Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2023 року Справа№200/394/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася через підсистему “Електронний суд” Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3) про визнання дій протиправними щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2017-2019 року), зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2017-2019 року) з дати звернення до органу пенсійного фонду (з 11.08.2020), з урахуванням фактично виплачених сум. В обґрунтування зазначено, що на виконання рішення Донецького оружного адміністративного суду від 10.01.2022 по справі №200/11196/20 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пільгову пенсію за віком з 11.08.2020 на підставі п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Разом з цим, при обчисленні розміру пенсії управлінням протиправно не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2017-2019 року). Зауважила, що в період з 29.05.2006 (дата призначення пенсії по інвалідності) по 11.08.2020 позивач працювала безперервно.
06 лютого 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визнано поважними причини пропуску строку звернення. Поновлено строк звернення до суду з позовною заявою. Відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Відповідачем подано відзив, в обґрунтування якого зазначено, що позивачку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 11.08.2020 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Зауважив, що у випадку, коли особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Враховуючи те, що позивачка одержувала пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вона використала право на призначення одного із видів довічної пенсії та з 11.08.2020 здійснено переведення її з пенсії за вислугу на пенсію за віком відповідно до пункту 3 статті 45 Закону. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Крім того, відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі.
30 березня 2023 року ухвалою суду залишено без задоволення клопотання позивача про закриття провадження у справі.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Позивач перебувала на обліку у відповідача з 29.05.2006 як отримувач пенсії по інвалідності.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2022 по справі №200/11196/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11 серпня 2020 року № 8095. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 11 серпня 2020 року на підставі пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”. Під час розгляду справи №200/11196/20 судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсії за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 11.08.2020, при цьому рішенням від 11.08.2020 №8095 їй відмовлено у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч. 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з недосягненням необхідного віку.
На виконання рішення суду по справі №200/11196/20 з 11.08.2020 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком. Умови призначення - Закон №1058, Прикінцеві положення п.2 ч.1, Закон №1788 ст.13 (робота за Списком №2), про що свідчить рішення від 21.09.2022 №914130168299. Середній заробіток обраховано за три попередні роки, а саме за 2014 - 2016 роки.
З індивідуальних відомостей про застраховану особу вбачається, що у період 2017-2019 р.р. позивач мала безперервний страховий стаж.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про обчислення розміру пенсії за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.
На звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надана відповідь від 09.11.2022 №16525-15019/М-02/8-0500/22 в якій повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №200/11196/20 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пільгову пенсію за віком з 11 серпня 2020 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». При розрахунку середньомісячної заробітної плати враховано суми по довідці про заробітну плату за періоди роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2003 по 30.06.2006 відповідно даним персоніфікованого обліку. Враховуючи те, що здійснено переведення на пільгову пенсію за Списком №2, для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, немає підстав. Розмір середньомісячної заробітної плати складає 12564,29 грн. (6186,32грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки з коефіцієнтами підвищення х 2,03098 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Вважаючи дії щодо обчисленні розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, а не за 2017-2019 роки протиправними звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 44 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закон №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно ч.3 ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 45 Закону № 1058, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Як уже зазначалося вище, відповідно до частини другою статті 40 Закону № 1058, для призначення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною другою статті 40 Закону № 1058 здійснюється, також, за умови первинного переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та набуття не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії.
Під час розгляду справи встановлено, що у позивача з моменту первинного призначення пенсії по інвалідності наявно більше ніж 24 місяці страхового стажу, при цьому, переведення з пенсії по інвалдіності на пенсію за віком на пільгових умовах здійснено вперше. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2020 році має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019р.р.
Разом з цим, помилковим є посилання позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №577/5248/16-а та від 10.07.2018 №520/6808/17, оскільки у цих справах позивачам первинно були призначені пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та в подальшому їх переведено на пенсію за віком на підставі Закону № 1058, тобто правовідносини та обставини справи відрізняються від спірних.
Помилковість посилання позивача на висновки Верховного Суду не спростовує вищевикладених висновків у даній справі. Отже, з огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач звернувся до суду через підсистему “Електронний суд” Донецького окружного адміністративного суду у зв'язку з чим сплаті підлягав судовий збір у розмірі 858,88 грн. Разом з цим, ухвалою суду відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене вище, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України підлягає стягненню 858,88 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3) здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком з 11.08.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2017-2019 р.р., з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3) на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош