ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" березня 2023 р. справа № 300/272/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), 25.01.2023 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі також - відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлено протоколом від 08.09.2020 року за №18, та наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.09.2020 №361, в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішення об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене протоколом від 08.09.2020 року за №18, та наказ є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки календарна вислуга позивача на військовій службі складає більше ніж 20 років, а саме 24 роки 02 місяці, та останній перебував на квартирному обліку з 2005 року і знятий з квартирного обліку у зв'язку з ненаданням визначених документів (не проходженням щорічної перереєстрації), тому позивач вважає, що відсутні будь-які правові підстави для зняття його з квартирного обліку. Відтак, на думку позивача, останній має право на перебування на квартирному обліку, а прийняття відповідачем рішення про зняття його з квартирного обліку є безпідставним та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 відкрито провадження у даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.28-29).
Відповідач, 20.02.2023 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зокрема зазначив, що у відповідності до пункту 16 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, виключено позивача з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, осіб, які у 2019 році не надали до житлової комісії визначені документи (не пройшли щорічну перереєстрацію). Звернув увагу на те, що листом 8/1/903 від 14.06.2021 відповідачем повідомлено позивачу на заяву від 15.04.2021 №2955, що за результатами розгляду документів облікової житлової справи відповідно до протоколу об'єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру від 27.05.2021 №3 ОСОБА_1 відмовлено у поновленні квартирному обліку при Івано-Франківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують право на поліпшення житлових умов. Для поновлення на квартирному обліку позивачу необхідно надати в об'єднану житлову комісію документи, однак позивачем документів не подано для поновлення його в черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Також листом 8/1/1003 від 07.07.2021 на заяву позивача від 22.06.2021 №2035 повторно повідомлено, що для поновлення на квартирному обліку йому необхідно надати в об'єднану житлову комісію документи, однак позивачем повторно документів не подано для поновлення його в черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Вважає, що дії відповідача вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України, вважає, що жодної бездіяльності чи протиправних дій з боку відповідача допущено не було, у зв'язку з чим, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні (а.с.34-35).
Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 14.03.2023. У даній відповіді на відзив позивач зокрема зазначає, що після проходження всіх вказаних процедур та проходження на протязі тривалого періоду часу щорічних перереєстрацій, у його особовій справі були усі необхідні документи визначені нормативними актами, що підтверджували законність перебування на квартирному обліку. Втрата відповідачем вказаних документів, чи можливе їх спеціальне знищення, не є підставою для зняття з квартирного обліку. Просив позов задовольнити (а.с.39-40)
У відповідності до положень ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 , проходив військову службу у Збройних Силах. Звільнений 23.11.2006 з посади заступника начальника бази з тилу-начальника тилу зенітної технічної ракетної бази у відставку у зв'язку із реформуванням Збройних Сил України "за станом здоров'я" із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України. На момент звільнення в запас вислуга років в Збройних Силах становила: календарна - 23 роки 03 місяці; пільгова - 24 роки 02 місяці (а.с.9).
У даний час є пенсіонером Міністерства оборони України і з 24.11.2006 отримує пенсію за вислугу років призначену згідно Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Під час проходження військової служби, позивач, складом сім'ї - одна особа, з 25.11.2005 знаходився на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов на загальній черзі при військовій частині НОМЕР_1 .
Після звільнення з військової служби, у зв'язку із розформуванням військової частини НОМЕР_1 знаходився на квартирному обліку у Івано-Франківському міському військовому комісаріаті, з 23.11.2006 зарахований на облік для позачергового отримання житла.
Рішенням об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене протоколом №12 від 21.04.2020, позивача знято з квартирного обліку.
Рішенням об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене протоколом №14 від 19.07.2020, позивача поновлено на квартирному обліку у зв'язку з поданням додаткових документів.
Рішенням об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлено протоколом №18 від 08.09.2020, ОСОБА_1 виключено з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов у зв'язку із ненаданням визначених документів (не проходження щорічної перереєстрації) (а.с.13).
На підставі даного протоколу військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ від 10.09.2020 №361, яким, зокрема, позивача виключено з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов (п.2 даного наказу) (а.с.14).
Вказане рішення житлової комісії та наказ військового комісара позивач вважає протиправним, тому звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
Частиною першою ст.12 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - ЗУ №2011-XII) передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.37 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі ст.38 ЖК УРСР встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Відповідно до ч.1 ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Вказаний перелік випадків для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов вичерпний.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).
Він визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Порядком визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
Відповідно до п.22. Порядку облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Пунктом 24 Порядку встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Згідно з п.29 Порядку військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Суд врахував, що позивач знятий з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення постійними жилими приміщеннями складом сім'ї одна особа у зв'язку із ненаданням визначених документів (не проходження щорічної перереєстрації).
Відповідно до п.30. Порядку військовослужбовці знімаються з обліку у разі:
поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;
засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;
звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, вказаний перелік підстав для зняття військовослужбовців з обліку не є вичерпним.
Згідно з п.31 Порядку житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.
Отже, право на житло мають військовослужбовці, які перебувають на обліку.
Відповідно до п.32. Порядку військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.
Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Пунктом 33 Порядку встановлено, що житлове приміщення, що надається військовослужбовцю для постійного проживання, повинне бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.
Згідно з п.34 Порядку на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім'я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі.
Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення.
Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №450, та Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728, з метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція).
Інструкція визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Відповідно до п.1 розділу VІ Інструкції житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Як вже було вище встановлено судом, вислуга років у Збройних Силах позивача становить: календарна - 23 роки 03 місяці; пільгова - 24 роки 02 місяці.
Згідно з п.2. розділу VІ. Інструкції військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР.
Потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються:
військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім'ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);
військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та члени їх сімей;
члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, - із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.
Відповідно до п.3. розділу VІ Інструкції облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об'єднаних житлових комісіях), військових комісаріатах та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Відповідно до п.22 розділу V Інструкції зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Наявності таких підстав судом не встановлено.
У відповідності п.16 розділу VI Інструкції житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.
За результатами інвентаризації щороку до 15 січня списки військовослужбовців та членів їх сімей, які перебувають на обліку військової частини, направляються до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Списки військовослужбовців, які перебувають на обліку, а також військовослужбовців, які не пройшли щорічну перереєстрацію та виключені з обліку, розміщуються у загальнодоступному місці військової частини для загального ознайомлення протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення житловою комісією військової частини (об'єднаної житлової комісії).
Військовослужбовці та члени їх сімей, виключені з обліку, мають право повторно протягом року подати командиру військової частини рапорт та документи, визначені Порядком забезпечення житловими приміщеннями, для зарахування на облік в порядку, визначену цією Інструкцією, із збереженням попереднього часу перебування на обліку.
З матеріалів справи вбачається, що позивача виключено з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов у зв'язку з ненаданням у 2019 році визначених документів (не проходження щорічної перереєстрації).
Зазначена інвентаризація облікових справ, як вбачається з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.09.2020 №361, проводилась на підставі наказу зазначеної посадової особи від 04.09.2020 №351.
Як зазначалося судом вище, у відповідності п.16 розділу VI Інструкції житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах. За результатами інвентаризації щороку до 15 січня списки військовослужбовців та членів їх сімей, які перебувають на обліку військової частини, направляються до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Отже, при проведенні інвентаризації облікових справ в поточному році до 15 січня наступного року інвентаризація повинна бути закінчена з усіма наслідками встановленими п.16 розділу VI Інструкції.
Позивача виключено з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов у зв'язку із ненаданням у 2019 році визначених документів. Однак, відповідно до вищезазначених норм інвентаризація проводиться щорічно і інвентаризація, яка проводилась у 2019 році, відповідно оновлювались документи за 2019 рік, закінчилась до 15 січня 2020 року. За результатами вказаної інвентаризації позивач не виключався із квартирного обліку, таким чином перереєстрацію за 2019 рік ОСОБА_1 пройшов. У 2020 році проведення інвентаризації за 2019 рік Інструкцією не передбачено, отже позивача з підстав зазначених в оскаржуваних протоколі та наказі виключено незаконно.
Інвентаризація передбачає перевірку житлових умов (за необхідності), а також оновлення документів, що містяться в облікових справах. Вбачається, що провести ці дії, зокрема, повідомити осіб, що перебувають на обліку про необхідність оновити документи, вказаним особам отримати необхідні документи та подати їх до житлової комісії за кілька днів, які були в період від видання наказу про проведення інвентаризації (04.09.2020) до її завершення 08.09.2020 (дата протоколу про підсумки роботи об'єднаної житлової комісії) практично неможливо.
Як встановлено матеріалами справи, житлова комісія у 2019, 2020 роках не повідомляла позивача, які документи і коли йому необхідно поновити, протилежного судом не встановлено.
13.04.2021 позивач звернувся до голови об'єднаної житлової комісії Івано-Франківського ОВК із заявою про поновлення на квартирному обліку (а.с.18).
10.06.2021 позивач повторно звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 про надання довідки про реєстрацію місця проживання (а.с.20).
17.06.2021 позивач в черговий раз звернувся до військового комісара Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про поновлення в черзі на отримання житла із наданням довідки про реєстрацію місця проживання, однак ні на одну із вказаних заяв позивач відповіді не отримав.
Відповідно до п. 16 розділу VI Інструкції військовослужбовці та члени їх сімей, виключені з обліку, мають право повторно протягом року подати командиру військової частини рапорт та документи, визначені Порядком забезпечення житловими приміщеннями, для зарахування на облік в порядку, визначеному цією Інструкцією, із збереженням попереднього часу перебування на обліку, що позивачем і зроблено.
Згідно з п.9 ст.12 ЗУ №2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Отже, існує вичерпний перелік підстав, при яких військовослужбовці мають право залишатися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при звільненні з військової служби. Не проходження щорічної перереєстрації як обставина зняття з обліку, на яку посилається відповідач, не спростовує право позивача на проходження перебування на квартирному обліку.
Таким чином, не проходження щорічної інвентаризації передбаченої Інструкцією, не може бути передумовою виключення позивача з квартирного обліку, оскільки суперечить вимогам ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
При вирішенні справи, суд також враховує, що оскаржуване рішення прийнято у відсутності позивача, без повідомлення про засідання комісії, на якій вирішувалося питання про зняття з квартирного обліку внаслідок того, що позивач не пройшов перереєстрацію. Вказаним позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на надання довідок з метою розгляду питання про перереєстрацію його облікової картки.
З урахуванням зазначених норм права та обставин справи, а саме того, що позивач має календарну вислугу на військовій службі понад 23 роки, звільнений з військової служби у зв'язку із реформуванням Збройних Сил України "за станом здоров'я" із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла, набув право на пенсію, знаходився на квартирному обліку на законних підставах, після виключення з квартирного обліку повторно протягом року подав до житлової комісії визначені документи, ту суд дійшов висновку, про відсутність у відповідача правових підстав для зняття позивача з квартирного обліку.
Тому наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.09.2020 №361 в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов та рішення об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене протоколом від 08.09.2020 за №18 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Івано-Франківського обласного територіального центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07742609, вул. Довженка, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76026) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлено протоколом від 08.09.2020 року за №18, та наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.09.2020 №361, в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код - 07742609, вулиця Довженка, 21, місто Івано-Франківськ, 76026) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.