Справа № 420/4446/23
31 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Дар'ївська виправна колонія №10» (с.Дар'ївка, Білозерський район, Херсонська область, 75032) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Дар'ївська виправна колонія №10» в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» щодо не здійснення виплати всіх сум, належних при звільненні ОСОБА_1 та зобов'язати Державну установу «Дар'ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу для оздоровлення за 2022 рік;
визнати протиправними дії Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 та зобов'язати Державну установу «Дар'ївська виправна колонія (№10)» прийняти наказ про виплату, здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 пo 31.05.2022;
стягнути з Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 65 776,92 грн за період з 01.06.2022 по 01.12.2022.
судові витрати покласти на Відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказу Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» від 13 травня 2022 року №45/ОС «Про звільнення», згідно з п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), позивача звільнено із займаної посади 31 травня 2022 року.
Позивач вважає, що у зв'язку із звільненням з Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)», він маю право на отримання наступних виплат: щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за період з 24.02.2022 пo 31.05.2022; допомоги на оздоровлення проте нарахування та виплати вказаних виплат не відбулося.
Ухвалою суду від 08.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України постановляє: Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і Начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах i установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога В рамках Програми «Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідач зазначає, що Позивачем не надано доказів виконання ним посадових обов'язків у період окупації території Херсонської області та м. Херсон з 01.03.2022 року до 25.08.2022 року.
Враховуючи всі обставини та відсутність будь-якої доказової інформації, для прийняття наказу про виплату (призначення) додаткової винагороди, як того вимагає позивач, у відповідача, на його думку, не має правових підстав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , працювала на посаді молодшого інспектора (оператора охоронної теле-(відео) системи відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв'язку та інформатизації в Державній установі «Дар'ївська виправна колонія (№10)». Є старшим сержантом внутрішньої служби.
Відповідно до наказу Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» від 13 травня 2022 року №45/ОС «Про звільнення», згідно з п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 31 травня 2022 року.
Позивач вважає, що у зв'язку із звільненням з Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)», він маю право на отримання наступних виплат: щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за період з 24.02.2022 пo 31.05.2022; допомоги на оздоровлення проте нарахування та виплати вказаних виплат не відбулося, що стало підставою звернення до суду.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною п'ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі державні органи).
Згідно з пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (далі Порядок № 925/5), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі постанова № 168).
Пунктом 1 цієї постанови, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».
Згідно з пунктом 2 вищевказаної постанови вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Державна установа "Дар'ївська виправна колонія (№ 10) розташована на території села Дар'ївка, Херсонського району, Херсонської області, яка до 11.11.2022 року входила до переліку громад, що перебували у тимчасовій окупації відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.01.2023 року).
З метою соціального захисту персоналу на період тимчасової окупації, а також недопущення взаємодії з представниками незаконних органів влади окупаційного режиму, наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 №1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території», в державній установі «Дар'ївська виправна колонія (№10)» оголошено простій до закінчення дії воєнного стану та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель установи.
Позивач зазначає, що в період часу з 24.02.2022 року та по 31.05.2022 року включно проходила службу в Херсонській області в державній установі «Дар'ївська виправна колонія (№10)».
При цьому, позивачем не надано доказів виконання ним посадових обов'язків у період окупації території Херсонської області та м. Херсон з 01.03.2022 року до 25.08.2022 року.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дії Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 та зобов'язання Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» прийняти наказ про виплату, здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 пo 31.05.2022
Щодо позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» щодо не здійснення виплати всіх сум, належних при звільненні ОСОБА_1 та зобов'язання Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу для оздоровлення за 2022 рік, суд зазначає, що
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», частиною 5 статті 23 якого визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати допомоги для оздоровлення встановлений главою 14 розділу 2 Порядку №925/5.
Особам рядового і начальницького складу один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Виплата допомоги для оздоровлення особам рядового і начальницького складу здійснюється на підставі наказу органу або установи, а начальникам цих органів або установ - наказу відповідного органу управління вищого рівня згідно з рапортами цих осіб з урахуванням пункту 24 розділу I цього Порядку.
Зазначені рапорти попередньо погоджуються фінансовою службою відповідного органу або установи.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір допомоги для оздоровлення, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення, які мають постійний характер, на які має право особа рядового чи начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги, та премія, розрахована відповідно до пункту 22 розділу I цього Порядку.
З огляду на викладені норми, для отримання допомоги для оздоровлення особа повинна звернутися з відповідним рапортом, який погоджується фінансовою службою та установою приймається наказ.
Так, доказів подання позивачем рапорту про виплату їй допомоги на оздоровлення за 2022 рік не подано.
З огляду на викладене, позов в цій частині щодо виплати допомоги для оздоровлення задоволенню не підлягає.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, сума сплаченого позивачем судового збору та витрати на професійну правову допомогу відшкодуванню не підлягають..
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Дар'ївська виправна колонія №10» (с.Дар'ївка, Білозерський район, Херсонська область, 75032) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя К.С. Єфіменко
.