про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2023 року м. Київ № 320/7209/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними рішення. зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірним рішення начальника відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 20.06.2022 року №104850005673 про відмову в призначені ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право на пільгову пенсію за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дня набуття права на таку пенсію у відповідності до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Слід зазначити, що предметом позову є вимоги позивача про визнання неправомірним рішення начальника відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.06.2022 року №104850005673 про відмову в призначені ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернувся 07.02.2023, що підтверджується відомостями відомостей з сайту Укрпошта за результатами поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0840004976248, у якому надійшов адміністративний позов до суду, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зокрема зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Також згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Суд зауважує, що відповідачем у справі визначено - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10).
При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням начальника відділу призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 104850005673 від 13.06.2022 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю документів, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Водночас, за результатом дослідження матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.06.2022 № 104850005673 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.06.2022 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Отже, з викладеного вбачається, що рішення від 13.06.2022 № 104850005673 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було прийнято саме Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Отже, на підставі вказаного Порядку, за принципом екстериторіальності, документи позивача про призначення пенсії були розглянуті і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії було прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірну відмову, зокрема спірне рішення від 13.06.2022 № 104850005673 було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яке й повинне бути належним відповідачем у справі.
Отже, позивачу слід уточнити відповідача по справі та/або уточнити прохальну частину позову, шляхом зазначення позовних вимог адресованих належному відповідачу по справі.
Крім того, суд зауважує, позивачем не правильно зазначено у прохальній частині позову дату оспорюваного рішення.
Як зазначалося раніше, згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
З аналізу позовної заяви суд встановив, що у прохальній частині позовних вимог позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право на пільгову пенсію за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дня набуття права на таку пенсію у відповідності до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак суд зауважує, що в адміністративному судочинстві суд не визнає право, а встановлює протиправній рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу позивача, що правову категорію “зміст позовних вимог” слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зауважує, що вимоги позивача, які заявлені у прохальній частині позовної заяви, зокрема щодо визнання за ОСОБА_1 права на пільгову пенсію за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дня набуття права на таку пенсію у відповідності до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є некоректно сформульованими, відтак позивачу варто уточнити спосіб захисту своїх порушених прав, зокрема шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії та визначитися із чітким колом відповідачів, навести обґрунтування у чому саме полягає порушення його прав у спірних правовідносинах відповідачем.
Статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина третя).
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з предмету позову, позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною від іншої, відтак судовий збір повинен бути сплачений як за одну вимогу немайнового характеру.
З даним позовом до суду позивач звернувся 07.02.2023, що підтверджується відомостями поштового пересилання на конверті у якому надійшов позов до суду, відтак судовий збір повинен бути обчислений виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого станом на 01.01.2023 року.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 02.12.2021 №1928-IX встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2684 гривні.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн за вимогу немайнового характеру.
При цьому, позивачем надано до суду докази сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. що підтверджується відомостями квитанції від 27.09.2022 № 44465360-1.
Однак, суд зауважує, що сплачений позивачем розмір судового збору не відповідає розміру судового збору який повинен бути сплачений за звернення до суду з даним позовом.
З огляду на викладене, позивачу слід надати до суду докази доплати судового збору в розмірі 81,20 грн. за звернення з даним позовом до суду.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказаний недолік може бути усунений позивачем шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду;
- позовну заяву що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням відомостей щодо відповідача з урахуванням викладених судом зауважень та уточненням прохальної частини позову та зазначенням правильної дати оспорюваного позивачем рішення;
- уточнити спосіб захисту своїх порушених прав, зокрема шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії на відновлення порушеного права позивача та визначитися із чітким колом відповідачів, навести обґрунтування у чому саме полягає порушення його прав у спірних правовідносинах відповідачем;
- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 81,20 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.