465/1177/21
1-кс/465/452/23
про накладення арешту
31.03.2023 року м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській облалсті ОСОБА_3 про накладення арешту,
встановив:
Слідчим відділенням ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021140080000088 від 13.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
Старший слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській облалсті ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту.
Клопотання мотивує тим, що відомості до ЄРДР в кримінальному провадженні внесено на підставі заяви ОСОБА_5 щодо неправомірних дій невстановлених осіб, якими в 2007 році, здійснено підробку договору поруки від імені ОСОБА_5 , на підставі якого оформлено кредитний договір ПАТ «Укргазбанк» на ім'я ОСОБА_6 про отримання останнім кредиту на суму 35 000 доларів США.
В ході досудового розслідування допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив, що наприкінці грудня 2020 року за місцем його реєстрації надійшли копії документів від приватного виконавця про відкриття щодо останнього виконавчого провадження за рішенням Шевченківського суду м. Львова у справі № 2-317/11 та накладення арешту на усе його майно. В подальшому ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду та ознайомився з матеріалами даної цивільної справи, де дізнався, що 25.03.2011 було прийнято рішення про солідарне стягнення з нього та ОСОБА_6 заборгованості в користь ПАТ «Укргазбанк». Також ОСОБА_5 встановлено, що 05.09.2007 року між ПАТ «Укргазбанк» в особі директора Львівської філії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №121-р, на підставі якого останній отримав в кредит кошти в сумі 35 000 доларів США, який не повернув.
Під час ознайомлення зі справою ОСОБА_5 виявив копію договору поруки від 05.09.2007 року, укладеного від його імені з ПАТ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , однак цей договір з його слів він не укладав, підпис від його імені виконаний не ним, тобто є підробленим. На підставі цього підробленого документу він був визнаний боржником банку на суму отриманого ОСОБА_6 05.09.2007 року кредиту та штрафних санкцій на загальну суму 37072,62 доларів США та 37313,57 гривень. Також ОСОБА_5 пояснив, що його майно було арештоване в межах виконавчого провадження за вказаним вище рішенням суду від 25.03.2011, одак жодного відношення до кредиту, який отримував ОСОБА_6 з його слів він немає. Про те, що наявна судова справа ОСОБА_5 ознайомлений не був, судові повістки надсилались за місцем проживання його колишньої дружини, тому, зі слів ОСОБА_5 , він вважає, що ОСОБА_6 забирав їх з поштової скриньки, щоб останній не дізнався і він міг уникнути кримінальної відповідальності. Також до грудня 2020 року йому ніколи не приходили ніякі виконавчі документи. Хто саме підробив його підпис у договорі поруки він не знає. Однак вважає, що це міг зробити як особисто ОСОБА_6 , так і будь-хто з працівників Львівської філії ПАТ «Укргазбанку». Однак дана підробка не могла відбутись без відома та участі працівників Львівської філії ПАТ «Укргазбанку» ОСОБА_7 та виконавця даного документу ОСОБА_8 , які готували та підписували цей документ, адже поручитель має бути особисто присутнім у приміщенні банку під час укладення договору поруки.
Також встановлено, що приватним виконавцем ОСОБА_9 відкрито виконавче провадження № 63869662 на підставі дублікату виконавчого листа № 2-317/11, виданого 22.10.2020 року, а також накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5 . Зокрема, згідно постанови приватного виконавця останнім здійснюються заходи для реалізації з електронних торгів в ДП «СЕТАМ» житла (садового будинку) та земельної ділянки ОСОБА_5 , які знаходяться у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610137500:10:004:0477.
Відповідно до висновку №2045 від 29.06.2021 проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз за постановою слідчого кримінальному провадженні почеркознавчої експертиз встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 в графах перед друкованим записом « ОСОБА_5 на зворотній стороні аркуша договору поруки від 05.09.2007 без номеру виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.
Крім цього, 30.03.2023 до слідчого надійшло клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно останнього за для його збереження та недопущення його незаконного відчуження.
Поряд з цим, слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,062 га (кадастровий номер 4610137500:10:004:0477) із будинком №76 загальною площею 96,5 кв.м. (реєстраційний номер 2423614046101), які належать ОСОБА_5 та автомобіль Volksvagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 .
З огляду на викладене, а також встановлені обставини кримінального правопорушення, виникає необхідність в застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_5 з метою тимчасового позбавлення права на відчуження та/або розпорядження таким майном, оскільки існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, в тому числі містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування тощо. Крім того, необхідність в застосуванні вказаних заходів забезпечення у вигляді тимчасової заборони відчужувати чи розпоряджатись майном, в тому числі шляхом проведення процедур примусового виконання рішення суду з боку державних чи приватних виконавців, пов'язане з необхідність забезпечення дотримання та захисту інтересів потерпілого в кримінального провадженні, гарантованих такому Конституцією України та іншими Законами України в частині вільного володіння та користування особою своїм майном.
Слідчий подала заяву,у якій просить розгляд справи проводити без її участі.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників процесу відповідно до вимог ст.107 КПК України фіксація судового процесу не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, доходжу таких висновків.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Вказаною нормою передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
У відповідності до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Таким чином, слідчий вказує, що станом на сьогоднішній день існує необхідність збереження транспортного засобу як речового доказу.
Враховуючи вимоги ст. 98 КПК України, з врахуванням представлених в справі доказів, вважаю, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом та існують підстави вважати, що вищезазначений транспортний засіб є предметом кримінально-протиправних дій, має важливе доказове значення для даного кримінального провадження.
Отже, збереження речових доказів, необхідне для запобігання подальшого їх відчуження, розпорядження, знищення, має важливе значення для кримінального провадження, а майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи доведення слідчим правових підстав для арешту майна, необхідність визначення обмежень які встановлюються при накладенні арешту, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доходжу висновку, що наявні правові підстави для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України, клопотання є обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,062 га (кадастровий номер 4610137500:10:004:0477) із будинком №76 загальною площею 96,5 кв.м. (реєстраційний номер 2423614046101) та автомобіль марки Volksvagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_5 , із державним реєстраторам прав на рухоме майно будь-яких органів (сервісним центрам МВС України, місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям та приватним виконавцям, Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу та реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом, в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-якого іншого обтяження стосовно рухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів, продажу з аукціонів, відкритих торгів, тощо.
Зобов'язати посадових осіб управління державної реєстрації Львівської міської ради внести відповідні відомості про накладення арешту на вказане майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1