Справа № 761/35746/21
Провадження № 2/761/3524/2023
31 січня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: Сіромашенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Ярової К.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У жовтні 2021 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 завдану в результаті ДТП матеріальну шкоду в розмірі 219028,92 грн та судові витрати.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 27.12.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КІА Маджентіс, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та належного їй автомобіля марки «Мерседес - Бенз», GLS 500, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби були пошкоджені.
Вказує, що винним у скоєнні ДТП, згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2021 у справі № 759/1082/21, яка набрала законної сили, визнано ОСОБА_4 .
Оскільки відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів А02292468 застраховано у АТ «СК «Ю.БІ.АЙ-КООП»,28.12.2020 нею була подана заява про виплату страхового відшкодування та ряд інших документів страховику.
Крім того, зазначила, що згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого її автомобілю, складеного незалежним оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , Вих. № 1282 від 25.01.2021 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Мерседес GLS 500 д.н.з. НОМЕР_2 складає 347028,92 грн.
При цьому, за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2021 у справі 3757/27662/21-ц за її позовом до ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» стягнуто з ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» суму страхового відшкодування у розмірі страхового полісу 128000,00 грн.
За таких обставин вважає, що оскільки вина відповідача встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, то ДТП, що сталася 27.12.2020, відповідно до ст. 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є страховим випадком та відповідно, відповідач зобов'язаний виплатити їй різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 219028,29 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021 вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою суду від 23.11.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10.01.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову. Зокрема, зазначив, що розмір шкоди за ДТП не встановлений та не підтверджено доказами, оскільки правом на визначення розміру збитку завданого власнику пошкодженого автомобіля законодавство України наділяє лише експертів, які мають свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу».
Крім цього, в порушення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», до позовної заяви не долучено договір на проведення оцінки колісного транспортного засобу, укладеного між позивачем та суб'єктом оціночної діяльності, а отже, дані, зафіксовані у звіті про визначення вартості матеріального збитку від 25.012021 є недопустимим доказом.
Також зазначив, що позивачем не долучено жодного документа, який би підтверджував проведення ремонту пошкодженого автомобіля та його вартість, оскільки, яв вбачається з вимог ст. 1194 ЦК України та правових позицій викладених у постановах ВСУ від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 та ВС від 18.09.2019 у справі № 750/12904/16 та п. 14 постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013, обов'язок сплати різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком виникає у тому випадку, якщо автомобіль було відремонтовано та пошкоджені зношені деталі були замінені на нові, в іншому випадку відшкодуванню підлягає не вартість відновлювального ремонту, а визначений експертом розмір завданої шкоди, який у даному випадку зменшений на коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу.
Крім того, на підставі п. 14 постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013, у разі стягнення судом з відповідача шкоди, завданої внаслідок ДТП, просив суд постановити рішення про передачу позивачем відповідачу майна, яке не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, тобто запчастини, які замінені в результаті проведення відновлювального ремонту.
Також, крім зазначеного, подав письмове клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи.
18.01.2022 позивачем до суду подана відповідь на відзив, в якій остання позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
При цьому, пояснила, що не відповідають дійсності посилання представника відповідача, що розмір шкоди автомобіля Мерседес не встановлений, адже, до позовної заяви долучена копія звіту за Вих № 1282 від 25.01.2021, суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_6 , який визначив розмір збитку має чинний сертифікат № 738/20, виданий 07.08.2020 Фондом державного майна, спеціалізація в межах напрямків оцінки - «Оцінка колісних транспортних засобів», тому не має підстав стверджувати, що суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_6 є не належною особою, яка має проводити оцінку визначення вартості колісних транспортних засобів, у тому числі визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу. Крім цього, експертиза завданого збитку проводилася на СТО за участю експерта ОСОБА_7 та представника ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» в якому була застрахована цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Кіа», д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував відповідач.
Також, вважає безпідставними твердження відповідача, що обставини, зафіксовані у звіті від 25.01.2021, є недопустимим доказом, оскільки до звіту не надано договір на проведення оцінки транспортного засобу. В той же час, позивач пояснила, що вказаний договір про надання послуг від 20.01.2021 був складений як окремий документ і не був долучений (вшитий) до наданого звіту, у зв'язку з чим, наразі, долучає копію вказаного договору до матеріалів справи.
Крім того, звернула увагу, що рішенням Печерського районного суду ум. Києва від 05.08.2021, яке набрало чинності та фактично виконано, встановлено, що відповідачем у справі №757/27662/21-ц та незалежним експертом було проведено огляд транспортного засобу та згідно звіту Вих № 1282 від 25.01.2021 вартість ремонту пошкодженого автомобіля Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , склала 238582,09 грн та ця сума ремонту визначена для страхової компанії, адже, згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. А тому, доказувати факт вартості завданого матеріального збитку внаслідок ДТП автомобіля Мерседес, у розумінні ст. 82 ЦПК України, не потрібно.
Крім того, щодо вимоги представника відповідача, що в разі задоволення позовної заяви відповідач просить передати йому запчастини, які були замінені в результаті проведення відновлювального ремонту пояснила, що оскільки, ремонт був проведений у першій половині 2021 року, замінені та пошкоджені деталі нею не зберігалися, адже, вимогу про їх повернення була заявлена лише 04.01.2022, тобто, більше ніж через рік після ДТП та до цього часу відповідач не виходив на зв'язок та його не турбувало, яким чином вона відремонтувала її автомобіль та де зберігаються чи не зберігаються замінені деталі.
26.01.2022 від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому останній підтримав доводи, викладені у відзиві, зокрема, зазначив, що позивачем не надано будь-яких підтверджуючих документів як відновлюваного ремонту так і сплати за його проведення, які частини автомобіля були замінені, а які відновлені та чи виконані ті ремонтні роботи, зазначені у звіті про визначення вартості матеріального збитку від 25.01.2021. Зазначив, що визначення розміру шкоди можливе шляхом проведення судової авто товарознавчої експертизи проведення якої можливе за фотографіями, зробленими оцінювачем під час огляду автомобіля та фактичним оглядом відремонтованого автомобіля на предмет заміни та/або відновлення пошкоджених деталей з подальшим визначенням реальної вартості фактично проведеного ремонту.
Також вказав, що огляд пошкодженого транспортного засобу оцінювачем проводився без повідомлення відповідача та відповідно останній на мав можливості залучити експерта за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу».
В судовому засіданні, яке відбулося 31.01.2023, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні. Крім цього, в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про витребування доказів та призначення судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу в результаті пошкодження його автомобіля внаслідок ДТП, що сталася за участю автомобілів позивача і відповідача.
Ухвалою суду від 31.01.2023 клопотання представника відповідача залишено без задоволення.
Також було заявлено клопотання представником позивача про виклик в судове засідання спеціаліста, суб'єкта-оціночної діяльності ОСОБА_7 , який підготував звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, дата оцінки 27.12.2020, дата складання звіту 25.01.2021 за вих. №1282.
У судовому засіданні спеціаліст надав пояснення щодо того яким чином було визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу позивача, та підтримав звіт вих.№1282 від 25.01.2021, який ним був складений. Також зауважив на те, що він діяв у межах своїх повноважень, визначених у відповідності до чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач є власником автомобіля марки «Мерседес - Бенз», GLS 500, д.р.н. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
27 грудня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КІА Маджентіс, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та належного позивачу автомобіля марки «Мерседес - Бенз», GLS 500, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали пошкодження.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2021 у справі № 759/1082/21, залишеною без змін Київським апеляційним судом від 20.05.2021, винним у скоєнні даного ДТП визнано ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд встановив, що: 27.12.2020 приблизно о 16.30 год. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Кіа», д.р.н. НОМЕР_1 по Кільцевій дорозі, 12 в м. Києві, не надав переваги в русі автомобілю «Мерседес», д.р.н. НОМЕР_2 , що наближався з правої сторони та здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_4 порушив п. 10.11 ПДР України.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винного у ДТП ОСОБА_4 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 27.12.2020 була застрахованаПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», у зв'язку з чим, позивач 28.12.2020, на підставі положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернулася до страхової компаній із заявою про виплату страхового відшкодування.
20.01.2021 між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено Договір № 1282 про надання послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Мерседес, GLS 500, д.н.з. НОМЕР_2 , на умовах та у строки, передбачені цим договором.
У судовому засіданні судом встановлено, що огляд та експертна оцінка визначення вартості пошкодженого автомобіля позивача Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 проведена в присутності експерта ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», в якій була застрахована відповідальність відповідача та незалежним експертом.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного незалежним оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , вих. № 1282 від 25.01.2021, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Мерседес GLS 500 д.н.з. НОМЕР_2 складає 347028,92 грн; вартість матеріального збитку після аварійного пошкодження автомобіля дорівнює з урахуванням пдв 238582,09 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_6 має сертифікат № 738/20, виданий 07.08.2020 Фондом державного майна, спеціалізація в межах напрямків оцінки - «Оцінка колісних транспортних засобів».
За таких обставин судом встановлено, що експертна оцінка визначення вартості пошкодженого автомобіля позивача Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , проведена сертифікованим експертом, в присутності експерта страхової компанії, в якій була застрахована відповідальність відповідача.
Також судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2021, яке набрало законної сили, у справі 3757/27662/21-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» судом було вирішено стягнути з ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» суму страхового відшкодування у розмірі страхового полісу 128 000,00 грн (130000,00 грн (сума полісу), 2000,00 грн (франшиза).
Як вбачається із розрахунку матеріального збитку, завданого позивачу відповідачем: 347028,92 грн - вартість фактичного розміру шкоди (відновлювального ремонту) за вирахуванням страхового відшкодування - 128000,00 грн = 219028,92 грн - різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою».
Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові №686/17155/15-ц від 03.10.2018 підтримав вищезазначений правовий висновок та визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.
У даному випадку винуватцем у ДТП є відповідач, а тому, він має відшкодувати за ремонт автомобіля (решту за вирахуванням виплаченого страхового ліміту) у повному обсязі.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, та, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач у справі зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 219028,92 грн, адже, винуватцем у ДТП визнано відповідача, вина у вчиненні ДТП якого встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, ДТП, що сталася 27.12.2020, відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є страховим випадком, внаслідок якого у відповідача настає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування за вирахуванням виплаченого страхового ліміту.
Крім того, відповідно до п. 2.1.2. Договору № 1282 від 20.01.2021 про надання послуг, укладеного між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вартість наданих послуг становить 3000,00 грн.
Позивачем було понесені витрати з проведення звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 25.01.2021, Мерседес GLS500, д.н.з. НОМЕР_2 , вартість яких складає 3000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 1282 від 25.01.2021, копія якої міститься в матеріалах справи, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з огляду на викладене вище, виходячи із фактичних обставин справи, умов чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, доводи представника відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються встановленими у судовому засіданні обставинами справи та наданими суду доказами.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2190,28 грн.
Керуючись ст.1188, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ,зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 )у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 219028 (двісті дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 92 коп., судовий збір в сумі 2190 (дві тисячі сто дев'яносто) гривень 28коп, витрати на проведення звіту про визначення вартості матеріального збитку в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В. Сіромашенко