Справа № 465/3238/20 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Провадження № 22-ц/811/2909/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
28 березня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: О.О. Бадівській
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання недійсним протоколу і наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення судових витрат, -
10 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в якому просив визнати недійсним протокол №12 засідання житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.06.2019 року та наказ начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 27.06.2019 року №423-АД в частині зняття з квартирного обліку і виключення зі списків черговості частини підполковника запасу ОСОБА_1 ; зобов'язати житлову комісію Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного поновити його на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов при Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.
Позов обґрунтовував тим, що з 01.08.1991 року по 18.10.2018 року він проходив військову службу у лавах Збройних сил України. Станом на 18.10.2018 року календарна вислуга років у Збройних силах становила 27 років 02 місяці 19 днів, пільгова - 00 років 06 місяці 10 днів. У зв'язку з відсутністю житла за місцем проходження служби, він, починаючи з 10.06.1995 року по 26.06.2019 року, перебував на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 , Військовому інституті ракетних військ та артилерії, Науковому центрі бойового застосування ракетних військ і артилерії Сумського державного університету та Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного зі складом сім'ї у кількості трьох осіб (позивач, його дружина ОСОБА_2 , та донька дружини - ОСОБА_3 ) як такий, що потребує поліпшення житлових умов. 22 вересня 2018 року наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №428 його звільнено у запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «к» - які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати подовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. 18 жовтня 2018 року наказом Начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) №266, його ( ОСОБА_1 ) виключено зі списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Під час проходження військової служби та на момент звільнення він постійним житлом не забезпечувався. Відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №12 від 26.06.2019 року його знято з квартирного обліку Національної академії на підставі п.21 розділу VI наказу МО України від 31.07.2018 року №380 та п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вважає, що такі дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що полягали у знятті його та членів його сім'ї із обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов і виключення його із списків черговості частини є протиправними, такими, що порушують його житлові прав та не відповідають нормам чинного закону. Згідно витягу з наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) №266 від 18.10.2018 року на день звільнення з військової служби його вислуга років в календарному обчисленні становила понад 27 років. Він був звільнений з правом на пенсію, яка була йому призначена та виплачувалася з жовтня 2018 року. Відтак, відповідно до пп. 1 п. 29 Правил обліку з урахуванням п. 2 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1865-ІУ, він не підлягав зняттю з квартирного обліку за місцем попередньої служби та мав право перебувати на цьому обліку до одержання постійного житла. Враховуючи, що на час звільнення у запас він мав стаж військової служби понад 20 років, та був зарахований на облік перший раз до 1 січня 2005 року (набрання чинності Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), звільнений з військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку контракту та виходом на пільгову пенсію, то в даному випадку відсутні підстави для зняття його з квартирного обліку, а тому рішення житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.06.2019 року, оформлене протоколом №12 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання недійсним протоколу та наказу, зобов'язання вчинити дії, стягнення судових витрат - задоволено.
Визнано недійсним протокол №12 засідання житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.06.2019р., та наказ начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 27.06.2019 року №423-АД, в частині зняття з квартирного обліку і виключення зі списків черговості частини підполковника запасу ОСОБА_1 .
Зобов'язано житлову комісію Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов при Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Стягнуто з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.
Рішення суду оскаржила Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що наказом начальника Національної академії від 18.10.2018 року №266 позивач звільнений в запас відповідно до п.п.«к» п.2 ч. 5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Військовослужбовці, які були звільнені з військової служби у зв'язку із закінченням строку дії контракту, рішенням житлової комісії військової частини підлягають зняттю із обліку осіб, які потребують покращенню житлових умов. Оскільки ОСОБА_1 звільнений у зв'язку закінченням терміну дії контракту, на нього не розповсюджуються підстави для залишення на квартирному обліку. Таким чином, житлова комісія Національної академії під час зняття ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують покращення житлових умов, діяла на підставі та у спосіб передбачений чинним законом.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
У засіданні колегії суддів представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 проти скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Представик Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.
Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, відповідно до п. 7 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 17 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
За визначенням ч.ч. 1, 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки регламентовано цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
З аналізу наведеної норми вбачається, що військова служба належить до публічної служби.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац другий частини другої статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
З метою дотримання вимог чинного законодавства під час ведення обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу жилої площі, призначеної для постійного проживання, участі в розподілі службового жилого приміщення та контролю за використанням жилого приміщення в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, гарнізонах створюються житлові комісії (пункт 1.6 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом від 30.11.2011 року № 737).
Військовослужбовці зараховуються на квартирний облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке оформлюється у формі протоколу засідання житлової комісії, який підписується представником житлової комісії і затверджується командиром військової частини. Підпис командира завіряється гербовою печаткою військової частини (абзац шістнадцятий пункту 2.5 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом від 30.11.2011 року № 737).
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від МО України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду МО України у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами) (пункт 2 Розділу І Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом від 31.07.2018 року № 380).
Житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва (пункт 7 Розділу ІІ Інструкціїпро організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом від 31.07.2018 року № 380).
Таким чином, житлова комісія наділена повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації військовослужбовцями соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями в силу їх особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ними публічної служби, різновидом якої є служба військова.
З аналізу наведених норм закону вбачається, що спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів.
Судом встановлено, що з 01.08.1991 р по 18.10.2018р. ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах України.
Згідно витягу з протоколу №9 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 10 червня 1995 року, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 , ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік складом сім'ї 1 (одна) особа в загальну чергу.
Згідно витягу з протоколу №2 засідання житлової комісії Наукового центру бойового застосування ракетних військ і артилерії Сумського державного університету від 27 квітня 2010 року у зв'язку з одруженням склад сім'ї ОСОБА_1 визнано у складі трьох осіб: він, дружина, донька дружини.
Відповідно до витягу з протоколом №6 засідання житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 25 січня 2017 року ОСОБА_1 в складі сім'ї з трьох осіб, в тому числі дружини ОСОБА_2 , доньки дружини ОСОБА_3 , згідно наданої довідки №175 від 16.11.2015р. КЕВ м. Полтава на підставі п.6 ст.34 Житлового Кодексу України включено в списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень на підставі п.14 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 25.01.2017 року.
22 вересня 2018 року наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №428 позивача звільнено у запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «к» - які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати подовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Відповідно до витягу з протоколу №12 засідання житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.06.2019 року ухвалено зняти з квартирного обліку Національної академії на підставі п.21 розділу VI наказу МО України 31.07.2018 року №380 та п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підполковника запасу ОСОБА_1 .
Встановлено, що на час звільнення ОСОБА_1 у запас його вислуга років у Збройних силах становила 27 років 2 місяці 19 днів.
Як вбачається зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 , останній просив визнати недійсним протокол №12 засідання житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.06.2019 року та наказ начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 27.06.2019 року №423-АД в частині зняття його з квартирного обліку і виключення зі списків черговості частини, зобов'язавши житлову комісію Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного поновити його на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов при Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Враховуючи, що позивач є військовослужбовцем, у зв'язку з чим покликається на встановлені для нього законом гарантії щодо права на одержання житла, оскаржив дії відповідача щодо виключення його з квартирного обліку військовослужбовців Національної академії та членів їх сімей, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір є публічно-правовим, а тому вирішення такого віднесено до юрисдикції адміністративних судів та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21.
Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Згідно положень ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
З наведених мотивів, оскаржуване рішення суду слід скасувати, а провадження у справі - закрити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення з даним позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256 ст.ст. 367, 368, п. 4 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 377, 381, 382, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задоволити частково.
Рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 вересня 2021 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання недійсним протоколу і наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення судових витрат закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, та його право протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 30 березня 2023 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра