Справа № 466/368/23
Провадження № 3/466/442/23
15 березня 2023 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного Управління Державної податкової служби у Львівській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , працюючого директором ТОВ «Майлстоун Груп», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу №1/ж-12/13-01-07-01 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №006963 від 28.12.2022, ОСОБА_1 - директор ТОВ «Майлстоун Груп» вчинив порушення вимог чинного законодавства, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування із податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2022 року в сумі 604799 грн, що призвело до порушення п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 200.1., 200.4. ст. 200 ПК України (зі змінами) від 02.12.2010 №2755 - VI, згідно акту перевірки №17951/13-01-07-01/43787983 від 16.12.2022. Наведеними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Для розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся до суду, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Окрім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
З додержанням вимог статті 268 КУпАП, судовий розгляд справи був призначений на 03.02.2023, однак ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з'явився. 01.02.2023, від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, до клопотання додано консультативний висновок лікаря від 31.01.2023. Розгляд справи був відкладений на 10.02.2023, проте у визначений день та час ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним у встановленому законом порядку про розгляд справи, повторно не з'явився у судове засідання. Наступне судове засідання було призначене на 21.02.2023, втім, ОСОБА_1 до суду не з'явився. 17.02.2023, від нього надійшло клопотання про надання доказів перебування Заявника на ізоляції у зв'язку із продовженням захворювання на Covid-19 і відсутності можливості приймати участь у судових засіданнях, на підтвердження неможливості явки у судове засідання, до клопотання додано консультативний висновок лікаря від 13.02.2023. Подальше судове засідання було призначене на 28.02.2023, однак ОСОБА_1 до суду не прибув. 27.02.2023, він подав клопотання про надання доказів перебування Заявника на ізоляції у зв'язку із продовженням захворювання на Covid-19 і відсутності можливості приймати участь у судових засіданнях, на підтвердження неможливості явки у судове засідання, до клопотання додано консультативні висновки лікарів від 24.02.2023. Чергове судове засідання було призначено на 15.03.2023, проте і цього разу, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з'явився. 14.03.2023, на адресу суду подано клопотання про надання доказів щодо отримання ускладнень у Заявника в наслідок захворювання на Covid-19, відсутності можливості приймати участь у судових засіданнях та відкладення судового засідання, на підтвердження неможливості явки у судове засідання, до клопотання додано консультативний висновок лікаря від 10.03.2023.
Виходячи із змісту консультативного висновку лікаря ОСОБА_2 від 13.02.2023, представленого суду, встановлено необхідність перебування ОСОБА_1 на ліжковому режимі та ізоляції з метою лікування та запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19, на протязі двох тижнів, тобто до 26.02.2023.
Консультативним висновком лікаря ОСОБА_3 від 24.02.2023, зафіксовано постковідний синдром, водночас, не передбачено необхідності перебування на амбулаторному лікуванні.
У свою чергу, у консультативному висновку лікаря ОСОБА_2 від 24.02.2023, встановлено діагноз постковідного синдрому та лише рекомендовано обмежити фізичні навантаження до мінімуму та дотримання домашнього режиму лікування.
На переконання суду, починаючи з 24.02.2023, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків, а відтак, міг з'явитися до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Неодноразові неявки до суду викликають обґрунтовані сумніви у добросовісності користування ОСОБА_1 своїми процесуальними правами та обов'язками, оскільки такі дії призвели до порушення розумного строку судового розгляду.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, виходячи із наступного.
Витягом з акту №17951/13-01-07-01/43787983 від 16.12.2022 встановлено, що у ході проведення перевірки, відповідно до представлених документів, установлено укладення Договору встановлення суперфіцію від 30.04.2021 між фізичною особою ОСОБА_4 ( НОМЕР_2 ) та ТОВ «Майлстоун Груп», відповідно до якого ОСОБА_4 - Власник земельної ділянки та ТОВ «Майлстоун Груп» - Суперфіціарій.
Згідно з п.1.1 Договору, Власник земельної ділянки надає Суперфіціарію в користування земельну ділянку площею 0,8000 гектара, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 4625880800:03:000:0584, яка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання цієї земельної ділянки: під будівництво виробничо-складських приміщень.
Відповідно до п.2.1 Договору, розмір оплати за користування земельною ділянкою (встановлення суперфіцію) зі сторони Суперфіціарія на користь власника земельної ділянки, встановлюється в еквіваленті 560 000 грн.
Підпунктом 2.1.1 п.2.1 Договору визначено, що ТОВ «Майлстоун Груп» та ОСОБА_4 домовилися про те, що об'єкт нерухомого майна - складські будівлі з допоміжними будівлями, загальною площею 3 532,7 кв.м., у тому числі 2 746 кв.м. - виробництво, 786,7 кв.м. - офіс, які будуть збудовані Суперфіціарієм на земельній ділянці Власника, після введення таких об'єктів нерухомого майна в експлуатацію, передаються Суперфіціарієм у власність Власника земельної ділянки. Оформлення права власності на збудовані об'єкти нерухомого майна за Власником земельної ділянки відбувається шляхом подання Власником земельної ділянки оригіналу цього Договору до державного реєстратора або до нотаріуса як державного реєстратора (пп.2.1.1, п.2.1 Договору).
Сторони Договору (ТОВ «Майлстоун Груп» та ОСОБА_4 ) погодили, що кошторисна вартість будівництва, одночасно, є договірною ціною, за якою Власником земельної ділянки придбаваються всі будівлі та споруди, що збудовані Суперфіціарієм на земельній ділянці Власника земельної ділянки, і така ціна складає 15 000 000 грн.
Власник земельної ділянки повинен здійснити оплату (або в інший спосіб, який визначеним цим Договором, виконати свої зобов'язання перед Суперфіціарієм), за будівлі і споруди, які переходять у його (Власника земельної ділянки) власність і які були збудовані Суперфіціарієм на земельній ділянці Власника земельної ділянки, протягом 30 календарних днів з дня введення в експлуатацію будівель та споруд, що побудовані Суперфіціарієм на земельній ділянці Власника.
Перевіркою встановлено, що відповідно до Акта приймання-передачі будівельних матеріалів від 30.12.2021 №1 ТОВ «Майлстоун Груп» передає, а фізична особа ОСОБА_4 приймає будівельні матеріали (бетон, колона металева, блоки стінові, піщаник дроблений, сандвіч панелі тощо) за адресою Львівська обл., Яворівський р-н., с. Бірки, вул. Кільцева, 28 на загальну суму 3 478 179,96 грн.
В бухгалтерському обліку дана господарська операція відображена бухгалтерським проведенням Дт 94 Кт 201.
Розрахунки за реалізовані матеріали (списані з балансу) ТОВ «Майлстоун Груп» до фізичної особи ОСОБА_4 , згідно з даними бухгалтерського обліку та банківськими документами за період грудень 2021 - липень 2022 не проводилися.
За період з 01.07.2021 по 31.07.2022, перевіркою не встановлено відображення бухгалтерському обліку ТОВ «Майлстоун Груп» будь-яких взаєморозрахунків з фізичною особою ОСОБА_4
ТОВ «Майлстоун Груп» вартість реалізованих будівельних матеріалів фізичній особі ОСОБА_4 у сумі 3 478 179,96 грн не включено до об'єкта оподаткування ПДВ, відповідно суму ПДВ не відображено у складі податкових зобов'язань Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року у розмірі 695 636 грн.
Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Майлстоун Груп» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.07.2021 по 31.07.2022, які підлягають відображенню у рядку 1.1 кол.Б «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуюся за основною ставкою» Декларації з податку на додану вартість, всього у сумі 695 636 грн, в т.ч. за грудень 2022 року - у сумі 695 636 грн.
Відповідно до п.п. а)-г), е) п 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі ПК України), об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п.п. а), б) п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України, встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Згідно п. 200.1. ст. 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, стверджується протоколом №1/ж-12/13-01-07-01 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №006963 від 28.12.2022, актом перевірки №17951/13-01-07-01/43787983 від 16.12.2022.
Оглянувши протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до висновку, що його вина доведена, дії за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП кваліфіковані вірно, тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оштрафувати його на 5 (п'ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень у доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя О. І. Баєва