Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2023 року Справа№200/344/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (далі - ДУ «Торецька виправна колонія (№2)», відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить: - визнати наказ № 10/ОС від 9 січня 2023 року в частині звільнення рядового внутрішньої служби (пункт 1.38 наказу) протиправним і таким, що підлягає скасуванню; - поновити на посаді молодшого інспектора з дати звільнення - 9 січня 2023 року; - стягнути з Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня винесення відповідного судового рішення, з розрахунку середньоденної заробітної а плати у розмірі 450,39 грн за кожний день вимушеного прогулу.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що пунктом 1.38 наказу ДУ «Торецька виправна колонія (№2)» № 10/ОС від 9 січня 2023 року рядового внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони, звільнено з 9 січня 2023 року за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Про майбутнє звільнення він був попереджений за два місяці. Проте протягом двох місяців з дати отримання попередження про майбутнє звільнення жодної вакантної посади відповідачем позивачу не пропонувалось, порівняльний аналіз його продуктивності праці і кваліфікації, відсутності дисциплінарних стягнень та працівників, яким надано перевагу при залишенні на службі не проводився, що свідчить про вибірковий та суб'єктивний характер таких дій, та носить дискримінаційний характер по відношенню до мене, а також свідчить про невиконання відповідачем в повній мірі покладеного на нього обов'язку, визначеного у частині другій статті 40, частині третій статті 49-2 Кодексу законів про працю України, статті 68 Закону України «Про Національну поліцію», та як наслідок порушення порядку звільнення позивача з посади.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивач не був переміщений (переведений) на жодну з посад рядового та начальницького складу згідно штату, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 4220/5 від 03.10.2022, з огляду на таке: - на момент звільнення ОСОБА_1 мав спеціальне звання рядового внутрішньої служби, що відноситься до рядового складу; - на момент звільнення вислуга років ОСОБА_1 складала 3 роки 5 місяців 8 днів. Крім того: - за весь час перебування ОСОБА_1 на внутрішній службі ним не пройдено підготовку, проходження якої є обов'язковим відповідно до ст. 17 Закону № 2158-IX; - ОСОБА_1 не проходив строкову військову службу; - ОСОБА_1 за весь час служби жодного разу не отримував заохочень, відзнак тощо, що свідчить про відсутність у нього досягнень у службовій діяльності. Посилається на те, що посади штату, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 4220/5 від 03.10.2022, були переміщені особи, які: - мали спеціальні звання молодшого начальницького складу не нижче сержанта внутрішньої служби (тоді як позивач належав до рядового складу, що є нижчим); - мали вислугу років більшу, ніж позивач. А також додатково: - проходили строкову військову службу; - мали заохочення; - пройшли підготовку, проходження якої є обов'язковим відповідно до ст. 17 Закону № 2158-IX. Вважає, що на момент звільнення 09.01.2023 в Установі не було посад, які б могли бути запропоновані позивачу, ураховуючи його кваліфікацію та досягнення. Позивач ні за якими критеріями не може бути визнаний більш кваліфікованим та/або таким, що має більші досягнення в службі, ніж зазначені в Довідці № 56 від 09.02.2023 особи. З наведених підстав в відповідача не було можливості переведення (переміщення) ОСОБА_1 на іншу посаду. Посилається на те, що профспілкою було надано попередню згоду на звільнення позивача.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що зі сторони керівництва ДУ «Торецька виховна колонія (№2)» вакантні посади запропоновано певній категорії працівників, що свідчить про вибірковий та суб'єктивний характер таких дій, та носить дискримінаційний характер щодо інших працівників, що не може свідчити про виконання роботодавцем в повній мірі покладеного на нього обов'язку. Протягом двох місяців з моменту отримання попередження про майбутнє звільнення вакантні посади в ДУ «Торецька виховна колонія (№2)» та інших установах ДКВС регіону позивачу не пропонувались.
Ухвалою суду від 31 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази.
Ухвалою суду від 14 березня 2023 року у відповідача витребувані докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 19.01.2010.
Відповідно до копії витягу з наказу Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» від 31 липня 2019 року № 150/ОС ОСОБА_1 призначено з 1 серпня 2019 року на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки з посадовим окладом з 6 тарифним розрядом в сумі 2910,00 грн на місяць відповідно до штатного розпису.
Згідно з копією витягу з наказу Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» від 5 серпня 2019 року № 152/ОС рядового внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено з 5 серпня 2019 року на посаду молодшого інспектора відділу охорони (на період перебування прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_2 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) з посадовим окладом за 6 тарифним розрядом в сумі 2910,00 грн на місяць, відповідно до штатного розпису, звільнивши з 4 серпня 2019 року з посади молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки.
Відповідач надав до суду копію попередження № 9/1367 від 08.11.2022 молодшому інспектору відділу охорони Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» ОСОБА_1 в якому зазначено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 03.10.2022 № 4220/5 «Про затвердження структури та штату державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» посада, яку він обіймає, скорочується. На підставі статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 49-2 наказу Кодексу законів про працю України попереджено його про звільнення зі служби не раніше, як через два місяці з дня ознайомлення з цим попередженням, за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Також повідомлено йому, що в установі відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані йому для подальшою працевлаштування або інша робота. Роз'яснено, що при звільненні йому гарантується виплата відповідно до чинною законодавства.
З указаним попередженням позивач ознайомлений 08.11.2022.
Відповідно до копії витягу з протоколу № 20 профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Торецької ВК (№2)» від 12.12.2022 ухвалено рішення про надання попередньої згоди на звільнення рядового внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони, за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених законодавством.
Наказом Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» від 9 січня 2023 року № 10/ОС рядового внутрішньої служби безпеки ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони, звільнено 9 січня 2023 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Указаним наказом також звільнено інших осіб на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач ознайомився з указаним наказом 09.01.2023.
Позивач надав до суду копію трудової книжки НОМЕР_2 в якій наявні записи №№ 5-6 щодо роботи позивача у період з 01.08.2019 по 09.01.2023 в Державній кримінальній виконавчій службі України.
У довідці ДУ «Торецька виправна колонія (№2)» зазначено, що у відповідача станом на 09.01.2023 на посадах рядового і начальницького складу відповідно до штату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.10.2022 № 4220/5 перебували 16 осіб зі спеціальними званнями молодшого начальницького складу.
Також відповідач надав довідку № 9/115 від 17.03.2023 з додатком (відомості), з якого випливає, що станом на 10.01.2023 на посадах рядового і молодшого начальницького складу в Державній установі «Торецька виправна колонія (№2)» перебували 16 осіб зі спеціальними званнями молодшого начальницького складу. Особи зі спеціальним званням рядового складу у штаті не перебували.
Крім того, у всіх указаних 16 осіб вислуга років є більшою ніж у позивача (3 роки 5 місяців 8 днів). У 9 осіб наявні заохочення. Стягнення відсутні у всіх осіб. Професійну підготовку пройшли 14 осіб. Службу в ЗСУ проходили 6 осіб. Службу в ОВС проходила одна особа.
При цьому, у листі відповідача № 9/116 від 17.03.2023 зазначені наступні відомості щодо позивача:- спеціальне звання: рядовий внутрішньої служби; - вислуга років станом на 09.01.2023 3 роки 5 місяців 8 днів (станом на дату звільнення); - освіта вища; - заохочення відсутні; - стягнення відсутні; - професійну підготовку не проходив; - У Збройних Силах України не служив; - в ОВС України не служив.
У довідці відповідача від 09.02.2023 № 150 зазначено, що в листопаді 2022 року позивач отримав 12427,40 грн грошового забезпечення, а в грудні 2022 року позивач отримав 20737,83 грн грошового забезпечення.
Відповідно до штату Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2342/к від 20.06.2018, усього було передбачено 190 посад для осіб рядового і начальницького складу, у тому числі 138 посад для осіб рядового і молодшого начальницького складу. Також передбачено 65 посад молодшого інспектора для «Відділ охорони». Усього для Відділу охорони передбачено 84 посади.
