Справа № 420/16830/22
30 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» (вул. Чорноморського козацтва, 103, м. Одеса, 65003) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №331465 від 20.06.2022 про застосування до позивача господарського штрафу у розмірі 8500 грн..
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №331465 від 20.06.2022 безпідставно прийнята відносно позивача, оскільки відповідачем були вчинено низку порушень, а саме: складено Акт №325580 з порушенням; позивача не було запрошено на розгляд справи, справу розглянуто з порушенням строку та конституційних прав позивача; відповідачем не надано доказів зважування на сертифікованих вагах; відповідачем порушено процедуру габаритно-вагового контролю.
Також представник позивача вказує на несвоєчасний розгляд матеріалів правопорушення (більше двох місяців, встановлених Законом) та неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Ухвалою суду від 28.11.2022 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 13.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду від 13.12.2022 доставлена до електронного кабінету відповідача через підсистему «Електронний суд» - 13.12.2022. Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позов, інших заяв та клопотань від відповідача не надходило (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі станом 30.02.2023 не зареєстровано).
Справа розглянута у письмовому провадженні.
22.01.2022 року головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги АД М-14 Одеса-Мелітополь (203 км + 500 м) здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN TGX18/400 д/н НОМЕР_1 , RENDERS B3 д/н НОМЕР_2 , що належать ТОВ “МІРТРАНСАГРО”. За результатами контролю складено акт №325580.
Згідно вказаного акту під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: під час перевезень вантажів згідно з ТТН №10 від 22.01.2022 з перевищенням вагових обмежень. Навантаження на строєну вісь становить 23300 кг при допустимих 2200 кг. Відсоток перевантаження над нормативним 5,9%.
Крім того, у цьому акті в графі “у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”” вказано: “ч.1 абз.14 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, з вказаного акту вбачається, що водієм був ОСОБА_1 та в графі “Пояснення водія про причини порушень” вказано “ознайомлений”. Особу водія встановлено за водійським посвідченням, що наявна в копіях матеріалів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Від підписання протоколу водій відмовився.
Матеріалами справи підтверджено, що 06.02.2022 року ТОВ “МІРТРАНСАГРО” надало послуги з перевезення подільного вантажу (лігнін гідролізний) для замовника ТОВ “ЛІЛІЯ-ТИГРІ” згідно ТТН №10 від 22.01.2022 року. Перевезення здійснювалось на транспортному засобі: MAN TGX18/400 д/н НОМЕР_1 .
Відповідно до акту №0052575 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 22.01.2022 року встановлено, що вид вантажу - лігнін гідролізний; повна маса: нормативно допустима - 40,00 тонн, фактична - 39,40 тонн; осьові навантаження: нормативно допустиме - 11т/11т/22т; фактичне - 6,5т/9,6т/(7,95+7,7+7,65)т відповідно (а.с. 25).
Згідно з довідкою №0074275 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.01.2022 року було проведено перевірку автомобіля MAN TGX18/400 д/н НОМЕР_1 , за результатами вагового контролю навантаження на осі склало: 1-6,5; 2-9,6; 3-7,95; 4-7,7; 5-7,65 тонн, повна маса транспортного засобу не зазначена тонн, результати габаритного контролю транспортного засобу не зазначені (а.с. 23).
Матеріалами справи підтверджено, що Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області направив ТОВ “МІРТРАНСАГРО” запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 20-21).
За результатами розгляду вказаних документів, відповідачем було винесено постанову №331465 від 20.06.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно якої до позивача на підставі абз.14 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500 грн та надіслано її копію позивачу, про що свідчить супровідний лист, наявний в матеріалах справи (а.с. 12-15).
Судом встановлено, що позивач оскаржував цю постанову у вищому органі, проте рішення залишено без зміни, а скарга без задоволення (а.с. 16-19).
Не погодившись з винесенням цієї постанови позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд розглядає цю справу відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України “Про автомобільний транспорт”.
Відповідно до ст. ст. 1, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення-перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж,
інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно із п. 22.3 “Правил дорожнього руху”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості; г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Відповідно до п. 2, 4 “Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 “Правил дорожнього руху України”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до п.1.10 “Правил дорожнього руху”, габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Згідно з п.3 “Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування”, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013 року, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.
Відповідно до п.п. 3, 15, 16, 18, 20 “Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до п.5 “Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування”, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013 року, працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; 2) здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; 3) у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.
Згідно з п.2.4-2 “Правил дорожнього руху”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.
Статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачені види відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які застосовуються до автомобільних перевізників.
Так, відповідно до абз.14 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
При цьому пункт 12 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Положеннями п.2 розд. ІІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 р. №255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 р. за №1171/29301 встановлено вимоги до облаштування Стаціонарного пункту габаритно- вагового контролю, який повинен мати, серед іншого, стаціонарні ваги для точного зважування транспортних засобів у русі; оптичний датчик визначення довжини транспортних засобів; електронно-обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації; приміщення для персоналу та електронно-обчислювальної техніки; свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг.
Таким чином, п.12, 13 Порядку №879 та Вимоги №255 висувають, зокрема такі обов'язкові умови, лише за одночасного дотримання яких результати зважування можуть кваліфікуватися як достовірні та бути підставою для притягнення до відповідальності: повірка вагів, засвідчена свідоцтвом про повірку вагів; метрологічна характеристика вагів, засвідчена свідоцтвом про державну метрологічну атестацію ваг; клеймування (пломбування) вагів, що виключає протиправне втручання до обладнання вагів з метою викривлення результатів зважування.
Так, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження відповідності вагів, на яких зважено транспортний засіб позивача, усім зазначеним вище нормативним вимогам, а тому цей доказ не може вважатись достатнім в розумінні ст.76 КАС України.
Також, відповідачем не надано доказів перешкоджання рухові транспортного засобу позивача після виявлення перевищення вагових параметрів, оскільки відповідно чинного законодавства, рух таких транспортних засобів забороняється до перевантаження та виявлення відсутності перевищення вагових параметрів.
Відповідно до положень п. 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.
Заборону подальшого руху транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів встановлено й п. 2.4-2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306.
Відповідно до положень п. 24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Однак, відповідачем не надано доказів перешкоджання руху транспортного засобу, який належить ТОВ “МІРТРАНСАГРО” та доказів сплати за проїзд, яка здійснюється у разі перевищення вагових параметрів, вказаних у пп. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306.
Таким чином, суд вважає, що визначення вагових параметрів транспортного засобу використовуваного позивачем було здійснено з порушенням вищевказаних положень Порядку № 879, а тому, отримані за наслідками такої перевірки докази, а саме Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує факт зважування транспортного засобу позивача вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, та має Свідоцтво про державну метрологічну атестацію.
Також, суд встановив, що позивачем перевозився подільний вантаж - лігнін гідролізний.
Чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (п.22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у виді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.
Як зазначав суд вище, відповідач не надав суду доказів сплати за проїзд, яка здійснюється у разі перевищення вагових параметрів, вказаних у пп. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого законом покладено тягар доказування у цій категорії справ, не здійснив належних у розумінні процесуального закону заходів щодо забезпечення допустимості їх як доказів.
Із встановлених судом обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.06.2022 №331465 про стягнення з позивача 8500,00 грн. є правомірними та належать задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 2 481,00 грн.
Керуючись статтями 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МІРТРАНСАГРО” (вул. Чорноморського козацтва, 103, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 39152409) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135 код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної митної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.06.2022 року №331465.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135 код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МІРТРАНСАГРО” (вул. Чорноморського козацтва, 103, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 39152409) судовий збір в сумі 2481, 00 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса