ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" березня 2023 р. справа № 300/752/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування реєстраційного запису, -
04.02.2022 ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради про скасування реєстраційного запису № 7892513, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
09.02.2022 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Позивач позовні вимоги щодо предмету даного адміністративного позову обґрунтовує тим, що при реєстрації в Державному реєстрі права власності на квартиру АДРЕСА_1 вперше, цьому об'єкту нерухомого майна присвоєно реєстраційний номер 7895240. Однак, згідно з отриманої ним інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна виявлено, що один і той самий об'єкт нерухомого майна зареєстровано за двома різними реєстраційними номерами. Вважає, що присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера 7892513 є помилковим, тому цей номер підлягає скасуванню.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_5 та членам його сім'ї: ОСОБА_2 - дружині, ОСОБА_3 - дочці, ОСОБА_4 - внуку належить на праві спільної сумісної власності, в рівних долях, квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 20.05.2004 серії НОМЕР_1 (а. с. 6).
За вказаними особами, в Реєстрі права власності на нерухоме майно, 14.10.2004 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , форма власності приватна, частка 1/4. Цьому об'єкту нерухомого майна присвоєно вперше реєстраційний номер 7895240, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 5059691 від 14.10.2004 (а. с. 7).
В розділі Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначено відомості про об'єкт нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), однак, реєстраційним номером майна вказано: 7892513. Також, зазначено відомості про права власності: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на дану квартиру, про форму приватної власності 1/4 частки власності, підставу виникнення права власності: свідоцтво про право власності від 20.05.2004, Госпрозрахункова група з приватизації державного житлового фонду.
31.07.2010 ОСОБА_2 стала спадкоємцем 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 31.07.2010 серії ВМТ № 728384, зареєстрованого в реєстрі за № 4-803 (а. с. 8).
У зв'язку із змінами часток у праві спільної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна 16.08.2010 проведено реєстрацію таких змін. В розділі Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначено відомості про об'єкт нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), реєстраційним номером майна зазначено: 7895240. Також, зазначено відомості про права власності на це майно: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про форму приватної власності 1/4 частки власності, підставу виникнення права власності: свідоцтво про право власності від 20.05.2004, Госпрозрахункова група з приватизації державного житлового фонду; ОСОБА_2 , форма власності: приватна, частка власності 1/2, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину за № 4-803, свідоцтво про право власності від 20.05.2004.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, дія якого поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Систему органів та суб'єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав визначає стаття 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно норм якої організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Згідно норм статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на майбутній об'єкт нерухомості (пункт 1 частини 1).
У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними (частина 2).
Відповідно до статті 12 даного Закону Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав (частина 1).
Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (частина 2).
Структуру Державного реєстру прав визначає статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до норм якої Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
На кожний об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об'єкту.
Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, що містять відомості про: нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та його ціну (вартість); право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном; обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень; посилання на розділ Державного реєстру прав, у якому зареєстровано спеціальне майнове право на подільний об'єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є майбутній об'єкт нерухомості, - для майбутніх об'єктів нерухомості.
У разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості розділу в Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження речових прав та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, якщо така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
Після відкриття на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження речових прав та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.
Порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.
Статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.
У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.
Суд, враховуючи аналіз вказаних норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зазначає, що на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об'єкту. Реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі зміни часток у праві спільної власності проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав.
Як встановив суд, державну реєстрацію права власності об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 вперше здійснено 14.10.2004 на підставі свідоцтва про право власності від 20.05.2004 серії НОМЕР_1 , та присвоєно цьому об'єкту нерухомого майна індивідуальний реєстраційний номер: 7895240.
Таким чином, суд встановив, що індивідуальним реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 є: 7895240, а зазначення в розділі Реєстру прав власності на нерухоме майно у відомостях про об'єкт нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ) реєстраційного номеру майна: 7892513, є технічною помилкою.
Стаття 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи.
Так, згідно норм статті 14 цього Закону закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі: знищення об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості; поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна; виключення об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв'язку із змінами проектної документації на будівництво; скасування державної реєстрації земельної ділянки.
У разі наявності в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості в результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше. Закритий розділ повинен містити посилання на діючий розділ відповідного об'єкта. Діючий розділ повинен містити посилання на закритий розділ відповідного об'єкта.
Закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню. У разі скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу Державного реєстру прав на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості відкривається новий розділ та формується нова реєстраційна справа відповідно до цього Закону (частина 1).
У разі поділу об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості або виділу частки з об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. На кожний новостворений об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об'єктів. Закритий розділ повинен містити посилання на діючий розділ відповідного об'єкта. Діючий розділ повинен містити посилання на закритий розділ відповідного об'єкта.
Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об'єкта, що поділяється, або при виділі частки з цього об'єкта одночасно з відкриттям розділів Державного реєстру прав на кожний новостворений об'єкт переносяться до таких розділів. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права, обтяження речових прав не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, відомості про такі права, обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються.
У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав щодо об'єкта, що поділяється, або при виділі частки з цього об'єкта за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов'язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.
У разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв'язку з наявністю в цьому реєстрі двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості внаслідок допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше, закриваються, а реєстраційний номер такого об'єкта скасовується.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, одночасно із закриттям такого розділу переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого раніше на об'єкт нерухомого майна. Закритий розділ повинен містити посилання на діючий розділ відповідного об'єкта. Діючий розділ повинен містити посилання на закритий розділ відповідного об'єкта.
У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав, відомості про які містяться в розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов'язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.
У разі якщо у зв'язку з наявністю в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості внаслідок допущення технічної помилки виявлено суперечності між зареєстрованими речовими правами, закриття розділу Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі судового рішення.
У разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.
Таким чином, до правовідносин, що виникли в даній адміністративній справі стаття 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» застосуванню не підлягає, оскільки дані правовідносини не виникли з підстав: знищення об'єкта нерухомого майна; поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна; виключення об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв'язку із змінами проектної документації на будівництво; скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Фактично правовідносини в цій справі виникли з приводу наявності технічної помилки щодо запису, здійсненого 14.10.2004, реєстраційного номера одного і того ж об'єкту нерухомого майна у відомостях про об'єкт нерухомого майна, присвоєного цьому об'єкту вперше за № 7895240.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» за № 1141 від 26.10.2011 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок), який визначає процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), його невід'ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав.
Відповідно до підпунктів 1, 7 пункту 4 Порядку ведення Державного реєстру прав передбачає: формування та/або реєстрацію заяв у сфері державної реєстрації прав, реєстрацію судових рішень щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій у базі даних заяв; формування реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна, реєстраційної справи в електронній формі.
Згідно підпункту 1 пункту 6 Порядку формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей про тип заяви, а саме: про державну реєстрацію прав; про виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту 8 Порядку під час формування заяви про виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості, серед іншого, про: тип помилки у відомостях Державного реєстру прав: технічна помилка у відомостях Державного реєстру прав з вини заявника; технічна помилка у відомостях Державного реєстру прав з вини державного реєстратора; погашення записів у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Під час формування заяви обирається один із передбачених цим підпунктом типів технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу в Державному реєстрі прав); номер відомостей про речове право на нерухоме майно, обтяження такого права в Державному реєстрі прав; опис технічної помилки.
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права щодо заявленого предмета позову, шляхом скасування реєстраційного запису № 7892513 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень матиме наслідок застосування дії частин 1, 6 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно яких, у разі наявності в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше. У разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв'язку з наявністю в цьому реєстрі двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна, внаслідок допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше, закриваються, а реєстраційний номер такого об'єкта скасовується.
За таких обставин, з врахуванням висновку суду про те, що індивідуальним реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 є: № 7895240, а зазначення в розділі Реєстру прав власності на нерухоме майно у відомостях про об'єкт нерухомого майна реєстраційного номеру майна: № 7892513, внесеного 14.10.2004, є технічною помилкою, то, з метою недопущення повторного звернення позивача до відповідача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача та третіх осіб спосіб є зобов'язання відповідача виправити допущену технічну помилку в розділі Реєстру прав власності на нерухоме майно у відомостях про об'єкт нерухомого майна та замінити реєстраційний номер майна з № 7892513 на № 7895240.
За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно частини 2 статті 134 даного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 даного Кодексу, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 992, 40 гривень, згідно з квитанцією ID №39699449-4480-3783 від 02.02.2022, та витрати, пов'язані з розглядом справи (на професійну правничу допомогу) згідно договору про надання правничої допомоги від 29.09.2021, ордеру серії АТ № 1010803, розрахунку вартості послуг адвоката Черепія Олега Руслановича, квитанції за № 496279 від 29.09.2021 про сплату позивачем гонорару адвокату в розмірі 10 000 гривень.
Розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню частина витрат на сплату судового збору в розмірі 496, 20 гривень та частина витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 9, місто Івано-Франківськ) задовольнити частково.
Зобов'язати Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради виправити технічну помилку в розділі Реєстру прав власності на нерухоме майно у відомостях про об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 та замінити реєстраційний номер майна з № 7892513 на № 7895240.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 9, місто Івано-Франківськ) частину сплаченого судового збору в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок та частину витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.