Справа № 761/25035/19
Провадження № 2/761/1068/2023
29 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Гюлалієвій Ф.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах і в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про усунення перешкод в користуванні майном,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.
Як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання, які відбулися 01 лютого 2023р., 20 березня 2023р. та 29 березня 2023р. позивач та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи сторона позивача була повідомлена в установленому законом порядку, клопотань про розгляд справи за відсутності сторони до суду не надходило.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причини неявки не повідомляли.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, в силу вищенаведеної норми ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що сторона позивача, систематично не з'являлась до суду без поважних причин, при цьому судом враховано правові позиції ЄСПЛ в рішенні по справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з позиціями Верховного Суду, висловленими у постанові від 28 жовтня 2021р. по справі № 465/6555/16-ц повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Відповідно з ч. 2 ст. 223, п. 3) ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин, враховуючи процесуальні строки розгляду справи, а також факт зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами та систематичного невиконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 131, 223, 257, 258 - 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах і в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про усунення перешкод в користуванні майном - залишити без розгляду.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: