29 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/8602/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - військова частина НОМЕР_1 , відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” №168 від 28.02.2022 у розмірі 30000,00 грн щомісячно, за 18 днів квітня 2022 року, серпень 2022 року та 20 днів вересня 2022 року; зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” №168 від 28.02.2022 у розмірі 30000,00 грн щомісячно, за 18 днів квітня 2022 року, серпень 2022 року та 20 днів вересня 2022 року;
визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за 13 днів невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік без урахування у складі місячного грошового забезпечення додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” №168 від 28.02.2022; зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за 27 днів невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” №168 від 28.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 13.04.2022 по 21.09.2022 проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 21.09.2022 №779-ОС ОСОБА_1 звільнений у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”. А наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) №780-ОС від 21.09.2022 позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Позивачу з червня 2022 року виплачувалась додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” №168 від 28.02.2022 (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022) у розмірі 30000,00 грн щомісячно. Однак, як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 , за 18 днів квітня 2022 року, серпень 2022 року та 20 днів вересня 2022 року додаткова винагорода, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до наказу №780-ОС від 21.09.2022 ОСОБА_1 належала до виплати компенсація за 13 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік. Однак, при нарахуванні та виплаті компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки відповідач невірно визначив кількість днів за які підлягає компенсація за невикористану відпустку (що на думку позивача складає 27 календарних днів), та протиправно не включив до складу місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини для визначення розміру вказаної виплати додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, що призвело до зменшення розміру виплат.
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), тому при нарахуванні і виплаті компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки відповідач мав розрахунок виплат проводити з урахуванням грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. При цьому, вказує, що ознаки грошової винагороди, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 16.01.2023 №14/322-23-Вих. (а.с.35-43) відповідач позовних вимог не визнав у зв'язку з їх безпідставністю. З посиланням на норми законодавства, вказує на відсутність підстав для врахування при обрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки додаткової грошової винагороди в розмірі 30000,00 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, оскільки вона має тимчасовий характер (виплачується лише в період дії воєнного стану) та не може входити до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Крім того, зазначає, що грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік позивачу була розрахована відповідачем з розрахунку 1/12 частини тривалості щорічної основної відпустки за кожний повний місяць служби, оскільки позивач належить до категорії військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Позивач був зарахований до списків особового складу військової частини 13.04.2022 та виключений із списків особового складу 21.09.2022. Тобто грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку була розрахована з розрахунку 1/12 частини тривалості щорічної основної відпустки за 4 повних місяці служби (травень, червень, липень, серпень), 40/12 - 3.33 * 4 місяці = 13 днів, про що зазначено в наказі начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 21.09.2022 №780-ОС.
Щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за 18 днів квітня 2022 року, серпень 2022 року та 20 днів вересня 2022 року зазначає наступне.
Так, за 18 днів квітня 2022 року ОСОБА_1 не здійснювалося нарахування та виплата додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у зв'язку із вчиненням позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 КУпАП, що підтверджується долученим витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 07.05.2022 №388-ОС з додатками. Зокрема, постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 12.05.2022 у справі №166/286/22, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 25.04.2022 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 КУпАП.
Відповідно до підпункту 8 пункту 9 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №164-АГ від 31.03.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» військовослужбовцям, які перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння (за фактом якого складено відповідні документи адміністративного правопорушення) за місяць у якому здійснено таке правопорушення, не здійснюється нарахування та виплата додаткової винагороди.
Окрім того, позивач до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 був зарахований 13.04.2022, тобто з 1 по 13 квітня 2022 року не мав права на отримання додаткової грошової винагороди. За періоди з 01 по 31 серпня 2022 року та з 01 по 20 вересня 2022 року позивачу не здійснювалося нарахування та виплата даної винагороди у зв'язку із його перебуванням на лікарняному, що підтверджується витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №418-ВВ від 22.09.2022.
Відповідно до підпункту 4 пункту 7 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №392/0/81-22-АГ від 30.07.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» військовослужбовцям, які перебувають у відпустці або на лікуванні в закладах охорони здоров'я, за весь період перебування у відпусті чи на лікуванні не здійснюється нарахування іа виплата додаткової винагороди.
Таким чином, у вищевказаних спірних періодах у позивача було відсутнє право па отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
У поданій до суду 14.02.2023 відповіді на відзив (а.с.55-63) представник позивача підтримав вимоги заявлені у позовній заяві, просить позов задовольнити.
У поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив від 15.02.2023 №14/1121-23-Вих. представник відповідача підтримав твердження викладені у відзиві на позов, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 у період з 13.04.2022 по 21.09.2022 проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному Волинському загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13.04.2022 №285-ОС ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу загону, на всі види забезпечення з 13.04.2022 (а.с.14).
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 21.09.2022 №779-ОС позивача звільнено з військової служби за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (а.с.15), а наказом від 21.09.2022 №780-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 21.09.2022 (а.с.16).
Зі змісту наказу від 21.09.2022 №780-ОС слідує, що ОСОБА_1 при звільненні належить виплатити, зокрема, компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 13 календарних днів.
З особистої картки грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 вбачається, що у вересні 2022 року позивачу виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у розмірі 6686,73 грн без урахування у складі місячного грошового забезпечення додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, що не заперечується відповідачем (а.с.17).
Крім того, як вбачається з особистої картки грошового забезпечення та заробітної плати з квітня по вересень 2022 року та з наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України «Про виплату додаткової винагороди» позивачу за травень, червень, липень 2022 року та за 21 вересня 2022 року (один день) була нарахована та виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Натомість, за 18 днів квітня 2022 року, серпень 2022 року та 20 днів вересня 2022 року вказана виплата позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за 18 днів квітня 2022 року, серпень 2022 року та 20 днів вересня 2022 року та щодо не включення до складу місячного грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 16 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” від 03.04.2003 №661-IV (далі - Закон №661-IV) передбачено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
За приписами частин третьої, четвертої статті 25 Закону №661-IV військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, цього Закону, інших актів законодавства. Соціальний захист працівників Державної прикордонної служби України забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю, якщо інше не передбачено трудовим договором.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-XII (далі - Закон №2011-XII ) до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
За приписами пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306 (далі - Інструкція № 558), ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
Згідно із пунктом 2 розділу І Інструкції № 558 у цій Інструкції термін “грошове забезпечення” означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із:
посадового окладу;
окладу за військовим званням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);
одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із:
основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Пунктом 3 розділу І Інструкції №558 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Також пунктами 1, 5 глави 7 розділу IV Інструкції №558 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
За приписами пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції №558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Як було встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачу відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №780-ОС від 21.09.2022 було нараховано та виплачено компенсацію за 13 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки, розрахунок яких здійснено відповідачем з грошового забезпечення без урахування у його складі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
При цьому позивач зазначає, що при нарахуванні та виплаті компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки (13 днів) відповідач невірно визначив їх кількість, що на думку позивача складає 27 календарних днів.
Однак суд не погоджується з твердженням позивача щодо невірного обрахунку кількості днів невикористаної щорічної основної відпустки та зазначає, що грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік позивачу була розрахована відповідачем з розрахунку 1/12 частини тривалості щорічної основної відпустки за кожний повний місяць служби, оскільки позивач належить до категорії військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був зарахований до списків особового складу військової частини 13.04.2022 та виключений із списків особовою складу 21.09.2022. Відтак, грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку розрахована з розрахунку 1/12 частини тривалості щорічної основної відпустки за 4 повних місяці служби (травень, червень, липень, серпень), 40/12 - 3.33 * 4 місяці = 13 днів.
Таким чином відповідачем вірно визначено кількість днів за яку позивачу підлягає компенсація за невикористану щорічну основну відпустку, що складає 13 календарних днів.
Щодо позовних вимог про необхідність включити до складу місячного грошового забезпечення для розрахунку компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 суд зазначає наступне.
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відтак, згідно з приписами пункту 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, пункту 2 Постанови № 704, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.
При вирішенні питання щодо того, чи є передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, суд виходить з того, що вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в сумі до 30000 гривень.
На думку суду, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується компенсація за невикористану щорічну основну відпустку, включається винагорода, яка має постійний характер, а додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Суд відхиляє покликання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, оскільки у вказаній справі викладена правова позиція щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-XII, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, що була передбачена постановою Кабінету Міністрів України “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” від 22.09.2010 № 889 (далі - Постанова № 889). На думку суду, висновки, викладені у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, не можуть бути застосовані при вирішенні даної справи з огляду на те, що Постановою № 889 була установлена щомісячна додаткова грошова винагорода (військовослужбовцям Державної прикордонної служби у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення), яка відповідала ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, тоді як постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 запроваджена додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень, яка носить тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану). При цьому, на даний час жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується компенсація за невикористану щорічну основну відпустку, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач не враховуючи додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 при нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за 13 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим в задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог про зобов'язати здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 належить відмовити.
Надаючи оцінку діям відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у розмірі 30000,00 грн щомісячно за 18 днів квітня 2022 року, серпень 2022 року та 20 днів вересня 2022 року суд зазначає таке.
З особистої картки грошового забезпечення та заробітної плати з квітня по вересень 2022 року, та з наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України «Про виплату додаткової винагороди» вбачається, що позивачу за травень, червень, липень 2022 року та за 21 вересня 2022 року (один день) була встановлена, нарахована та виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Натомість, за 18 днів квітня 2022 року, серпень 2022 року та 20 днів вересня 2022 року вказана виплата позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до підпункту 8 пункту 9 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №164-АГ від 31.03.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» військовослужбовцям, які перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння (за фактом якого складено відповідні документи адміністративного правопорушення) за місяць у якому здійснено таке правопорушення, не здійснюється нарахування та виплата додаткової винагороди.
Як вбачається з матеріалів справи, за 18 днів квітня 2022 року ОСОБА_1 не здійснювалося нарахування та виплата додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у зв'язку із вчиненням позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 КУпАП, що підтверджується долученим витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 07.05.2022 №388-ОС з додатком №2 до наказу (список військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону яким не нараховується додаткова винагорода за квітень 2022 року) серед яких значиться ОСОБА_1 (а.с.48-49). Вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується, постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 12.05.2022 у справі №166/286/22, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 25.04.2022 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 3655,00 грн (а.с.51-52).
Як передбачено частинами першою, третьою статті 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння -
тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п'яти діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, -
тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Окрім того, позивач до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 був зарахований 13.04.2022, тобто з 1 по 13 квітня 2022 року не мав права на отримання додаткової грошової винагороди.
Відповідно до підпункту 4 пункту 7 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №392/0/81-22-АГ від 30.07.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» військовослужбовцям, які перебувають у відпустці або на лікуванні в закладах охорони здоров'я, за весь період перебування у відпустці чи на лікуванні не здійснюється нарахування та виплата додаткової винагороди.
Як вбачається з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №418-ВВ від 22.09.2022 позивач з 03.08.2022 по 19.09.2022 перебував на лікуванні у Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України м. Київ. А тому, у зв'язку із його перебуванням на лікарняному, позивачу за серпень 2022 року та з 01 по 20 вересня 2022 року правомірно не здійснювалося нарахування та виплата додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
На підставі вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що у спірні періоди 18 днів квітня 2022 року, серпень 2022 року та 20 днів вересня 2022 року у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач належними та допустимими доказам довів правомірність своїх дій щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” №168 від 28.02.2022 за період проходження позивачем служби з 13.04.2022 по 21.09.2022 та компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук