Справа № 761/39219/19
Провадження № 2/761/1109/2023
22 березня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Габунії Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та повернення його у попередній стан,
04.10.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КК «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва» (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та повернення його у попередній стан.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.07.2018 р. Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 , яка є власником суміжної квартири, чинить їй перешкоди у здійсненні права користування вищевказаною квартирою шляхом обмеження доступу до частини квартири внаслідок замурування цеглою дверного отвору, що з'єднує коридор квартири з двома кладовими площею 20,4 кв.м та 12,4 кв.м. За таких обставин позивачка вважає, що порушене її право, як власника квартири, підлягає відновленню шляхом повернення у стан, що передував порушенню, а саме знесення мурування дверних отворів, перегородок та стін та/або розблокування дверних отворів та/або відновлення (мурування) стін в межах та згідно плану квартири відповідно до технічного паспорта на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленого КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», станом на 15.01.2013 р. та плану 7 поверху будинку за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи будинку, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою від 07.10.2020 р. справа прийнята до провадження суддею Савицьким О.А., розгляд якої вирішено продовжити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 02.06.2021 р. частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою від 27.10.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Також подав відповідь на відзиви представників відповідачів, у яких виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених у відзивах заперечень і мотиви їх відхилення.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні. Також подав відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, у яких виклав заперечення проти позову.
Представник відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшов його відзив на позов, у якому він виклав заперечення проти нього та просив відмовити в його задоволенні.
З врахуванням думки присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд вирішив здійснювати розгляд за відсутності осіб, які не з'явились.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.07.2018 р., виданого приватним нотаріусом КМНО Козленко В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 341, яка раніше належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 28.01.1999 р. Радянською райдержадміністрацією м.Києва згідно з розпорядженням від 28.01.1999 р. № 20568. Дублікат виданий згідно з розпорядженням відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації від 18.01.2017 р. за № 2941.
Квартира має наступні характеристики: загальна площа 85,7 кв.м., житлова площа 27,8 кв.м.
Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20.01.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Авдієнко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 49.
Відчужувана квартира АДРЕСА_4 належала ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 11.05.2022 р. Головним Управлінням житлового забезпечення Виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з наказом Головного управління житлового забезпечення від 12.04.2011 р. № 372-С/КІ, дублікат виданий на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 17.11.2005 р. № 2187-С/КІ.
Квартира має наступні характеристики: загальна площа 200,70 кв.м., жила площа 173,90 кв.м.
Відповідно до листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.02.2020 р. за № 062/14-371 (И-2020), в архіві Бюро не існує інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_3 . Адреса будинку літ. «А» по АДРЕСА_5 і помилкова адреса: АДРЕСА_3 відносяться до одного будинку.
Таким чином, квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачу, та квартира АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 знаходяться в одному й тому ж будинку.
Державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 200,70 кв.м., жилою площею 173,90 кв.м., за відповідачем ОСОБА_2 не скасовувалась та є чинною, будь-яких доказів на спростування вказаної обставини суду не надавалось.
Разом з тим, позивач стверджує, що за даними технічного паспорту, виготовленого КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», станом на 15.01.2013 р. та плану 7 поверху будинку за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи будинку за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа квартири АДРЕСА_1 складала 85,8 кв.м., в т.ч. житлова - 27,8 кв.м. За даними технічної інвентаризації станом на 28.05.2020 р. загальна площа цієї квартири складала 51,4 кв.м., в тому числі житлова 26,8 кв.м.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 обмежила їй доступ до частини належної їй квартири в результаті замурування цеглою дверного отвору, що з'єднує коридор квартири з двома кладовими площею 20,4 кв.м та 12,4 кв.м.
Як вбачається з листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 10.01.2020 р. з № 062/14-279 (И-2020), Бюро не проводило інвентаризацію квартири АДРЕСА_1 , технічний паспорт станом на 15.01.2013 р. на квартиру АДРЕСА_1 не замовлявся і не виготовлювався, а тому суд критично ставиться до наданого позивачем технічного паспорту вказаної квартири станом на 15.01.2013 р.
Відповідно до листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 15.06.2020 р. за № 062/14-279 (И-2020), за даними технічної інвентаризації, яку Бюро проводило 24.12.1999 р., загальна площа квартири АДРЕСА_1 складала 85,8 кв.м., в тому числі житлова - 27,8 кв.м.
За даними технічної інвентаризації, яку Бюро проводило 23.11.2000 р., загальна площа квартири АДРЕСА_4 складала 200,7 кв.м., в тому числі житлова - 173,9 кв.м. В результаті реконструкції загальна площа квартири АДРЕСА_6 зменшилася за рахунок відокремлення допоміжного приміщення площею 29,9 кв.м., а загальна площа квартири АДРЕСА_7 збільшилася за рахунок приєднання цього приміщення. Також загальна площа квартири АДРЕСА_7 збільшилася за рахунок реконструкції та приєднання горищних приміщень площею 36,5 кв.м. і 53,3 кв.м. Крім того, загальна площа квартири АДРЕСА_7 була збільшена за рахунок приєднання суміжного з квартирою АДРЕСА_7 нежитлового приміщення площею 23,6 кв.м.
За даними технічної інвентаризації, яку Бюро проводило 28.05.2020 р., площа квартири АДРЕСА_6 складала 51,4 кв.м., в тому числі житлова - 26,8 кв.м.
Відповідно до розпорядження Радянської районної державної адміністрації м.Києва від 10.02.2001 р. № 150 «про прийняття в експлуатацію та передачу у власність жилих приміщень на горищі № 74 по АДРЕСА_3 над квартирою АДРЕСА_7 », було вирішено:
1. затвердити акт № 99 від 19.10.2000 р. Міжвідомчої комісії з питань ремонту, реконструкції та благоустрою про прийняття в експлуатацію звершеного будівництвом об'єкта;
2. раніше виданий правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_4 вважати таким, що втратив чинність;
3. просити Головне управління житлового забезпечення м.Києва видати свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_7 , приєднай до неї житлове приміщення на горищі над квартирою АДРЕСА_7 та суміжні з квартирою АДРЕСА_7 , які вважати однією 5-кімнатною квартирою АДРЕСА_7 , житловою площею 173,9 кв.м., загальною площею 200,7 кв.м.
Відповідно до технічного паспорту КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на квартиру АДРЕСА_4 станом на 09.12.2010 р., загальна площа квартири складала 200,7 кв.м., житлова площа 173,9 кв.м.
Таким чином, станом на 10.02.2001 р. в результаті проведеної реконструкції квартири АДРЕСА_4 , прийнятої в експлуатацію за розпорядженням Радянської районної державної адміністрації м.Києва від 10.02.2001 р. № 150, загальна площа вказаної квартири становила 200,7 кв.м., житлова площа 173,9 кв.м. і відповідала площі квартири на час набуття на неї права власності відповідачем ОСОБА_2 - 20.01.2011 р.
Сторони вказані обставини не заперечували, будь-яких доказів на їх спростування під час розгляду справи суду не надавалось.
Суд вважає, що позивачем не підтверджено факт порушення її прав щодо обмеження доступу до частини квартири АДРЕСА_1 в результаті замурування цеглою дверного отвору, що з'єднує коридор квартири з двома кладовими площею 20,4 кв.м та 12,4 кв.м. власником квартири АДРЕСА_4 , оскільки реконструкція квартири АДРЕСА_4 , в результаті якої загальна площа вказаної квартири була збільшена до 200,7 кв.м., житлова площа 173,9 кв.м., у тому числі і за рахунок приміщень, про які вказує позивач, була прийнята в експлуатацію відповідно до розпорядження Радянської районної державної адміністрації м.Києва від 10.02.2001 р. № 150 з видачею відповідних правовстановлюючих документів.
Позивач набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 у поряду спадкування за законом 09.07.2018 р.
В той же час, розпорядження Радянської районної державної адміністрації м. Києва від 10.02.2001 р. № 150 та правовстановлюючі документи, які були видані на його підставі не скасовувалися та є чинним, будь-яких доказів на спростування вказаної обставини суду надано не було.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Положеннями ст. 391 ЦК України регламентовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Разом з тим, відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Отже, об'єктами спадкування є тільки ті цивільні права та обов'язки спадкодавця, що можуть ( мають здатність) переходити у спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2022 р. у справі № 497/1017/20 дійшов висновку, що доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання прав та інтересів позивача є його обов'язком.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що позивач набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 09.07.2018 р. у порядку спадкування за законом, а відповідач ОСОБА_2 стала власником квартири АДРЕСА_4 - 20.01.2011 р. на підставі договору купівлі-продажу квартири, технічні характеристики якої були визначені в результаті проведеної попереднім власником реконструкції, прийнятої в експлуатацію за відповідним розпорядженням органу місцевого самоврядування від 10.02.2001 р. з видачею відповідних правовстановлюючих документів, що є чинними та позивачем у рамках даної справі не оспорюються, суд приходить до висновку про відсутність порушення права власності позивача та відсутності підстав для відновлення права позивача станом на 15.01.2013 року, коли у неї такого права не існувало, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та повернення його у попередній стан.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: