справа №380/1473/23
31 березня 2023 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Міністерства оборони про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Міністерства оборони код ЄДРПОУ 08160677, місцезнаходження: 79010, м.Львів, вул.Личаківська, 26, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Міністерства оборони України;
- скасувати довідку (результати) ВЛК Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Міністерства оборони України від 16.11.2022;
- зобов'язати ВЛК Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Міністерства оборони України провести нове медичне обстеження з метою визначення ступеню придатності позивача до військової служби.
Ухвалою від 27.01.2023 суддя повернув заяву про забезпечення позову без розгляду.
Ухвалою від 27.01.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 10.02.2023 суддя повернув заяву про забезпечення позову без розгляду.
Ухвалою від 10.02.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 24.02.2023 суд відмовив у застосуванні заходів забезпечення позову.
Ухвалою від 08.03.2023 суд витребував додаткові докази у справі.
Позов обґрунтований тим, що позивач не погоджується з довідкою (результатами) ВЛК Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Міністерства оборони України від 16.11.2022 щодо його придатності до військової служби. Вважає, що таке рішення не враховує його стан здоров'я (серйозні вади зору) та суперечить висновкам терапевта та офтальмолога.
03.03.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволенні позову заперечує Відзив обґрунтований тим, що військово-лікарська комісія Військово-медичного клінічного центру Західного регіону не є юридичною особою, не має коду ЄДРПОУ, а є позаштатною комісією Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, створеною на підставі вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402. Чинним законодавством передбачено права позивача оскаржити до суду постанову ВЛК регіону або постанову ЦВЛК, а не постанову позаштатної ВЛК. Відповідач вважає, що позивач неправильно обрав спосіб захисту, адже довідка позаштатної ВЛК до суду не оскаржується.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 03.03.2022.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 09.10.2022 №1981-ОД позивач з 03.03.2022 приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 16.11.2022 під час проходження обстеження та медичного огляду позивача діагностовано, зокрема, пониження гостроти зору до 0,2 внаслідок змішаного астигматизму ступеня 3,0Д при положенні вічі від'ємного циліндра 2,0Д вісь 900 з далекозорим компонентом 1.0Д та гостроті зору з корекцією 0,6. Амбліопія слабкого ступеня правого ока. Захворювання, ні, не пов'язане з проходженням військової служби.
Не погоджуючись з вказаною довідкою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов'язок” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.
Згідно з пунктом 1.3 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК (п.п.2.6.1 п.2.6. глави 2 розділу І Положення №402).
Згідно з пунктом 2.7 розділу І Положення № 402 госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях.
На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:
проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;
ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;
проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;
проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.
Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:
приймати постанови відповідно до цього Положення;
перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні;
залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до підпункту б пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення №402 направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами
Як слідує з матеріалів справи, зокрема, постанови, оформленої довідкою військово-лікарською комісії від 16.11.2022 №6160 під час проходження обстеження та медичного огляду військово-лікарською комісією діагностовано: зміцнілий шкірний рубець лівої нижньої кінцівки після вогнепального осколкового сліпого поранення (30.04.2022). Зміцнілі шкірні рубці правої нижньої кінцівки після операції - комбінованої флебектомії в системі малої підшкірних вен правої нижньої кінцівки (02.06.2022), що не утруднюють носіння військового взуття, одягу та спорядження. Поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщинп. Флебектомія. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, хронічна втома, рецедивуючий період, фаза ремісії. Негруба деформація цибулини дванадцятипалої кишки без порушення евакуаторної функції. Гастроезофагенальна рефлексна хвороба6 рефлюкс-езофагіт. Хронічний ерозивний гастродуоденіт, фаза нестійкої ремісії без порушення функції травлення. Захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби. Пониження пониження гостроти зору до 0,2 внаслідок змішаного астигматизму ступеня 3,0Д при положенні вічі від'ємного циліндра 2,0Д вісь 900 з далекозорим компонентом 1.0Д та гостроті зору з корекцією 0,6. Амбліопія слабкого ступеня правого ока. Захворювання, ні, не пов'язане з проходженням військової служби.
Захворювання, ні, не пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статей 78г, 53в, 52г графи II Розкладу хвороб, позивача визнано придатним до військової служби.
Поряд з цим, обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК, позивач вказує, що в медичній картці ОСОБА_1 є запис офтальмолога від 14.11.2022 про обстеження ОСОБА_1 , де зазначено про пониження гостроти зору правого ока, а також висновок терапевта від 14.10.2022. З таких підстав вважає, що вказане обстеження суперечить висновкам ВЛК про його придатність до військової служби.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.
Щодо посилань позивача на довідку офтальмолога від 14.11.2022, суд таку не вважає достовірним доказом, оскільки такий документ не містить зазначення виду документа (довідка, висновок тощо), відсутні будь-які дані про лікаря, який проводив огляд, та медичної установи, якою виданий такий документ, а також відсутня печатка медичної установи.
Суд наголошує на тому, що позивач у позовній заяві не посилається на порушення процедури прийняття оскарженого рішення ВЛК та жодних доказів, які б підтверджували такі обставини суду не подав.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що акти позаштатної ВЛК не підлягають судовому оскарженню. Суд зазначає, що можливість оскарження постанови позаштатної ВЛК до штатної ВЛК чи до ЦВЛК не позбавляє позивача права звернутися за захистом свого порушеного права до суду.
Твердження відповідача, що військово-лікарська комісія Військово-медичного клінічного центру Західного регіону є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є окремою юридичною особою, суд відхиляє, оскільки пунктом 9 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Отже, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна довідка від 16.11.2022 №6160, а також дії відповідача в межах предмета спору є правомірними.
У зв'язку з цим, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести нове медичне обстеження з метою визначення ступеню придатності позивача до військової служби.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Міністерства оборони про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя А.Г. Гулик