Справа № 420/6227/23
31 березня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До суду з адміністративним позовом звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 52845,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості, довідки - розрахунку заборгованості та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача, яка підлягає стягненню складає 52845,00 грн, яка виникла у зв'язку з нарахуванням грошових зобов'язань контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф» по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Згідно з Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом МФУ від 28.12.2015 року №1204, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» складається для платників фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платників податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства.
Позивач у позові наводить податкове-повідомлення рішення, проте позивач не надав відповідних доказів щодо підстав нарахування та самого розрахунку зобов'язання (на яке майно, за якими ставками, на які нараховані грошові зобов'язання, доказів права власності на майно за період нарахування податкових зобов'язань).
Також суд звертає увагу, що позовна заява подана до ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, а не фізичної особи платника податків.
Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Цивільним кодексом України (далі ЦК України) визначено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Важливим аспектом реалізації прав фізичної особи є право на здійснення підприємницької діяльності, яке регулюється Законом України від 15.05.2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
За зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, фізична особа - підприємець відповідає усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч.1 ст. 52 ЦК України).
Учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи (ч.1 ст.2 та ч.1 ст.318 ЦК України). Проте ЦК України окремо не визначає такий суб'єкт права власності, як фізична особа-підприємець, набуття такого статусу дозволяє лише здійснювати господарську діяльність.
Таким чином незалежно від того, який статус у подальшому фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення будь-якої діяльності (підприємницької або незалежної професійної), суб'єктом права власності виступає саме фізична особа, а не підприємець.
Отже, суб'єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності.
Оскільки ст. 266 ПК України передбачено фізичну особу як платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то такий платник сплачує податок як фізична особа (власник майна, на яке нараховано податок).
Таким чином позивачу необхідно правильно визначити правовий статус відповідача у залежності від позовних вимог.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі, сплати судового збору.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва