Справа № 761/38501/20
Провадження № 2/761/2314/2023
28 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притула Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі
представника ОСОБА_1 : ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, -
В листопаді 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Ухвалою суду від 03.12.2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
При цьому, 11.03.2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, яка протокольною ухвалою суду від 22.03.2021 року була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 24.05.2021 року у даній справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні просив залишити без розгляду первісний позов, у зв'язку з повторною неявкою ОСОБА_3 , а також надав суду клопотання про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом в судові засідання, які відбулись 28.09.2022 року, 30.11.2022 року, 25.01.2023 року, 16.02.2023 року та 28.03.2023 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, до суду не надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача. На день розгляду справи будь-яких клопотань чи заяв від позивача до суду не надійшло. Позивач справою не цікавиться, представника не направив.
Частина 6 статті 128 ЦПК України передбачає, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Положеннями ч. 3 ст. 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Стаття 43 ЦПК України визначає права та обов'язки учасників справи.
Згідно з ч. 2 зазначеної статті, учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 3 ст. 43 ЦПК України).
Як передбачено ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи, що суд належним чином повідомляв сторону позивача ОСОБА_3 про час та місце слухання справи, а також те, що позивач не направляв заяву про слухання справи в його відсутність, тому суд приходить до висновку про можливість залишення первісної позовної заяви без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Щодо клопотання представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду зустрічного позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Таким чином, враховуючи, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє можливості позивача звернутися до суду повторно з тією самою заявою, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника ОСОБА_1 та про можливість залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 128, 131, 223, 257 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним - залишити без розгляду.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: Н.Г. Притула