зокрема, у справі «Ечюс проти Латвії» Суд акцентує увагу на тому, що захист від свавілля становить сполучну ланку між Конвенцією і принципом Верховенства права.
За загальним правилом, суди повинні дослідити прийняті суб'єктом владних повноважень акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
В той же час, оскільки виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, визначена Інструкцією №332, що не була дотримана відповідачем, а її оформлення належить до виключної компетенції відповідача, відповідно до наказу командира військової частини, прийнятого на підставі актів за формами НВ-2 та НВ-3, складених комісією з розслідування нещасного випадку, у суду відсутні фактичні можливості для оцінки доказів та встановлення обставин, які були підставою для відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми, отриманої 09 травня 2022 року.
Відтак, у цій справі, з метою захисту порушеного права позивача, ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва) 09.05.2022 року під час проходження військової служби, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №1667/37289, та вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 536,80 (1073,60х50,00%) грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними висновки службового розслідування за фактом поранення/бойового травмування солдата ОСОБА_1 , номера обслуги 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , оформлені актом службового розслідування та затверджені пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 03.09.2022 року №930 «Про результати службового розслідування».
Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва) 09.05.2022 року під час проходження військової служби, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №1667/37289, та вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шісь гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).
Суддя С.О. Cтефанов