про визнання заяви про відвід необґрунтованою
31 березня 2023 року м. Житомир справа № 283/315/23
категорія 102000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної служби України з питань праці про зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулись до Малинського районного суду Житомирської області з позовом про усунення Державною службою України з питань праці (далі - відповідач) порушень їх прав щодо використання персональних даних.
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2023 року справу передано на розгляд за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.
До Житомирського окружного адміністративного суду адміністративна справа надійшла 06 березня 2023 року.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Окис Т.В.
Ухвалою суду від 13 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без руху та запропоновано позивачам усунути недоліки, наведені в ухвалі суду.
30 березня 2023 року дщо суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про недовіру та відвід судді Окис Т.О. у справі №283/315/23, оскільки суд відмовляється приймати в провадження справу, суддя виправдовує владу та вимагає надати до суду загальновідомі докази. Також позивачі указують, що суддя саботує постанову Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №904/349/19, у якій указано, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносин сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводять до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Вище викладені факти викликають сумніви у неупередженості судді щодо розгляду справи, а тому з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади, уникнення звинувачень в упередженості судового розгляду справи та забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності головуючого судді у справі, заявляють відвід судді на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши названу заяву та перевіривши матеріали справи, суд уважає за необхідне зазначити таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина 1 статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersack vs Belgium" (заява № 8692/79), "Grieves vs UK" (заява № 57067/00)). Окрім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Le Compte, Van Leuven and De Meyere", заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96) та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02, рішення від 09 листопада 2006 року) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що стосовно об'єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній, вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У правових висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі №800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року у справі №9901/673/18, визнано « ... відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді».
Кодексом адміністративного судочинства України окремою підставою відводу визначеною саме як наявність "інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді", але особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести, на підставі доказів, факт упередженості судді у розгляді конкретної справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням вагомих аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
Приймаючи до уваги вище викладене, суд уважає, що зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставини на обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді Окис Т.О. у вирішенні цієї справи, у зв'язку з чим заява про відвід судді не підлягає задоволенню.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи, вважає за необхідне у порядку передбаченому частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати справу іншому суду для вирішення заяви про відвід.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати необґрунтованим відвід суді ОСОБА_3 у цій справі.
Передати справу №283/315/23 для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис