Єдиний унікальний № 333/3662/22 Головуючий в 1 інст. Варнавська Л.О.
Провадження № 33/807/313/23 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
17 березня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Санжаревського І.А. (в режимі відеоконференції) за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Санжаревського І.А. на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір, -
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, ОСОБА_1 , 14.08.2022 року о 17 годині 15 хвилин, у м. Запоріжжя по вул. Привокзальна, 12, керував автомобілем Daewoo Lanos, держномер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу DragerAlcotest6810, який було проведено зі згоди водія, результат позитивний 0,54 проміле, тест №2224, з яким водій не погодився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, у медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Санжаревський І.А. вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що огляд на місці зупинки не проводився за участю свідків, що є порушенням відомчої інструкції МВС України від 09.11.2015 р. за №1452/735.
Водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, а тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Також апелянт вказує, що працівники поліції порушили порядок складання протоколу, встановлений ст. 256 КУпАП.
Місцевим судом не з'ясовано, чи пройшов засіб «Драгер» на дату складання протоколу повірку робочого стану.
Просить апеляційний суд поновити строк на оскарження, оскільки справу було розглянуто без участі ОСОБА_1 , що є істотним порушенням вимог ст. 268 КУпАП.
Також просить постанову районного суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки справу в судовому засіданні 8 грудня 2022 року було розглянуто без участі ОСОБА_1 , відомості про отримання ним копії постанови в матеріалах справи відсутні. Зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу правовляддя, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Щодо розгляду апеляційної скарги по суті справи.
Заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Санжаревського І.А., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, дійшов до наступних висновків.
Під час апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції встанови, що висновки суду першої інстанції з приводу доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №330319 (а.с.1), ОСОБА_1 звинувачено в тому, що він 14.08.2022 року о 17 годині 15 хвилин, у м. Запоріжжя по вул. Привокзальна, 12, керував автомобілем Daewoo Lanos, держномер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу DragerAlcotest6810, який було проведено зі згоди водія, результат позитивний 0,54 проміле, тест №2224, з яким водій не погодився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, у медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вказане обвинувачення підтверджується сукупністю доказів в справі, зокрема: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.08.2022 року (а.с.2), яким встановлено, що водій під час події мав виражені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Огляд проводився за допомогою «Драгер 6810». Результат позитивний. Водій ОСОБА_1 з результатами не згоден, але від огляду в закладі охорони здоров'я відмовився; роздруківками приладу з «Драгер 6810» та актом огляду (а.с.4-5), якими встановлено, що під час огляду водія ОСОБА_1 виявлено, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Результат огляду позитивний - 0,54 проміле. З результатами огляду не згоден; оптичним носієм інформації у вигляді СД-диску, який містить зафіксовані події.
Розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації стороною захисту наданих їй прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 в рушенні вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду і вважає, що матеріли в справі не містять інформації про обставини, які підлягають перевірці в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, оскільки вони підтверджують інкриміновані обставини.
Суд відхиляє доводи апелянта, оскільки вони є безпідставними, виходячи з наступного.
Зокрема, доводи про те, що огляд проводився без залучення свідків події. Відсутність у складеному за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП протоколі свідків не може бути підставою для спростування висновку суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» N 1231-IX від 16 лютого 2021 року, який набув чинності 17 березня 2021 року, ч. 2 ст. 266КУпАП викладена саме в тій редакції, за змістом якої під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Частиною 3 прикінцевих положень зазначеного закону встановлено обов'язок Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Оскільки п. 4, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, передбачають обов'язкове залучення свідків під час огляду особи на стан сп'яніння, апеляційний суд виходить із того, що зазначені норми положення мають застосовуватись в частині, що узгоджується з чинною редакцією ч. 2 ст. 266 КУпАП, а саме, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Суд також відхиляє твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ПДР України водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння, а виконати вимоги поліцейського, які спрямовані на забезпечення проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі та пройти відповідний огляд в установленому порядку.
Таким чином, водій транспортного засобу повинен не тільки висловити свою згоду щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, а і своєю процесуальною поведінкою забезпечити можливість проведення такого огляду і не створювати перешкод щодо реальної можливості його проведення в установленому законом порядку.
Однак, ОСОБА_1 не виконав вищенаведених вимог, оскільки з переглянутого відеозапису з місця події встановлено, що ОСОБА_1 спочатку пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події, після позитивного результату такого огляду, почав здійснював дії, направлені ухилення від правової процедури, а в подальшому відповів відмовою від проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з тим, що ОСОБА_1 під час події порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що місцевим судом не з'ясовано те, чи пройшов «Драгер» повірку робочого стану, на думку апеляційного суду є формальними доводами апелянта, виходячи з наступного.
Апеляційний суд виходячи з матеріалів справи встановив, що «Драгер 6810», яким було оглянуто ОСОБА_1 перебував на калібруванні 21.06.2022 року, що підтверджується роздруківкою з приладу.
Таким чином, застосування «Драгер 6810» під час події було законним та таким, що повністю відповідає вимогам належної правової процедури огляду водіїв на стан сп'яніння.
Доводи про те, що місцевий суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника є безпідставним, виходячи з наступного.
Апеляційний суд враховує, що особа, яка притягається до відповідальності та її захисник самостійно відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи..
Враховуючи наведене, перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об'єктивної реальної можливості приймати участь у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом першої інстанції необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.
Апеляційний суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.
З мотивувальної частини оскаржуваної постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився. Разом з тим суд першої інстанції вживав всіх заходів для повідомлення ОСОБА_1 та його захисника про дату і час розгляду справи, що підтверджується документами справи (а.с.18, 20, 21, 22, 23, 24).
Враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення відкладалася через не з'явлення учасників провадження, місцевий суд дійшов до правильних висновків про можливість розгляду справи їх без участі.
Крім того, процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП було поновлені апеляційним судом, за клопотанням його захисника було поновлено строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, судом були заслухані доводи захисника на підтримання апеляційної скарги, поданої в інтересах ОСОБА_1 , разом з тим сам він до судового засідання апеляційного суду не прибув.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вказує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, є грубим і досить поширеним правопорушенням.
Дії, вчинені ОСОБА_1 , характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для його учасників.
З урахуванням викладеного суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Адміністративне стягнення, відносно ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого.
Неправильного застосування норм матеріального прав або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вище викладеного, апеляційний суд вважає, що постанова районного суду, прийнята щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою і підстави для скасування відсутні.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Санжаревського І.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Санжаревського І.А. залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 8 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 333/3662/22