Справа № 686/7560/22
Провадження № 2/686/393/23
08.03.2023
Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючого судді - Салоїд Н.М.,
при секретареві Лоб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна - представник Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди,завданої бездіяльністю, невиконанням рішення суду у справі № 686/17062/15 в період з 11 квітня 2022 року по 18 квітня 2022 року, -
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди в сумі десять мільйонів гривень, завданої йому бездіяльністю/невиконанням рішення суду по справі №686/17062/15 в період з 11 квітня 2022 року по 18 квітня 2022 року, яке набрало законної сили 28.02.2020 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.12.2020 року подав оригінал виконавчого листа в справі №686/17062/15 від 02.03.2020 року, проте кошти йому досі перераховані не були, тобто є явне невиконання рішення суду. Моральна шкода, завдана йому полягає у порушенні його права на справедливий суд (порушення ст. 6 Конвенції) «Рисовський проти України», виконання остаточного рішення суду, постановленого національним судом є невід'ємною частиною «Суду» у розумінні ст. 6 Конвенції, права на судовий захист.
Позивач в чергове змушений звертатись до суду, що вимагає від нього додаткових витрат його дорогоцінного часу з його безцінного життя.
Внаслідок невиконання рішення суду позивач вважає порушеними його право на судовий захист, адже виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист. Неминучим наслідком порушених йогоправ є обов'язок правопорушника відшкодувати йому моральну шкоду в порядку ч.1 ст. 23 ЦК України. Право на відшкодування шкоди і стягнення шкоди з правопорушника є абсолютним. Заявлена моральна шкода за порушене його право на судовий захист розрахована ним за його вільним волевиявленням з врахуванням рішень ЄСПЛ без будь-якої методики, оскільки така відсутня як в державі Україна. Позивач зазначає, що внаслідок невиконання рішення суду порушено такі його права: конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади держави Україна в частині правомірності та добросовісності; право правомірного очікування на справедливий суд та відшкодування понесених витрат; право на справедливий суд; право на судовий захист. Просить відшкодувати завдану шкоду в розмірі два мільйони гривень.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином. В позовній заяві зазначив, що підготовче слухання та розгляд справи по суті, просить проводити без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений про час і місце судового розгляду у передбаченому законом порядку. Відзиву на позов не подав.
Суд, перевіривши доводи позивача, викладені ним у поданій позовній заяві, дослідивши матеріали справи доказами у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Позивач обґрунтовує заявлений позов про відшкодування моральної шкоди в період з 11 квітня 2022 року по 18 квітня 2022 року, завданої невиконанням рішення суду у справі 686/17062/15 від 02 березня 2020 року у два мільйони грн.
Так, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
З огляду на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, що висловлені в постанові від 25 березня 2020 року по справі № 641/8857/17 держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).
Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21.08.2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18.12.2019 року у справі № 688/2479/16-ц) зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності службової особи органу державної влади, так і докази спричинення йому шкоди, а також наявності причинного зв'язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
Відповідно до вимог ст. 23 ч.1-4ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Аналізуючи зазначені норми права, наявні підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. І до його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди. Відсутність хоча б однієї складової виключає обов'язок по відшкодуванню шкоди.
При цьому, саме на потерпілого покладається обов'язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинного зв'язку між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. Відповідач же повинен довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків ( ст.76 ЦПК України).
Так, судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.01.2020 року по справі №686/17062/15 позов ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково і 02.03.2020 року було видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду.
21.12.2020 року позивач подав до Головного управління ДКСУ у Хмельницькій області заяву про прийняття до негайного виконання вказаний виконавчий лист по справі № 686/17062/15 від 02.03.2020 року.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05.05.2020 року рішення суду від 16.01.2020 року по справі №686/17062/15 - скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Тому, Головним управлінням ДКСУ у Хмельницькій області було повернуто Хмельницькому міськрайонному суду виконавчий лист від 02.03.2020 року без виконання, про що повідомлено ОСОБА_1 .
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В обґрунтування заподіяної шкоди позивачем вказано, що Державною казначейською службою України не виконується рішення суду у справі № 686/17062/15 від 20.01.2020, на підставі виконавчого листа, який ніколи ніким не визнавався таким, що не підлягає виконанню, чим завдано позивачу моральних страждань.
Разом з тим, достовірно установлено, що рішення суду у справі 686/17062/15 від 20.01.2020 скасовано, постановою Хмельницького апеляційного суду від 05.05.2020 року в позові позивачеві відмовлено.
За ст. 82 ЦПК, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
З часу оголошення рішення судом апеляційної інстанції скасовані рішення суду першої втрачають законну силу.
Статтями 12, 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторони, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В порушення наведених норм, позивач не надав доказів, які б свідчили про заподіяння йому Державною казначейською службою України як представником Держави Україна моральної шкоди, не обґрунтував її розмір, не вказав в чому полягала незаконність дій/бездіяльності Державної казначейської служби України.
Враховуючи вищевикладене, позов про відшкодування моральної шкоди, задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.12,13, 80-82,263-265 ЦПК України, ст. ст.19,56, 129 Конституції України, ст. ст. 23, 1173, 1174ЦК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складання повного тексту рішення 08.03.2023.
Позивач: ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Держава Україна, представник Державна казначейська служба України, адреса місця знаходження, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.
Суддя: