Справа № 161/16324/22 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С.
Провадження № 22-ц/802/325/23 Доповідач: Матвійчук Л. В.
28 березня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Карпук А. К., Федонюк С. Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Власюк О. С.,
представника відповідача - Лесів О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Луцькводоканал» про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2023 року,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що вона є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надає відповідач Комунальне підприємство (далі - КП) «Луцькводоканал».
Позивач зазначала, що з 2011 року у квартирі проживають вона та її чоловік ОСОБА_2 у зв'язку з чим вона повідомила відповідача про зміну осіб, які фактично проживають в квартирі, а саме 2 особи. Однак за період з вересня 2019 року по даний час відповідач КП «Луцькводоканал» не надавало їй щомісячно рахунки на оплату послуг з централізованого водопостачання, оформлені у відповідності до чинного законодавства.
Позивач також вказувала, що у зв'язку із ненаданням їй відповідачем рахунків на оплату послуг з централізованого водопостачання, він тим самим створював їй перешкоди щодо своєчасної оплати рахунків за фактично спожиту мешканцями її квартири холодну воду, чим завдав їй також моральну шкоду.
Ураховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 уточнивши позовні вимоги, просила суд припинити дію, яка порушує її право, гарантоване пунктами 10 та 11 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», шляхом ухвалення судового рішення про зобов'язання відповідача КП «Луцькводоканал» надати їй на паперовому носії рахунки на оплату послуг з постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2019 року по жовтень 2022 року із наявною інформацією відповідно до ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування моральної шкоди 120 000 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не подавав.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та користується послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, які їй надає відповідач КП «Луцькводоканал».
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовувала тим, що за період з вересня 2019 року по даний час відповідач КП «Луцькводоканал» не надавало їй щомісячно рахунки на оплату послуг з централізованого водопостачання, оформлені у відповідності до чинного законодавства, чим створював їй перешкоди щодо своєчасної оплати рахунків за фактично спожиту мешканцями її квартири холодну воду, чим також завдав їй моральну шкоду.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов'язком - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов'язком виконавця, зокрема, є забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Порядок розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами в будинках, які обладнані вузлом (вузлами) комерційного обліку визначено ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Формування рахунків та доступ споживачів до облікової інформації врегульовано ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них.
Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.
Згідно з ч. 3 ст. 8 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію:
1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги;
2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім'я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг;
3) період, за який здійснюється нарахування;
4) загальна сума до сплати;
5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач);
6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання;
7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги;
8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення);
9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації.
Інформація, зазначена в пунктах 6-10 частини третьої цієї статті, може надаватися виконавцем як додаток до рахунка на оплату комунальних послуг та/або надаватися споживачам за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Зазначена інформація має надаватися також за зверненням споживача (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
Разом з тим як правильно встановлено судом, позивач ОСОБА_1 не зверталась з письмовим зверненням до відповідача КП «Луцькводоканал» щодо отримання за період з жовтня 2019 року по жовтень 2022 року рахунків на оплату комунальних послуг з наданням інформації, зазначеної у пунктах 6-10 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», що свідчить про відсутність порушень відповідачем прав позивача як споживача. Оскільки відповідачем права позивача не було порушено, правильним також є висновок суду, що ОСОБА_1 не була заподіяна моральна шкода, у зв'язку з чим підстави для її відшкодування відсутні.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак позивач ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не довела обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог та не надала належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а тому встановивши вищенаведені обставини у цій справі справи, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність заявленого нею позову.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим.
Наведені позивачем ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводи щодо невідповідності рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, спростовуються вищенаведеними висновками суду першої інстанції, встановленими у справі обставинами і не впливають на законність рішення суду.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, є подібними доводам, які викладені у позовній заяві, мотивована відповідь на які надана судом першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: