30 березня 2023 року
справа №380/17655/22
провадження № П/380/17797/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 80% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України №103 від 21.02.2018 та проведення перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №3216 від 17.08.2021, виданою Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» з основним розміром 80%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №3216 від 17.08.2021, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» у розмір 90% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмір із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення. Вказав, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з розміру 70 % грошового забезпечення. У зв'язку з переведенням позивача на пенсію по інвалідності, розмір пенсії встановлено - 80 % грошового забезпечення з 05.03.2020. Позивач вважає дії відповідача щодо встановлення при переведенні на пенсію по інвалідності розміру пенсії 80 % протиправними та такими, що порушують право позивача на належний соціальний захист, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 12.12.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі вручено відповідачу, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 31.01.2023 витребувано у відповідача додаткові докази.
Ухвалою суду від 27.02.2023 продовжено строк розгляду справи на тридцять днів з метою отримання витребуваних доказів.
28.03.2023 за вх.№6160 від представника відповідача надійшов лист, в якому повідомив суд, що ОСОБА_1 з 30.10.2010 було призначено пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262- XII. На підставі заяви ОСОБА_1 від 06.03.2020 останнього переведено на інший вид пенсії: пенсію по інвалідності. Також долучено докази на виконання ухвали суду від 31.01.2023.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992. Пенсію позивачу призначено з 30.10.2010 у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення.
Позивач є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 05.03.2019.
На підставі заяви позивача від 06.03.2019 про переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності, відповідно до протоколу за пенсійною справою № 1303019517 (МВС) згідно з Законом України № 2262-ХІІ позивача переведено на пенсію по інвалідності у розмірі 80% грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі № 380/19211/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведені з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №3216 від 17.08.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення №3216 від 17.08.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі № 380/19211/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, виходячи з розміру 80 % сум грошового забезпечення.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії по інвалідності з 90 % до 80 % сум грошового забезпечення під час її виплати з 01.04.2019, відтак він звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, визначає умови, норми і порядок пенсійного громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до пункту «а» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Частиною першою статті 2 вказаного Закону встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років і більше.
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час встановлення пенсії позивачу у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
При цьому, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі № 380/19211/21, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведені з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №3216 від 17.08.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення №3216 від 17.08.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Спірним у цій справі є встановлення позивачу з 01.04.2019 основного розміру пенсії по інвалідності 80 % грошового забезпечення.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі заяви позивача від 06.03.2019 про переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності, позивача переведено на пенсію по інвалідності з 06.03.2019.
Розміри пенсій по інвалідності визначені статтею 21 Закону № 2262-ХІІ.
Так, згідно із статтею 21 вказаного Закону пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Отже розмір пенсії осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи становить 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку). При цьому, суд звертає увагу на те, що жодних змін зазначена стаття щодо відсоткового співвідношення розміру пенсії по інвалідності до грошового забезпечення, як до призначення вказаної пенсії позивачу (20 липня 2018 року) так і після її призначення не зазнавала.
Як слідує з наявного в матеріалах справи протоколу за пенсійною справою № 1303019517 (МВС) від 06.03.2019 згідно з Законом України № 2262-ХІІ позивача переведено на пенсію по інвалідності у розмірі 80% грошового забезпечення.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно встановив розмір пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, виходячи з розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки саме такий розмір пенсії, визначено статтею 21 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з ст. 23 Закону № 2262-ХІІ, у разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).
Посилання позивача на приписи статті 23 Закону № 2262-ХІІ не впливають на правильність встановлення основного розміру пенсії ОСОБА_1 по інвалідності. Суд зазначає, що переведення позивача на вказаний вид пенсії зумовлене поданням останнім відповідної заяви від 06.03.2019 до відповідача. При цьому, у цій заяві позивач просив Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести його на пенсію по інвалідності без зазначення бажаного розміру пенсії.
Також суд зазначає, що доказів звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням положень статті 23 Закону № 2262-ХІІ позивачем не надано.
За таких обставин дії відповідача щодо встановлення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача по інвалідності з 01.04.2019 не можуть вважатися протиправними, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
В силу приписів ст. 139 КАС України, усі судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.