30 березня 2023 року № 640/19879/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі по тексту також відповідач, КМТЦК та СП, ЄДРПОУ: 07774420, адреса: 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 19), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нові довідки станом на 29 січня 2020 року та 04 січня 2021 року про розмір грошового забезпечення відповідної посади, відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», враховуючи при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії позивачу;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нові довідки станом на 29 січня 2020 року та 04 січня 2021 року про розмір грошового забезпечення відповідної посади, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», враховуючи при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії позивачу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» виникли підстави для проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 установлено нові розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого обраховуються посадові оклади військовослужбовців, що призвело до збільшення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб.
Проте, відповідач протиправно відмовив в оформленні таких довідок. На думку позивача, така позиція відповідача є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії, що і слугувало підставою для його звернутися до суду.
Також позивач вказує, що з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 у нього виникло право на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, передбаченою додатком 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У довідці має бути враховано оновленні дані про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування п. 4 Постанови КМ України № 704 у редакції, що діяла до внесення змін Постановою КМ України № 103, у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та з урахуванням відповідного тарифного коефіцієнту згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови, оскільки згідно із Законів України "Про Державні бюджети України" на 2020 рік та 2021 рік змінився такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач покликається на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а, від 11.02.2021 у справі № 200/3774/20-а, від 11.02.2021 у справі № 240/11952/19, від 14.04.2021 у справі № 240/12309/20, та висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18, згідно яких для обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням використовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом м. Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/18339/22 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/19879/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року прийнято до провадження справу №640/19879/22 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується звітом про доставку від 13 лютого 2023 року.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 28 лютого 2023 року.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років з 3 січня 2003 року відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Заявою від 28 серпня 2022 року позивач звернувся до КМТЦК та СП про надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року та станом на 04 січня 2021 року.
Листом відповідача від 07 вересня 2022 року №ВСЗ/1982 за наслідками розгляду заяви повідомлено про відсутність підстав для складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року, оскільки органами Пенсійного фонду України перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців на вказані дати не проводився та згідно з пунктом 3 Порядку №45 списків на ім'я позивача на адресу КМТЦК та СП для перерахунку пенсії з 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року не надходило.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Спірним в цій справі є питання наявності підстав для видачі позивачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за вислугу років станом на 29 січня 2020 року та 04 січня 2021 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом.
Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, Верховний Суд виходив з того, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
За наслідками розгляду цієї справи Верховний Суд сформулював наступні правові висновки:
«(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.»
Такі висновки були застосовані Верховним Судом і у постановах, зокрема але не виключно, від 22 березня 2023 року по справі №340/10333/21, від 27 березня 2023 року справа №280/11480/21.
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, що розглядається, суд дійшов висновку, що в січні 2020 року та в січні 2021 року відбулось підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний підготувати та надати довідку для перерахунку пенсії позивача із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021.
За таких обставин, відмова відповідача у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020 та станом на 04.01.2021 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020 та з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) є протиправною.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Оскільки за результатами розгляду заяви позивача відповідач не здійснив перерахунок розміру грошового забезпечення та не оформив і не надіслав до територіального органу Пенсійного фонду України нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання дій відповідача щодо відмови у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2022 року протиправними та зобов'язати її видати.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність власних дій.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку з 01 лютого 2020 року та з 01 лютого 2021 року розміру пенсії.
Зобов'язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку з 01 лютого 2020 року та з 01 лютого 2021 року основного розміру пенсії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2023.
Суддя Панченко Н.Д.