30 березня 2023 року Справа 160/5934/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка 27.03.2023 р. звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком з 03.06.2022 р.;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу період її роботи з 08.09.1995 р. по 31.07.1997 р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 14.08.1979 р. і призначити пенсію за віком на підставі заяви про призначення пенсії від 03.06.2022 р. та наданих документів.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
З поданої позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачка не погоджується з протиправною бездіяльністю відповідача про відмову у призначенні їй пенсії за віком з 03.06.2022 р.
Як свідчать матеріали, додані до позовної заяви, Пенсійним органом було прийнято рішення про відмову у призначенні їй пенсії від 09.06.2022 р. №047150017678, відтак, оскаржуючи такі дії відповідача про відмову у призначенні їй пенсії на підставі поданої нею заяви, позивачка фактично не погоджується з вказаним рішенням, при цьому, позивачкою не надано суду доказів отримання вказаного рішення пізніше, ніж воно датовано, відтак, строк на оскарження згідно з вимогами ст.122 КАС України розпочинається з 09.06.2022 р.
Водночас, позивачка звернулася до суду з цією позовною заявою 20.03.2023 р., що підтверджується штампом на поштовому конверті, в якому було надіслано вказану позовну заяву до суду.
Таким чином, звернувшись до суду з позовом 20.03.2023 р., позивачка пропустила строк звернення до суду, встановлений ст.122 КАС України.
При цьому, позивачкою не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою.
Таким чином, позивачці слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, суд зазначає, що позивачка просить визнати протиправною бездіяльність пенсійного органу, яка виразилася у прийнятті рішення про відмову у призначенні їй пенсії, однак не просить його скасувати.
Також, позивачка просить зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу період її роботи з 08.09.1995 р. по 31.07.1997 р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення 14.08.1979 р. і призначити пенсію за віком на підставі заяви про призначення пенсії від 03.06.2022 р. та наданих документів.
При цьому позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження такого факту.
Таким чином, для усунення вказаного недоліку позивачці необхідно надати суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин;
- надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко