ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" березня 2023 р. справа № 300/5490/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9740,45 грн, -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідака) про стягнення податкового боргу в сумі 9740,45 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідачки податкового боргу, що виник внаслідок несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, відповідно до самостійно поданої податкової декларації про майновий стан і доходи від 30.04.2021 на загальну суму 9740,45 грн. Враховуючи, що відповідачкою самостійно вказаний податковий борг не сплачено, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду.
На виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, головуючий суддя звернувся до управління ДМС в Івано-Франківській області із запитом за №300/5490/22/3287/22 від 28.12.2022 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .
30.01.2023 від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління ДМС в Івано-Франківській області на адресу суду надійшли відомості про реєстрацію місця проживання такої фізичної особи.
Ухвалою від 03.02.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачці за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), а також за адресою, зазначеною позивачем та самою ОСОБА_1 у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи від 30.04.2021 ( АДРЕСА_2 ), однак поштові відправлення повернулись до суду з відміткою установи поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини 1 статті 130 КАС України: відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Також, згідно із приписами частини 1 статті 130 КАС України, судом 27.02.2022 розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яким повідомлено ОСОБА_1 про розгляд цієї справи.
З урахуванням вказаного, на підставі ч.4 ст. 124, ч.11 ст. 126 КАС України відповідачка є належним чином повідомленою про розгляд цієї справи, однак правом на подання відзиву у встановлений судом строк вона не скористалась.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податку.
30.04.2021 ОСОБА_2 подано до контролюючого органу Податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до якої сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб склала 8991,18 грн, з військового збору - 749,27 грн. за 2020 рік.
Судом встановлено, що за відповідачкою, згідно з довідкою про борг від 03.11.2022, обліковується заборгованість на загальну суму 9740,45 грн, яка виникла у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 вищевказаних податків та зборів, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, відповідно до самостійно поданої 30.04.2021 податкової декларації про майновий стан і доходи.
Отже, самостійно визначене відповідачкою податкове зобов'язання в розмірі 9740,45 грн, яке не сплачене нею у визначений законодавством строк, є узгодженим грошовим зобов'язанням. Внаслідок його несплати утворився податковий борг.
Зазначене також підтверджується витягами з інтегрованої картки платника щодо ОСОБА_1 за платежами: "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" та "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування".
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надсилалась відповідачці податкова вимога форми "Ф" від 09.08.2021 за № 0030903-1303-0915, яка повернута на адресу позивача.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що направлена ОСОБА_1 податкова вимога є належним чином врученою відповідачці на підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України. На час розгляду справи податкова вимога не оскаржена та не відкликана.
Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачці, сума податкового боргу в загальному розмірі 9740,45 грн добровільно не сплачена, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідачки.
Вирішуючи цей спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі- ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 179.1. статті 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 179.7. статті 179 ПК України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У пункті 14.1.175 статті 14 ПК України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням пункту 59.5 даної статті ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вже зазначено вище, позивачем, на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, надіслано відповідачці податкову вимогу, проте, вжиті контролюючим органом заходи, не призвели до погашення заборгованості.
Наявність податкового боргу відповідачка не спростувала та не надала доказів, які б свідчили про сплату заборгованості, що є предметом стягнення.
Відтак, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 9740,45 грн, доказів сплати якого відповідачка суду не надала, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заявленого податкового боргу.
Ураховуючи те, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) не належать до стягнення з відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 9740,45 грн ( дев'ять тисяч сімсот сорок гривень сорок п'ять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Суддя Гомельчук С.В.