Справа № 306/1672/22
Іменем України
21 березня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.,
суддів: Кожух О.А., Кондора Р.Ю.
з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2022 року у складі судді Ганчак Л.Ф., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей. Позов мотивовано тим, що з відповідачкою перебував у шлюбі, який розірвано рішенням Свалявського районного суду від 18.07.2018року.У шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з позивачем і перебувають на його утриманні. Відповідачка покинула дітей, тривалий час проживає окремо від сім'ї. Між сторонами не досягнуто домовленості з приводу розміру участі відповідачки у здійсненні матеріальних витрат на утримання дітей, а тому позивач просив стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 2500грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення ними повноліття.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову, тобто з 12.09.2022р. і до досягнення дітьми повноліття. Допущено до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання по судовим витратам.
Не погодившись із даним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову, оскільки діти від дня свого народження і на даний час прописані та проживають з матір'ю (нею) за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, апелянт також посилається на письмові пояснення сусідів, які долучено до апеляційної скарги, в яких зазначено, що діти сторін проживають з матір'ю ОСОБА_1 , а батько дітей ОСОБА_2 з 03.03.2022 року знаходиться в ЗСУ.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
03.02.2023 року від імені апелянта надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
03.02.2023 року від імені позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій зазначено, що апеляційну скаргу визнає в повному обсязі, просить скасувати повністю рішення суду за його позовом. Однак, з врахуванням того, що справжність підпису такої заяви нотаріально не засвідчено, суд не може брати таку заяву до уваги, оскільки перевірити чи таку заяву подано саме позивачем суд позбавлений можливості.
Сторони повідомлені належним чином. Справа на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розглянута у відсутності сторін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає, підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано на підставі рішення Свалявського районного суду від 18.07.2018 року (а.с.5).
У сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів, позивач, як на підставу своїх вимог, вказував на те, що відповідачка покинула дітей, тривалий час проживає окремо від сім'ї, діти сторін проживають разом з ним і перебувають на його утриманні, посилаючись на довідку Керецьківської сільської ради за №256 від 06.09.2022року.
Натомість, апелянт в апеляційній скарзі зазначала, що діти зареєстровані та проживають з дня свого народження з нею за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на довідку від 31.10.2022 року №141 виданого ЦНАП Керецьківської сільської ради. Окрім того, апелянт також посилається на письмові пояснення сусідів, які долучено до апеляційної скарги, в яких зазначено, що діти сторін проживають з матір'ю ОСОБА_1 , а батько дітей ОСОБА_2 з 03.03.2022 року знаходиться в ЗСУ. Також апелянт звертає увагу на те, що є багатодітною мамою, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 03.03.2022 року виданого Управлінням соціального захисту населення Хустської РДА. Батько сторін проживає окремо від них. Також наголошує на тому, що несе несе витрати по утриманню дітей, постійно купляє продукти харчування та забезпечує всім необхідним для номального життя. Старшу доньку ОСОБА_6 відводить та забирає зі школи, молодші доньки ОСОБА_7 (2 роки) та ОСОБА_8 (10 місяців на час подачі апеляції) є зовсім маленькі, потребують постійного догляду, а тому постійно знаходяться з нею.
З огляду на те, що відомості, які були наявні в матеріалах даної справи щодо місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суперечливі, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року покладено обов'язок на Виконавчий комітет Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області як орган опіки та піклування у десятиденний строк з дня отримання ухвали подати до Закарпатського апеляційному суду у даній справі письмовий висновок щодо місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 ) та відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 ).
20.03.2023 року на адресу Закарпатського апеляційного суду надійшов висновок Виконавчого комітету Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області як орган опіки та піклування, до якого долучено висновок, акт обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї, довідки про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні позивача та відповідача, характеристики.
Згідно наданих Виконавчим комітетом Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області як органу опіки відомостей вбачається, що діти сторін: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані та проживають разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Зокрема, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 02.09.2020 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї та характеристики проживає там разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 02.09.2020 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї та характеристики проживає там разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 28.07.2022 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї та характеристики проживає там разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 .
Таким чином, матеріалами справи достеменно підтверджено, що на час подачі позову та ухвалення рішення діти сторін зареєстровані та проживають разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відтак позивач не вправі був звертатися до суду із заявленим позовом, оскільки із відповідним позовом про стягнення аліментів вправі звернутися до суду лише той з батьків, з ким проживають діти.
Суд першої інстанції при розгляді справи належним чином не з'ясував фактичні обставини справи, не врахував вищенаведені вимоги закону та обставини справи та безпідставно задовольнив заявлений позов.
Відповідно до ч.1 п.1,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
З врахуванням наведеного рішення суду першої інтонації підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову задоволенні позову з вищенаведених підстав.
Згідно з ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.141 ЦПК України).
З огляду на те, що у відповідності до п.3 ч.1 ст.5 Закону «Про судовий збір» позивач у позові про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, а тому згідно з ч.7 ст.141 ЦПК України сплачений апелянтом (відповідачем) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1490 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 141, 367, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2022 року скасувати, ухваливши у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити.
Сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1490 (одна тисяча чотириста дев'яносто) грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 31 березня 2023 року.
Головуючий:
Судді: