Справа № 420/3729/23
31 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 36 373,91 грн.
Представник позивача зазначив, що станом на 12.01.2023 року відповідно до розрахунку заборгованості, довідки про суми податкового боргу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб ФО-ПП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 36 373,91 грн.
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла в результаті:
- самостійного нарахування платником податків по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування за №5844 від 20.04.2015 року на суму 2357,50 грн. (основний платіж) за період з 20.09.2017 року по 20.12.2017 рік;
- самостійного нарахування платником податків по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування за №3021/13 від 18.12.2017 року на суму 4467,60 грн. (основний платіж) за період 20.01.2018 року по 20.12.2018 рік;
- самостійного нарахування платником податків по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування за №27819/n/15-32 від 29.12.2018 року на суму 29 316,60 грн. (основний платіж) за період 20.12 .2021 рік;
- проведення перевірки щодо дотримання умов діючого законодавства з питань своєчасності подання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця по та винесення податкового повідомлення-рішення за №0047075206 від 01.04.2020 року на суму 170,00 грн. (ш/с).
- нарахування пені платнику податків на загальну суму 62,21 грн. у відповідності до приписів ст. 129 ПКУ.
Податковим органом направлена на адресу боржника податкова вимога форми «Ф» №42508-17 від 18.12.2017 року, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 28.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу ухвалу суду від 28.02.2023 року направлено засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, відзив на позов до суду у встановлені строки не надійшов.
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 була зареєстрована як ФОП з 23.02.2011 року по 08.11.2022 року.
12.01.2012 року в контролюючому органі зареєстрована заява відповідача №724 про застосування спрощеної системи оподаткування.
Станом на 12.01.2023 року відповідно до розрахунку заборгованості, довідки про суми податкового боргу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб ФО-ПП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 36 373,91 грн.
Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу форми «Ф» №42508-17 від 18.12.2017 року, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.15.1ст.15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Главою 1 розділу ХІV ПКУ передбачено особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 ПКУ.
Так відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідачка зареєстрована як ФОП 23.02.2011 року та обрала спрощену систему оподаткування.
Згідно п.295.1 ст.295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до статті пп. 295.2 ст. 295 ПКУ, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Заява №724 ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування зареєстрована 12.01.2012 року є підставою для нарахування та сплати нею єдиного податку.
Проте відповідач не сплачував у повному обсязі єдиний податок, у зв'язку з чим у нього виник податковий борг.
Згідно з п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла в результаті:
- самостійного нарахування платником податків по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування за №5844 від 20.04.2015 року на суму 2357,50 грн. (основний платіж) за період з 20.09.2017 року по 20.12.2017 рік;
- самостійного нарахування платником податків по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування за №3021/13 від 18.12.2017 року на суму 4467,60 грн. (основний платіж) за період 20.01.2018 року по 20.12.2018 рік;
- самостійного нарахування платником податків по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування за №27819/n/15-32 від 29.12.2018 року на суму 29 316,60 грн. (основний платіж) за період 20.12 .2021 рік;
- проведення перевірки щодо дотримання умов діючого законодавства з питань своєчасності подання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця по та винесення податкового повідомлення-рішення за №0047075206 від 01.04.2020 року на суму 170,00 грн. (ш/с).
- нарахування пені платнику податків на загальну суму 62,21 грн. у відповідності до приписів ст. 129 ПКУ.
Податкове повідомлення-рішення за №0047075206 від 01.04.2020 року направлено на адресу платника податків та отримано нею згідно з поштовим повідомленням 21.05.2020 року.
Пунктом п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст.59 ПКУ).
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання податковим органом на виконання п.59.1 ст.59 направлено податкову вимогу форми «Ф» №42508-17 від 18.12.2017 року року.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис №2005270060002004153 від 08.11.2022 року про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Проте згідно з ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
В постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року по справі № 319/580/17 (провадження № 61-409св18) зазначено, що відповідно до статей 51, 52, 598-600 ЦК України, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відтак, податкові зобов'язання фізичної особи ОСОБА_1 у зв'язку зі втратою статусу фізичної особи - підприємця, не припинились.
Належних та допустимих доказів щодо сплати податкового боргу на час розгляду справи відповідачем не надано.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 36373,91 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 139, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 на користь держави податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 36 373,91 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва