Справа № 446/1701/19
30.03.2023 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Костюк У. І.
секретаря судових засідань Михайлишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янка-Бузька заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання,
21.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, в якій просить суд поновити строк пред'явлення виконавчого документу № 446/1701/19 виданого Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області.
В обґрунтування заяви покликається на те, що 30.01.2020 Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області винесено рішення по справі № 446/1701/19, яким подану ним позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 2068,04 сплаченого судового збору. На підставі даного рішення видано виконавчий лист. Проте в установлений законом строк заявник не зміг пред'явити виконавчий документ до виконання у зв'язку з його втратою, який знайшов вже після закінчення строку пред'явлення, тому заявник звернувся до суду з даною заявою.
Заявник в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву в якій просить суд розгляд заяви проводити у його відсутності.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили, однак суд, вважає, що їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає вирішенню питання щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області у цивільній справі № 446/1701/19 від 30.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 8242, 50 (вісім тисяч двісті сорок два долара п'ятдесят центів) та 2068,04 (дві тисячі шістдесят вісім гривень чотири копійки ) сплаченого судового збору.
Рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили.
За заявою позивача ОСОБА_1 від 09.04.2020 та на підставі вище вказано рішення суду 10.04.2020 видано виконавчий лист № 446/1701/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2068,04 (дві тисячі шістдесят вісім гривень чотири копійки ) сплаченого судового збору. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання: 17.03.2023 (а.с. 5).
Заявник звертаючись до суду 21.03.2023 із заявою, просить суд визнати причину пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання поважною та поновити пропущений строк для подання вище вказаного виконавчого листа до виконання.
Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Судом зазначається, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.
Так, у рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 року в справі Устименко проти України , заява № 32053/13 ).
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин пропуску пред'явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Так, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, який закінчився 17.03.2023, ОСОБА_1 як на поважну причину пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та підставу для поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання посилається на втрату виконавчого документа, яка відбулася поза волею стягувача.
Однак, суд звертає увагу, що заявником не надано будь яких доказів того, що виконавчий документ ним втрачався.
Разом з тим наведені причини поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання судом поважними не можуть визнатися, так як дані обставини, не є фактично такими, які б унеможливили пред'явлення до 17.03.2023 даного виконавчого листа до органів виконавчої служби.
На думку суду, заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів причин пропуску строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд приходить висновку, що наведені причини поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання судом поважними не можуть визнатися, заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є необґрунтованою, а тому є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 12, 13, 44, 77, 81, 258-261, 263, 431, 433, ЦПК України, суд
ухвалив:
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі 446/1701/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст ухвали виготовлено 30.03.2023.
Головуючий суддя У.І. Костюк