30 березня 2023 р. Справа № 400/408/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
про:стягнення податкового боргу у сумі 50273,55 грн.,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 50273,55 грн.
Ухвалою від 24.01.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власника об'єктів нежитлової нерухомості за 2019 - 2021 роки, який залишається непогашеним.
Відповідач надала відзив, в якому у задоволенні вимог просила відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначила, що позивач направляє повідомлення-рішення за адресою: АДРЕСА_2 , однак за цією адресою позивач не мешкає. Зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_3 . Крім того, позивачем подавалась заява у 2019 році до ГУ ДПС про зміну адреси.
Направлення податкового повідомлення-рішення за неналежною адресолю свідчить про порушення ГУ ДПС вимог ПК України.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України (далі та раніше за текстом - ПК України) на відповідача, як на податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Податковий борг відповідача виник на підставі:
- податкового повідомлення-рішення № 0066353-5005-1403 від 02.04.2020 року, яким відповідачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власника об'єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік у сумі 26952,13 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0066354-5005-1403 від 02.04.2020 року, яким відповідачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власника об'єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік у сумі 216,84 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0231984-2403-1403 від 26.04.2021 року, яким відповідачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власника об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у сумі 26745,80 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0231985-2403-1403 від 26.04.2021 року, яким відповідачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власника об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у сумі 360,13 грн.
Загальна заборгованості відповідача становить 50273,55 грн.
Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та розрахунком заборгованості відповідача.
Відповідач стверджує, що податкові повідолмення-рішення були направлені на невірну адресу.
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 58.3 ст. 58 ПК України).
Уматеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до контролюючого органу із заявою щодо отримання документів через електронний кабінет.
Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з реєстраційними даними платника податків місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . Дата внесення інформації про адресні дані: 27.11.1996 року.
Відповідно до реєстраційних даних платника ДПІ за неосновним місцем обліку адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Дата останньої реєстраційної дії в ЄДР: 27.07.2020 року - державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням.
Відповідач стверджує, що повідомляла контролюючий орган про зміну адреси реєстрації, але доказів такого повідомлення до суду не надала.
Податкові повідомлення-рішення від 02.04.2020 року були надіслані відповідачу на адресу: АДРЕСА_4 - та отримані під розпис.
Податкові повідомлення-рішення від 26.04.2021 року були надіслані відповідачу на адресу: АДРЕСА_4 - та повернулось ГУ ДПС без вручення адресату. Підстава повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Отже, позивачем податкові повідомлення-рішення надіслано відповідачеві в порядку, передбаченому ПК України. Рішення на підставі п. 42.5 ст. 42 ПК України вважаються належним чином врученими.
Суд також звертає увагу на наступне:
Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України є податковим боргом.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
Так, згідно п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Також згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Відповідачем доказів оскарження податкових повідомлень-рішень не надано. Отже, заборгованість є узгодженою.
Доказів сплати боргу відповідачем станом на день розгляду справи до суду не надано.
Згідно п.п. 20.1.34 ст. 20 ПК України органи контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Держави податковий борг з податку на нерухоме майно, вімінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власника об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 50273,55 грн. (п'ятдесят тисяч двісті сімдесят три гривні 55 копійк).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.03.2023 року.
Суддя О.В. Малих