Відповідно до штату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.10.2022 № 4220/5, усього було передбачено 22 посад для осіб рядового і начальницького складу, у тому числі 16 посад для осіб рядового і молодшого начальницького складу. Також передбачено 16 посад молодшого інспектора для «Групи охорони». Усього для Групи охорони передбачено 20 посад.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності звільнення позивача зі служби.
Частиною 2 ст. 14 Закону України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713-IV) визначено, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Згідно з ч. 6 ст. 14 Закону № 2713-IV передбачено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання: 1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби; 2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби; старшина внутрішньої служби; прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби; 3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби; лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби; 4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби; полковник внутрішньої служби; 5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби; генерал-лейтенант внутрішньої служби; генерал-полковник внутрішньої служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону № 2713-IV встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.
Пунктами 1-3 ч. 1 ст. 65 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) установлено, що переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.
Приписами ч.ч. 1 - 3 ст. 68 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
Частиною 5 ст. 68 Закону № 580-VIII установлено, що переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Додатково суд звертає увагу на приписи ст. 42 Кодексу законів про працю України, якими передбачено, що При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; 11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Також ч.ч. 1-3 ст. 49-2 передбачено, що Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов'язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об'єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2019 року у справі № 814/163/17 зазначив, що пропозиція усіх наявних вакантних посад є невід'ємним атрибутом належного дотримання процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штату у разі реорганізації, в якій визначальними критеріями є досвід роботи, освітній рівень, стан здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків.
Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів до і після реорганізації.
Порівнянням штату Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2342/к від 20.06.2018 (передбачено 190 посад для осіб рядового і начальницького складу, у тому числі у Відділі охорони 84 посади, з яких 65 посад молодшого інспектора для Відділу охорони), і штату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.10.2022 № 4220/5 (передбачено 22 посад для осіб рядового і начальницького складу, у тому числі в Групі охорони передбачено 20 посад, з яких 16 посад молодшого інспектора для Групи охорони) установлено значне скорочення всього штату відповідача, у тому числі посад молодшого інспектора у Відділі охорони, у наступному Групи охорони.
Зі змісту відзиву на позовну заяву випливає, що на момент звільнення позивача в ДУ «Торецька виправна колонія (№2)» були відсутні вакантні посади. Зазначене також підтверджується додатком до довідки № 9/115 від 17.03.2023, з якого випливає, що всі 16 посад рядового і молодшого начальницького складу зайняті.
Позивач не зазначив у позові або відповіді на відзив обґрунтованих відомостей, які б давали підстави вважати, що у відповідача були вакантні посади або посади, на які позивача можливо було призначити тимчасово на період, зокрема, перебування особи у відпустці по догляду за дитиною.
Про наявність вакантних посад в інших закладах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України позивач також не зазначає.
З огляду на викладене має бути застосована спеціальна норма ч. 5 ст. 68 Закону № 580-VIII, відповідно до якої переважне право на залишення на службі при реорганізації надається особам з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.
Позивачем не повідомлено про наявність у нього переважного права на залишення на службі.
Судом установлено, що ОСОБА_1 не був переміщений (переведений) на жодну з посад рядового та начальницького складу згідно зі штатом, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 4220/5 від 03.10.2022, оскільки: - на момент звільнення ОСОБА_1 мав спеціальне звання рядового внутрішньої служби, що відноситься до рядового складу; - на момент звільнення вислуга років ОСОБА_1 складала 3 роки 5 місяців 8 днів. Тоді як на посади штату, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 4220/5 від 03.10.2022, були переміщені особи, які: - мали спеціальні звання молодшого начальницького складу не нижче сержанта внутрішньої служби (тоді як позивач належав до рядового складу); - мали вислугу років більшу, ніж позивач.
Крім того відповідач ураховував, що: - за весь час перебування ОСОБА_1 на внутрішній службі ним не пройдено професійну підготовку, проходження якої є обов'язковим відповідно до ст. 17 Закону № 2158-IX; - позивач не проходив строкову військову службу; - ОСОБА_1 за весь час служби жодного разу не отримував заохочень, відзнак тощо.
Щодо критерію «досягнення в службовій діяльності» суд зазначає, що з моменту призначення позивача на посаду він не проходив професійну підготовку, не отримував заохочення і не просувався по службі. Суд ураховує, що позивач виконував службові обов'язки без стягнень, але звертає увагу на те, що інші особи, які зазначені в додатку до довідки № 9/115 від 17.03.2023 також не мають стягнень
При цьому, усі зазначені особи, крім ОСОБА_3 (старший прапорщик внутрішньої служби, вислуга 13 років 2 місяці 2 дні), пройшли професійну підготовку та/або мають заохочення.
Позивачем не наведено які саме його досягнення в службовій діяльності не врахував відповідач.
Щодо критерію «кваліфікація» суд зазначає наступне.
У постанові Верховного суду України від 07 листопада 2011 року по справі № 6-45цс11 зазначено: «Що ж до оцінки поняття кваліфікації як такого, що включає в себе не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення, то це поняття є оціночним (…)».
Отже, визначення кваліфікації особи є оціночним поняттям. Роботодавець користується певною свободою розсуду під час оцінки кваліфікації особи, зокрема під час вирішення питання про наявність у особи переважного права на залишення на службі. У такому випадку суд має перевірити чи здійснював роботодавець порівняння кваліфікації осіб розсудливо, обґрунтовано, не свавільно, неупереджено і без дискримінації.
При цьому, суд не може на власний розсуд визначати, що певна особа має більш високу кваліфікацію.
Як було зазначено, при вирішені питання про наявність переважного права на залишення на службі відповідач у першу чергу враховував вислугу років, що відповідає наведеній практиці Верховного Суду України, і наявність певного спеціального звання (у межах спірних правовідносин перевагу надано особам, що мали вище спеціальне звання).
Зі змісту Порядку присвоєння спеціальних звань особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та позбавлення спеціальних звань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2016 № 3301/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2016 року за № 1511/29641, випливає, що спеціальні звання присвоюють особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до їхнього службового становища, вислуги років та особистих заслуг (у порядку заохочення).
Отже, використання критерію наявності у особи вищого спеціального звання при вирішені питання про наявність переважного права на залишення на службі узгоджується з наведеними законодавчими приписами і має об'єктивний характер.
Використання критерію вислуги років при вирішені питання про наявність переважного права на залишення на службі також має недискримінаційний характер.
Позивач має меншу вислугу років у порівнянні з 16 особами, які після 09.01.2023 обіймали посади рядового та молодшого начальницького складу в ДУ «Торецька виправна колонія (№2)».
Позивач мав вислугу років 3 роки 5 місяців 8 днів. Найбільше наближені за критерієм «вислуга років» до позивача є ОСОБА_4 (вислуга 3 роки 5 місяців 14 днів, сержант внутрішньої служби) і ОСОБА_5 (вислуга 4 роки 10 місяців 16 днів, старший сержант внутрішньої служби), але ці особи пройшли професійну підготовку, ОСОБА_5 також має заохочення.
Отже, при вирішені питання про наявність переважного права на залишення на службі відповідач першочергово використовував об'єктивні критерії (більша вислуга років, вище спеціальне звання). Додатково відповідач використовував відомості щодо індивідуальних досягнень осіб, що узгоджується із принципом обґрунтованості.
Жодних ознак дискримінації позивача судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання про наявність переважного права на залишення на службі відповідач здійснював порівняння кваліфікації осіб розсудливо, обґрунтовано, не свавільно, неупереджено і без дискримінації.
Отже, відповідачем дотримано процедуру звільнення позивача та його було правомірно звільнено на підставі п. 1 ч. 4 ст. 77 Закону № 580-VIII.
Тому у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог, у тому числі похідної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ,) до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (ідентифікаційний код: 08563091; 85200, Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, вул. Херсонська, буд.32) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - відмовити повністю.
Повне рішення суду складено 31 березня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков