30.03.2023 Справа №607/5855/23
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12023211040000771 від 28.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження міста Тернополя, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
30.03.2023 слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023211040000771 від 28.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023211040000771 від 28.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 28.03.2023 о 12:49 надійшло повідомлення від оперуповноваженого ВКП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Демчан Степана про те, що в м. Тернополі по вул. Київська 25, виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який зберігав при собі особливо небезпечні психотропні речовини з метою подальшого збуту.
28.03.2023 року ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК
Україна.
29.03.2023 ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №12023211040000771 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме в тому, що він підозрюється у незаконному придбані, зберіганні з метою збуту, особливо небезпечних психотропних речовин.
Так, при невстановлених слідством обставинах місці та часі у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин «PVP», з метою його подальшого збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, при невстановлених слідством обставинах місці та часі ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 незаконно придбав 49 (сорок дев'ять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «скотч» зеленого кольору в яких містились прозорі безбарвні полімерні пакетики на застібку з кристалічною речовиною білого кольору, які зберігав при собі, з метою збуту.
28.03.2023 близько 13:35 год. працівниками ВКП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області поблизу буд. 25, за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, виявлено ОСОБА_4 , який у цей момент зберігав при собі так звані «закладки» із числа вищезазначених.
Надалі, під час огляду місця події з 13:05 год. по 13:30 год. 28.03.2023 у ОСОБА_4 виявлено та вилучено 49 (сорок дев'ять) згортків, які обмотані клейкою стрічкою типу «скотч» зеленого кольору, в 1 (одному) із яких містився прозорий безбарвний полімерний пакетик на застібку з кристалічною речовиною білого кольору, що містить PVP (1-фелін-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он, 2-pyrrolidinovalerophenone), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, який ОСОБА_4 зберігав при собі, з метою збуту.
Згідно ст. ст. 2, 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 p., з наступними змінами та доповненнями, PVP (1-фелін-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он, 2-pyrrolidinovalerophenone), відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця №1, список №2).
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 6 до 10 років, а також існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням викладеного, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, тому йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обґрунтованими. В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили, якщо суд прийде до переконання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді взяття під варту, визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211040000771 від 28.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбані, зберіганні з метою збуту, особливо небезпечних психотропних речовин.
28.03.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК
України під час вчинення ним кримінального правопорушення о 13 год.35 хв. за адресою: вул..Киїівська поблизу будинку №25 в м.Тернополі, про що свідчить протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.03.2023 року.
29.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Зокрема, такими доказами є: витяг з ЄРДР №12023211040000771 від 28.03.2023, протокол огляду місця події від 28.03.2023, протоколи допиту свідків ОСОБА_7 від 28.03.2023, ОСОБА_8 від 28.03.2023, ОСОБА_9 від 28.03.2023, протоколи огляду від 28.03.2023 та 29.03.2023, висновок експерта №СЕ-19/120-23/3562-НЗПРАП від 29.03.2023, інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
Також, слідчим суддею встановлено ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та схиляти їх до неправдивих свідчень, відмови від раніше наданих показань або умисного ухиляння їх від явки до органу досудового розслідування та суду з метою надання ними показань.
Крім цього, ризиком того, що ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тобто вчиняти в подальшому збут особливо небезпечних наркотичних засобів.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Втім, за наведених вище обставин, на переконання слідчого судді, застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Таким чином стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити у цій частині та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Будь-яких доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 виключає його утримання під вартою, слідчому судді не надано.
За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого у частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту не дають підстав для можливості визначення ОСОБА_4 застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки слідчий суддя вважає, що з урахуванням правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а саме збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, визначення такого розміру застави не буде відповідати достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 65 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 174 460 грн. зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
При цьому, слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .
Крім того слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12023211040000771 від 28.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24 травня 2023 року.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Тернополя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заставу в розмірі 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 174 460 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №12023211040000771 від 28.03.2023 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.03.2023.
У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та покласти на нього обов'язки передбачені п.п. 1-4, 8 статтею 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту в якому проживає (с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області та міста Тернополя), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 24 травня 2023 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1