про залишення позовної заяви без руху
29 березня 2023 року справа № 320/6861/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною (нечинною) та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною (нечинною) Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 №182 "Про затвердження та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП";
- скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 №182 "Про затвердження та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП".
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011(зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Позивач просить суд визнати протиправною (нечинною) та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 №182 "Про затвердження та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП".
Отже, дана позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, за звернення з якою позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
При цьому, зазначене у п. 2 додатку позовної заяви платіжне доручення про сплату судового збору в матеріалах позовної заяви відсутнє, що підтверджується відповідним актом відділу канцелярії суду від 27.03.2023.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. (оригінал платіжного доручення (квитанції), який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також, відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до пункту 10 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Отже, суд звертає увагу, що адміністративний позов має письмову форму, містить вимоги щодо предмета спору, тобто прохальну частину позову та їх обґрунтування, які є підставою позову.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною (нечинною) та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 №182 "Про затвердження та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", яка є нормативно-правовим актом.
У той же час, у порушення положень пункту 10 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у позовній заяві не зазначено відомостей, яким чином оскаржуваний нормативно-правовий акт - постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 №182 "Про затвердження та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", може бути застосована відносно позивача, та чи належить позивач до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано оскаржувану постанову.
Недотримання позивачем даної вимоги, яка пред'являється до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи для судового засідання та відповідно відкрити провадження у справі.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву (для суду та у кількості учасників справи) із зазначенням відомостей про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт, відповідно до положень пункту 10 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, положеннями ст. 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 КАС України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У позовній заяві позивач зокрема вказує, що згідно з абз. 5 п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого указом Президента України від 10.09.2014 за №715/2014 (далі - Положення №715/2014), рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії. При цьому зазначає, що оскаржувана постанова не була передана для державної реєстрації, а отже її положення не перевірялись Міністерством юстиції України на відповідність Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу.
У той же час, у позовній заяві не вказано учасником справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, на права або обов'язки якого може вплинути рішення у даній справі.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву (для суду та у кількості учасників справи) із зазначенням як учасника справи - Міністерство юстиції України, на права або обов'язки якого може вплинути рішення у даній справі.
Так, згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);
- надати уточнену позовну заяву (для суду та у кількості учасників справи) із зазначенням відомостей про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт, відповідно до положень пункту 10 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; а також із зазначенням як учасника справи - Міністерства юстиції України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, на права або обов'язки якого може вплинути рішення у даній справі.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.