справа № 2а-6133/10/0670
категорія 3.4
10 серпня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т.,
суддів: Попової О.Г.
Черняхович І.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 < Текст > до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України < Текст > про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої заробітної плати в сумі 26352,81 грн.,-
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що вона в 2006-2007 роках працювала головою Червоноармійського районного суду Житомирської області. Позивачка вважає, що їй в порушення ст. 126, 130 Конституції України та ст. 44 Закону України "Про статус суддів" безпідставно не нараховувалась і не виплачувалась заробітна плата та грошове утримання в повному розмірі з 2006 року. Тому просить стягнути з відповідачів на свою користь недоотриману заробітну плату та грошове утримання за 2006-2007 роки. Крім того, просила визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати заробітної плати та грошового утримання у вказаний період на підставі п.4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року №1310 "Про оплату праці суддів".
В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що в спірний період часу кошти на оплату праці суддів виділялись відповідачами у меншому, ніж належало розмірі, відповідно до визнаного Печерським райсудом м. Києва протиправним пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" №865 від 03.09.2005 року, яким було встановлено, що розміри посадових окладів суддів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Позивачка в судове засідання не прибула, надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила слухати справу в її відсутність.
Представники Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України до суду не прибули, в запереченнях на позов, просили розглянути справу без їх участі.
Представник апеляційного суду Житомирської області в судове засідання не прибув, в заяві, адресованій суду, просив розглянути справу без участі представника.
Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка працювала суддею та головою Червоноармійського районного суду Житомирської області з 05 липня 1970 року по 28 квітня 2007 року(а.с.15) і відповідно до Конституції України та Закону України "Про статус суддів" мала право на належне матеріальне та соціальне забезпечення.
3 вересня 2005 року року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №865 "Про оплату праці судів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6. Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати.
31 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1310, якою доповнив постанову №865 від 3.09.2005 року пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться".
В спірний період часу кошти на оплату праці суддів виділялись відповідачами з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів №1310, відповідно їм нараховувалась і заробітна плата за місцем роботи.
Проте прийняття зазначених змін до постанови Кабінету Міністрів №865 було протиправним, що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України. Постановою суду пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №864 від 03 вересня 2005 року визнаний протиправним і скасований. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року постанова суду першої інстанції по вказаній справі залишена без змін. Ці судові рішення залишені без змін судом касаційної інстанції.
Отже, відповідно до ст.72 КАС України, протиправність пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №1310 від 3 вересня 2005 року не потребує доказування.
Заробітна плата та щомісячне грошове утримання позивачці нараховувалась з 2006 року з розрахунку посадових окладів, кратних мінімальній заробітній платі в розмірі 332 грн., тому вона недоотримала заробітну плату в зазначених в позовній заяві розмірах. Розмір заборгованості за період з 01 січня 2006 року по 28 квітня 2007 року по недоотриманій заробітній платі становить 9401,30 грн., по щомісячному грошовому утриманні - 6827,33 грн., та по компенсації втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати та грошового утримання - 10124,18 грн., а всього 26352,81 грн., що підтверджується висновком аудитора (а.с5-8), який відповідачі не оспорили, тобто фактично його визнали.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.120,126 цього Закону та Положення про Державну судову адміністрацію України, остання з 1 січня 2003 року є головним розпорядником бюджетних асигнувань, які передбачені на утримання судової влади, а Державне казначейство України, відповідно до ст.48 Бюджетного Кодексу України та п.1 ч.4 Положення про Державне казначейство України, здійснює розрахунко-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, тому вони є належними відповідачами по справі.
Крім того, Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік” Державній судовій адміністрації України встановлювались відповідні бюджетні призначення за програмою "Виконання рішень судів на користь суддів".
Незважаючи на визнання пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03 вересня 2005 року протиправним і його скасування, Державна судова адміністрація України не вживала заходів до погашення заборгованості перед позивачкою, що утворилась, не перераховувала відповідні кошти суду за місцем її роботи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що недоотриману заробітну плату та щомісячне грошове утримання позивачці слід стягнути з Державної судової адміністрації України, зобов'язавши Державне казначейство України провести відповідні видатки з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 126, 130 Конституції України, Законами України "Про судоустрій України", "Про статус суддів"(в редакції до 30 липня 2010 року). ст. ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України по нарахуванню та виплаті заробітної плати та щомісячного грошового утримання ОСОБА_2 за період з 01 січня 2006 року по 28 квітня 2007 року.
Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 9401,30 грн. недоотриманої заробітної плати, 6827,33 грн. недоотриманого щомісячного грошового утримання та 10124,18 грн. компенсації втрати частини грошових доходів, а всього стягнути 26352,81 грн..
Зобов"язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів".
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин
судді: О.Г. Попова
І.Е. Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.