справа №380/341/23
31 березня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху щодо ненарахування та невиплати військовослужбовцю Збройних Сил України, інженеру з УВПГ1 2 категорії (офіцеру бойового управління) Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 24.02.2022 року по 18.07.2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 року по 31.12.2022 - у розмірі до 30 000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити військовослужбовцю Збройних Сил України, інженеру з УВПП 2 категорії (офіцеру бойового управління) Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 24.02.2022 року по 18.07.2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 року по 31.12.2022 - у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та відряджений до Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Отже позивач вважає, що має право на отримання додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка йому не була нарахована і виплачена.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №15698 від 08.03.2023 року), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Украерорух не є розпорядником бюджетних коштів, не отримує фінансування з Державного бюджету України, а основним і єдиним його джерелом отримання коштів відповідно до статті 36 Повітряного кодексу України є надходження за надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів цивільної авіації, яке в даний час повністю відсутнє у зв'язку із закриттям повітряного простору України для виконання таких польотів на невизначений термін. Департаментом фінансів Міністерства оборони України була надана відповідь від 28.03.2022 № 892/1/22, в якій зазначено, що інші виплати (надбавки, доплати та винагород що встановлюються військовослужбовцям Збройних Сил України, військовослужбовці відрядженим до державних органів, не здійснюється. Підстав для виплати додаткової винагороди, що встановлена постановою №168, військовослужбовцям Збройних Сил Украй які відряджені до Украероруху немає та можлива лише за умови внесення змін до постанови КМУ №104.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що підтверджено посвідченням офіцера НОМЕР_1 .
Згідно довідки Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №20.2-33 від 06.10.2022 року, ОСОБА_1 відряджений до Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.
04 жовтня 2022 року Позивач подав рапорт до Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про виплату йому додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, з 24 лютого 2022 року по день звернення.
На рапорт позивача відповідач надав відповідь, викладену у листі №20.1-08/355/22 від 19.10.2022 року, де зазначив, що Украерорух не є розпорядником бюджетних коштів, не отримує фінансування з Державного бюджету України, а основним і єдиним його джерелом отримання коштів відповідно до статті 36 Повітряного кодексу України є надходження за надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів цивільної авіації, яке в даний час повністю відсутнє у зв'язку із закриттям повітряного простору України для виконання таких польотів на невизначений термін через збройну агресією російської федерації. Грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у повному обсязі та у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001р. №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ". При цьому підприємство не отримувало та не отримує кошти з державного бюджету для забезпечення військовослужбовців грошовим забезпеченням. Щодо питання виплати військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 Украерорух звертався листами до Міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України. Так, Украерорух листом від 16.03.2022 №36дск звернувся до Міністра оборони України про надання роз'яснень щодо порядку виплати відрядженим військовослужбовцям додаткової винагороди відповідно до вимог постанови № 168. Департаментом фінансів Міністерства оборони України була надана відповідь від 28.03.2022 № 892/1/22, в якій зазначено, що інші виплати (надбавки, доплати та винагород що встановлюються військовослужбовцям Збройних Сил України, військовослужбовці відрядженим до державних органів, не здійснюється. Підстав для виплати додаткової винагороди, що встановлена постановою №168, військовослужбовцям Збройних Сил Украй які відряджені до Украероруху немає.
Відповідно до розрахункового листа позивача за лютий - жовтень 2022 року додаткова винагорода, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 не нараховувалась.
Вважаючи протиправною таку бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснюється Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон № 2232-XII).
За ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-XII.).
Згідно ст. 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим відповідним Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого не одноразово було продовжено. Так, згідно з Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України №2738-IX від 16.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 р. за № 168 було прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби) , а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року (п. 5 Постанови №168).
В подальшому до вказаної постанови Кабінетом Міністрів України були внесені зміни.
На переконання позивача, оскільки він перебуває на військовій службі в Збройних Силах України і був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі, то останнім повинна здійснюватися виплата додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168.
Такі твердження позивача суд визнає безпідставними і необґрунтованими зважаючи на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» передбачає виплату щомісячної додаткової винагороди за певних обставин.
Перш за все постановою визначено чіткий перелік осіб, яким може бути виплачена щомісячна додаткова винагорода і цей перелік не передбачає її виплату військовослужбовцям, які перебувають на службі в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України.
Тобто, дія постанови №168 на працівників Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не розповсюджується.
Суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 №1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової організації повітряного руху України» та затверджено Положення про об'єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів, в тому числі регіональних структурних підрозділів на базі цього підприємства.
Відповідно до п. 4 цієї постанови грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
Отже, враховуючи положення постанови №104, виплата щомісячної додаткової винагороди передбаченої постановою №168 не розповсюджується на військовослужбовців відрядженим до державних органів.
Відтак, на час розгляду справи у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди передбаченої постановою №168.
Таким чином, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши у сукупності наявні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.