Справа №760/13335/21
6/760/373/23
31 березня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Соколовській А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
20.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін та визначено учасникам справи строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
01.08.2022 року за результатами розгляду справи в порядку спрощеного провадження судом було ухвалено рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів по аліментам у розмірі 3342,92 грн., а також на користь держави судовий збір в розмірі 55,48 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 26.12.2022 року рішення від 01.08.2022 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів по аліментам у розмірі 54 661,54 грн., а також в дохід держави 908 грн. судового збору. Також додатковою постановою Київського апеляційного суду від 13.02.2023 року стягнуто з відповідача на користь позивача 8000 грн. витрат на правничу допомогу.
Матеріали справи повернулися до суду першої інстанції 02.03.2023 року.
20.03.2023 року відповідачем була подана заява про розстрочення виконання рішення суду, яка обґрунтовується тим, що за результатом розгляду справи загальна сума, яка підлягає сплаті відповідачем, становить щонайменше 62 661,54 грн.
ОСОБА_2 має намір сплатити всю суму присудженого боргу, однак з поважних причин не має об'єктивної можливості здійснити сплату боргу одноразово.
Так, відрахування мають відбуватися щодо особи, грошовий достаток якої не дуже значний, особливо в теперішній, воєнний стан. Доказом грошового достатку є довідка від 31.01.2023 року про доходи, з якої вбачається, що утримується вказаний розмір податку з доходів фізичних осіб та військовий збір. Відповідно щомісячний розмір заробітної плати ОСОБА_2 становить близько 10 000 грн., з який ще чверть має бути сплачена в якості встановленого судом розміру аліментів. Іншого доходу заявник не має. Присуджений апеляційним судом розмір нарахованої пені, витрат на правничу допомогу є для відповідача значним та призведе до складного матеріального становища.
ОСОБА_2 з свого доходу також надає матеріальну допомогу батькам та сплачує щомісячно 1000 грн. в якості аліментів на утримання батька згідно рішення Миколаївського апеляційного суду від 25.02.2021 року (справа № 489/4786/20). Із розмірі доходу, що залишається, ледь вистачає на забезпечення інших першочергових потреб.
Враховуючи викладене, заявник просить розстрочити на 12 місяців виконання постанови Київського апеляційного суду від 26.12.2022 року в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2020 року по 01.05.2021 року у розмірі 54 661,54 грн., шляхом сплати до останнього числа кожного місяця рівними частинами по 4555,13 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлялися в порядку, визначеному процесуальним законом.
З огляду на встановлений строк розгляду такої заяви суд вважає за можливе розглянути за наявними матеріалами.
Дослідивши подану заяву суд пришов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Стаття 435 ЦПК України регулює питання відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення.
Так, відповідно до вказаної статті, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Слід зазначити, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому, розстрочка виконання рішення суду - це спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вбачається, що фактично чинне законодавством не містить вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення, тому суд у кожній конкретній справі з врахуванням всіх обставин справи, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Тобто, обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Дослідивши вказані у поданій заяві підстави для розстрочення відповідачу виконання постанови Київського апеляційного суду від 26.12.2022 року, якою з нього стягнуто на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2020 року по 01.05.2021 року у розмірі 54 661,54 грн., що є мірою відповідальності, а не надання утримання, враховуючи майновий стан відповідача, наявність аліментних зобов'язань по утриманню дитини та батька, а також дії на території України воєнного стану, суд приходить до висновку про наявність обставин, які мають характер особливих або виняткових та дають підстави для розстрочення виконання судового рішення відповідно до ст. 435 ЦПК України.
З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 18, 76-81, 89, 435 ЦПК України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Розстрочити ОСОБА_2 виконання постанови Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року, якою з нього стягнуто на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 квітня 2020 року по 01 травня 2021 року у розмірі 54 661,54 грн., на 12 місяців, тобто до 29 березня 2024 року, шляхом сплати щомісячно до останнього числа кожного місяця рівними частина по 4555,13 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: