справа № 260/188/23
про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2023 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження питання про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до 49 Навчального центру розвідки (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу
до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 до 49 Навчального центру розвідки (військова частина НОМЕР_1 ) код ЄДРПОУ 26614863, Львівська область, Яворівський район, с.Старичі, у якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2022 №144, яким позивача призвано на посаду курсанта ВОС-124 за спеціальністю - водій колісних бронетранспортерів з 07.06.2022.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 справу передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 22.02.2023 суддя відкрив провадження у справі.
29.03.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване пропуском строку звернення до суду без поважних причин.
Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви без руху, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 вказаного Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Правова регламентація поновлення процесуального строку забезпечується, серед іншого, приписами частин 1, 3 та 6 статті 121 КАС України. Вказані норми визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й на природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Суд вказує на те, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, оскільки справа, яка розглядається стосується питання правомірності зарахування позивача на публічну службу. Вказане сторонами не заперечується.
У межах цього спору позивач оскаржує наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2022 №144, яким позивача призвано на посаду курсанта ВОС-124 за спеціальністю - водій колісних бронетранспортерів з 07.06.2022, тобто останнім днем строку звернення до суду було 07.07.2022.
Між тим, з обставин справи вбачається, що позивач звернувся до суду лише 06.12.2022 (згідно з поштовим штемпелем на конверті, в якому надійшла позовна заява), тобто із пропуском законодавчо встановленого строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність надати позивачу можливість повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до 49 Навчального центру розвідки (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десять днів з дня постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м.Львів, вул.Чоловського, 2) такі документи:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Суддя А.Г. Гулик