17 березня 2023 року Справа № 160/644/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2022 року №UA110050/2022/000042/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2022/000135 від 23.12.2022 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 13.12.2022 року було заявлено для митного контролю електрону митну декларацію №22UA110050005298U0, в якій митна вартість задекларованого товару визначена за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 МКУ. Проте, рішенням відповідача №UA110050/2022/000042/1 від 23.12.2022 року про коригування митної вартості товарів, загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована на рівні товарів №1-1,51 дол.США/кг. Крім того, відповідачем відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2022/000135. Позивач вважає, спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення безпідставними та такими, що не відповідають нормам Митного кодексу України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду 21.02.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст.337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст.53 МКУ). За результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Враховуючи зазначені в повідомленні результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, зниження рівня митної вартості у порівнянні з попередніми оформленнями імпортера, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п.2 ст.58 МКУ та п.6 ст.54 МКУ.
Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 «Скловолокно: рівниця пряма зі скловолокна: - ECR24-2400D-601, - ECR24-4800D-601, 20233 кг. Країна виробництва: CN. Виробник SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP» комерційних умовах поставки CIF Gdansk - 0,8934 дол.США/кг. У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібного товару комерційних умовах поставки CIF Gdansk, у співпідставних обсягах, випущеного у вільний обіг: - "скловолокно та вироби з нього, ровінг зі скловолокна: ровінг ECR24-4800D-601 - 20407 кг. Країна виробництва: CN. Виробник: SHANDONG FIBERGLASS GROUP COR» на рівні 1,51 дол.США/кг за ЕМД від 07.11.2022 р. №UA100430/2022/114455 (22UA100430114455U0); - скловолокно та вироби з нього, ровінг зі скловолокна: ровінг ECR24-2400D-601 - 19965 кг. Країна виробництва: CN. Виробник: SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP» на рівні 1,51 дол.США/кг за ЕМД від 29.10.2022 р. №UA100430/2022/114270 (№UA100430114270U9). Характеристики товару для здійснення співставлення взято за тим самим виробником товару та на тих самих умовах поставки, що і заявлено декларантом. Митна вартість оцінюваного товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 г) резервний, згідно із положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на рівні митної вартості товарів за ЕМД від 29.10.2022 р. №UA100430/2022/114270, від 07.11.2022 р. №UA100430/2022/114455. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 23.12.2022 р. № UA110050/2022/000042/1. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
02.03.2023 року до суду адресу від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що розбіжність у валюті між інвойсом від 09.10.2022 року №SDFE3220901-1 та у копії митної декларації країни відправлення від 11.10.2022 року №425820220000994543 нівельована за рахунок того, що відповідачу було надано відповідного листа про допущену перекладачем технічну описку та вказано на правильність вартості товару, у т.ч. фрахту саме у Євро, а не доларах США та узгоджується з рештою наданих митниці документів. Відтак, валюта за контрактом та інвойсом відповідає валюті, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення. Наведене підтверджується і банківськими виписками про перерахування вартості товару та вартості фрахту саме у Євро. При цьому посилання відповідача на те, що сума товару 14 567,76 EUR у копії митної декларації країни відправлення (китайською) вказана у доларах, спростовується безпосередньо самою ж декларацією, а оплата фрахту у Євро вбачається з банківської виписки та акту звірки. Товар постачався за умовами зовнішньоекономічного контракту від 04.04.2021 р. №07042021 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 18.08.2022 року. Позивачем (митним брокером) було допущено помилку та 13.12.2022 року відповідачу було надано додаткову угоду від 18.04.2022 р. до контракту №07042021 від 07.04.2021 року. 19.12.2022 року цю помилку було усунуто шляхом надання примірника додаткової угоди саме до контракту від 04.04.2021 р. №07042021. При цьому точна сума фрахту на рівні 2 832,62 Євро, що визначена додатковою угодою, не суперечить природі договірних відносин. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
До суду 14.03.2023 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він фактично зазначив, що рішення про коригування митної вартості від 23.12.2022 року №UA110050/2022/000042/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.12.2022 року №UA110050/2022/000135 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 16.03.2023 року було замінено відповідача у справі - Дніпровську митницю Держмитслужби на її правонаступника - Дніпровську митницю.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву та у письмових поясненнях, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що між ТОВ "Торгпромконтракт" та фірмою «SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP» (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №07042021 від 04.04.2021 року.
Відповідно до п.1.1. контакту продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах FOB Qingdao такі товари: Ровінг прямий EDR24-2400-386 за ціною USD 0,92/кг; Ровінг прямий EDR24-2400-386 за ціною USD 0,92/кг; Ровінг прямий EDR24-4800-386 за ціною USD 0,92/кг; Ровінг прямий EDR24-1200-386 за ціною USD 0,92/кг.
Згідно із п.2.1 контракту ціна і кількість товару визначається в інвойсі у USD. Загальна вартість товару, що постачається за цим контрактом, становить 1 000 000 USD.
Пунктом 2.3 контракту визначені умови оплати: 100% передоплата. Оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів у USD на рахунок продавця.
Додатковою угодою про зміну до контракту №07042021 від 04.04.2021 року внесено зміни у п.1.1 контракту. Так, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах FOB Qingdao або CIF GDANSK, такі товари: Ровінг прямий ECR24-4800D-601 за ціною EUR 0,58/кг; Ровінг прямий ECR24-9600D-601 за ціною EUR 0,58/кг; Ровінг прямий ECR24-2400D-601 за ціною EUR 0,58/кг; Ровінг прямий ECR17-2400D-601 за ціною EUR 0,58/кг. Вартість фрахту 2 832,62 EUR сплачує покупець.
Пункт п.2.3 контракту, з урахуванням додаткової угоди від 18.08.2022 року, передбачає умови оплати: 100% передплата. Оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом банківського переказу коштів у EUR на рахунок продавця.
На виконання умов вказаного контракту відповідно до митної вантажної експортної декларації від 11.10.2022 року реєстраційний номер 425820220000994543 та інвойсу №SDFE3220901-1 на адресу позивача було здійснено поставку наступного товару: Ровінг із скловолокна ECR24-2400D-601 у кількості 1168 кг за ціною 0,580 Євро, вартістю 677,44 Євро; ECR24-4800D-601 у кількості 19065 кг за ціною 0,580 Євро, вартістю 11 057,70 Євро.
З метою митного оформлення товару позивач в особі уповноваженої особи - ТОВ «Енелайз» 13.12.2022 року подано до відповідача електронну митну декларацію від №22UA110050005298U0 партії товару.
На підставі виявлених розбіжностей від 23.12.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2022/000042/1, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована, а також відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2022/000135.
Правомірність та обґрунтованість зазначеного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є предметом позову, який передано на розгляд суду.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Статтею 49 МКУ визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами 4 та 5 ст.58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч.3 ст.318 МКУ митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МКУ встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст.52 МКУ декларант, який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МКУ передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті відповідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно із ч.1 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
В силу частин 1-3 статті 55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МКУ, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Згідно із ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Так, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст.337 МКУ, відповідачем було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст.53 МКУ), а саме:
1. відповідно до п.1.1 Контракту (з урахуванням зміни внесених додатковою угодою від 18.08.2022 р. до контракту) покупця зобов'язано прийняти і оплатити за товар на умовах FOB Qingdao Китай;
2. відповідно до даних інвойсу від 09.10.2022 р. №SDFE3220901-1 фактурна вартість товару зазначена на умовах постачання товару CIF Gdansk Польща;
3. відповідно до п.2.3 Контракту умови оплати - 100% передплата, та доплата залишку після отримання коносаменту. За банківським платіжним документом №Swift від 19.09.2022 р. за контрактом від 04.04.2021 р. №07042021 та рахунком - проформою від 16.09.2022 р. №SDFE3220901 (зазначених в графі №70 документу) на адресу продавця перерахована 58 000 EUR;
4. проформа - інвойс №SDFE3220901 від 16.09.2022 р. виставлена компанією SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP на 100% оплату за товар на загальну суму 58000 EUR на умовах поставки FOB Qingdao Китай, тобто без врахування транспортної складової вартості товару на умовах постачання CIF Gdansk Польща;
5. товар відвантажено продавцем за коносаментом від 10.10.2022 р. №140202037408. Відповідно до п.2.3 контракту та інвойсу 09.10.2022 р. №SDFE3220901-1 після отримання коносаменту покупець повинен здійснити 100% доплату залишку вартості товару з урахуванням транспортної складової фактурної вартості товару;
6. в інвойсі від 09.10.2022 р. №SDFE3220901-1 вартість морського фрахту зазначена на рівні 2 832,62 EUR. Банківського платіжного документу про оплату вищезазначеної суми для обчислення транспортної складової митної вартості товару декларантом не надано;
7. товар постачається за зовнішньоекономічним контрактом від 04.04.2021 р. №07042021. В додаткових угодах №б/н від 18.04.2022 р. та 18.08.2022 р. зазначена інформація про внесення змін до контракту №07042021 від 07.04.2021 р. Дата контракту зазначеного в додаткових угодах не відповідає даті контракту наданого для митного оформлення товару;
8. відповідно до п.2.3 контракту ( з урахуванням зміни внесених додатковою угодою від 18.08.2022 р. до контракту) оплата за товар здійснюється шляхом банківського переказу коштів у EUR.
В інвойсі від 09.10.2022 № SDFE3220901-1 зазначена загальна сума товару 14 567,76 EUR (фрахт 2 835,30 EUR), в копії митної декларації країни відправлення від 11.10.2022 р. №425820220000994543 загальна вартість товару 14 567,76 дол.США (фрахт 2 835,30 дол.США).
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивачем було надано додаткові документи відповідачу, а саме: лист про переклад від 15.12.2022 р., прайс-лист від 16.09.2022 р. та додаткову угоду від 18.08.2022 р.
Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Як видно з матеріалів справи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів, обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, які підтверджують митну вартість товарів.
В свою чергу митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МКУ.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: сертифікати якості від 29.04.2022 року; пакувальний лист (Packing list) від 09.10.2022 року; рахунок-проформу № SDFE3220901 від 16.09.2022 року; рахунок-фактуру (інвойс) № SDFE3220901-1 від 09.10.2022 року; коносамент 140202037408 від 10.10.2022 року; автотранспортну накладну 525697 від 09.12.2022 року; супровідний документ Т1 22PL322080NS5JXNW0 від 08.12.2022 року; сертифікат про походження товару С22672214500111 від 24.10.2022 року; банківський платіжний документ Swift від 19.09.2022 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги РФ-15259 від 08.12.2022 року; страховий поліс 1115300390179950775 від 11.10.2022 року; додаткову угоду б/н від 18.04.2022 року; додаткову угоду б/н від 18.08.2022 року; зовнішньоекономічний контракт від 04.04.2021 року; договір про надання послуг митного брокера від 13.06.2018 року; договір (контракт) про перевезення від 11.11.2022 року; договір (контракт) про перевезення від 02.08.2022 року; замовлення від 10.09.2022 року; калькуляцію собівартості продукції від 15.07.2022 року; картку рахунку 201; комерційну пропозицію б/н від 10.09.2022 року; прибуткову накладну від 04.07.2022 року; копію митної декларації країни відправлення 425820220000994543 від 11.10.2022 року.
Поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі зовнішньоекономічного контракту №07042021 від 04.04.2021 року з урахуванням положень додаткової угоди до нього від 18.08.2022 року.
Тобто, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що валюта оплати фрахту морського судна за контрактом та інвойсом не відповідає валюті зазначеної в копії митної декларації країни відправлення, та визначення фактурної вартості товару на умовах постачання товару CIF Gdansk Польща, суд зазначає таке.
Поставка партії товару, вказаного у електронній митній декларації від 13.12.2022 року №22UA110050005298U0 була здійснена на умовах CIF Gdansk Польща, що підтверджується інвойсом від 09.10.2022 року № SDFE3220901-1 (із посиланням на контракт №07042021 від 04.04.2021 року), а також митною вантажною експортною декларацією реєстраційний номер 425820220000994543.
При цьому у вказаній декларації під час перекладу з китайської мови перекладачем було допущено технічну помилку (вартість фрахту вказана у доларах США, загальна вартість у Євро). Однак, відповідачу було надано відповідного листа про допущену перекладачем технічну описку та вказано на правильність вартості товару, у т.ч. фрахту саме у Євро, а не доларах США, що узгоджується з рештою наданих митниці документів.
Відтак, валюта за Контрактом та інвойсом відповідає валюті, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення. Наведене підтверджується і банківськими виписками про перерахування вартості товару та вартості фрахту саме у Євро.
Відповідно до умов контракту (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 18.08.2022 року) поставка товару здійснюється на умовах FOB Qingdao або CIF GDANSK (редакція Інкотермс 2000). Поставка партії товару, вказаного у електронній митній декларації від 13.12.2022 року №22UA110050005298U0, була здійснена на умовах CIF Gdansk Польща, що підтверджується наданим позивачем інвойсом від 09.10.2022 р. №SDFE3220901-1 (із посиланням на контракт №07042021 від 04.04.2021 року), а також митною вантажною експортною декларацією реєстраційний номер 425820220000994543.
Згідно із вантажною експортною декларацією реєстраційний номер 425820220000994543 фрахт складає 2 835,30 дол.США. Однак згідно із п.1.1 контракту з урахуванням додаткової угоди від 18.08.2022 року, якщо за домовленістю поставка здійснюватиметься на умовах CIF, вартість фрахту 2 832,62 EUR сплачує покупець.
Відповідно до наявного у матеріалах справи комерційного інвойсу від 09.10.2022 року №SDFE3220901-1 вартість фрахту складає 2 832,62 Євро, і саме вказана сума у валюті Євро була сплачена позивачем як вартість фрахту, що безпосередньо вбачається з наданого позивачем акту звірки та банківського платіжного документа Swift від 09.10.2022 року.
Отже, у сукупності вказані документи свідчать про погодження сторонами контракту вартості фрахту саме у Євро, з подальшою такою сплатою вартості фрахту саме у валюті Євро, що в свою чергу відповідає валюті контракту.
Крім того суд зазначає, що відповідно до п.7 ч.3 ст.53 МКУ копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом (за наявності).
Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 р. у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Таким чином, оскільки сама по собі митна декларація країни відправлення не є обов'язковою для надання, у даному випадку заявлена позивачем вартість фрахту у сумі 2 832,62 Євро підтверджувалася вищевказаними поданими декларантом при проходженні митних формальностей первинними документами.
Щодо умов оплати товару, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Тому розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.
Наведені висновки щодо умов оплати за товар неодноразово висловлювались Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості, зокрема у постановах від 11.04.2018 р. у справі №804/4680/16, від 30.11.2018 р. у справі №815/4044/15, від 11.06.2019 р. у справі №813/1755/17, від 29.07.2020 р. у справі №420/1709/19.
Так, за банківським платіжним документом № Swift від 19.09.2022 р. за контрактом від 04.04.2021 р. № 07042021 на адресу Продавця перерахована 58000,00 EUR як 100% передплата за товар, у т.ч. й на майбутні поставки.
Позивачем в позові також вказав, що дійсно первісно рахунок - проформа від 16.09.2022 р. № SDFE3220901 було виставлено ним продавцю за умовою поставки FOB Qingdao. Однак з урахуванням складнощів в умовах поставки та роботи портів у воєнний час в Україні, умови поставки було погодженою змінити на CIF GDANSK, з огляду на що у подальшому продавцю було додатково перераховано вартість фрахту. Наведене підтверджується комерційним інвойсом, банківськими виписками та актом звірки між сторонами контракту. Також зазначив, що прайс-лист та комерційна пропозиція не є основними документами відповідно до частини другої статті 53 МКУ, які підтверджують митну вартість товарів, а є лише довідником цін на товари та/або види послуг, які адресовані невизначеному колу покупців, і є пропозицією для потенційного покупця на придбання товару. Ціни, зазначені в цих документах можуть корегуватись під час укладання угоди про поставку як в бік збільшення так і зменшення ціни. Остаточно ціна одиниці товару визначається у договорі (специфікації) на підставі якого здійснюється поставка товару. У наданому відповідачу прайс-листі від 16.09.2022 року у сукупності умовами контракту з урахуванням додаткової угоди до нього, платіжними та товаросупровідними документами, листуванням між позивачем та продавцем товару щодо остаточного погодження умов поставки та корегування вартості, дають змогу беззаперечно відповідачу здійснити визначення митної вартості товару саме за ціною договору (контракту).
До матеріалів справи було долучено копію додаткової угоди від 18.08.2022 р. саме до контракту від 04.04.2021 р. №07042021, на виконання якого було здійснено поставку товару, і яка в свою чергу містить підписи та печатки обох сторін контракту. При цьому решта наданих суду первинних документів, у т.ч. стосовно асортименту товару та вартості фрахту узгоджується з умовами вказаної додаткової угоди.
Все вищевикладене свідчіть про надуманість підстав для відмови в прийнятті митної декларації від 13.12.2022 року №221ІА110050005298110, очевидність документального підтвердження визначення митної вартості товару саме за ціною договору (контракту) та безпідставність оскаржуваних рішень відповідача.
Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У даному випадку відповідно до оскаржуваного рішення, митна вартість оцінюваного товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 г) резервний, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на рівні митної вартості товарів за ЕМД від 29.10.2022 р. № UA100430/2022/114270, від 07.11.2022 р. №UA100430/2022/114455, на рівні 1,51 дол.США/ США/кг.
Як зазначено відповідачем, враховуючи подібні фізичні характеристики товару та асортимент оцінюваного товару, оформленого за ЕМД від 29.10.2022 р. №UA100430/2022/114270, від 07.11.2022 р. №UA100430/2022/114455, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 р. №674-ІХ (кілограм). Митну вартість товару №1 за ЕМД від 13.12.2022 р. №UA110050/2022/005298 (№UA110050005298U0) скориговано митним органом на рівні 1,51 дол.США/кг.
Між тим наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.
Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного останнім.
Оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 р. по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 р. по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 р. по справі №809/4367/15).
Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.
Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 року у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 року у справі №804/7761/16.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2022/000042/1 від 23.12.2022 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2022/000135, відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, що є підставою для їх скасування.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, слід задовольнити дану позовну заяву з викладених вище підстав.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 5 368 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд -
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2022/000042/1 від 23.12.2022 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2022/000135 року, винесену Дніпровською митницею.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" (вул.Костя Гордієнка, буд.2, м.Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 38299741) судові витрати по справі у розмірі 5 368 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма