1Справа № 335/2665/23 2/335/1393/2023
31 березня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника - адвоката Відловську Ірину Ярославівну, до Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент», про визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень Запорізької міської ради, застосування наслідків нікчемності правочинів та відшкодування моральної шкоди,
29.03.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, яка містить такі позовні вимоги:
1. Визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Запорізької міської ради від 29.08.2007 № 42 «Про внесення змін до містобудівної документації щодо розміщення багатофункціонального комплексу громадського призначення з організацією міської площі по АДРЕСА_1 »;
2. Визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Запорізької міської ради від 30.07.2008 №46/12 «Про зміну категорії земель і виду угідь по АДРЕСА_1 та внесення змін в рішення сесії Запорізької міської ради від 29.08.2007 № 42»;
3. Визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Запорізької міської ради від 24.12.2008 №62/131 «Про передачу в оренду ТОВ «Ленд Дівелопмент» земельних ділянок на перехрещенні вул. Сорок років Рад. України та вул.Л ермонтова для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу»;
4. Застосувати наслідки нікчемності правочину - договору оренди земельної ділянки від 17.04.2009 року №040926100470, а саме скасувати рішення (запис) 4762304 про державну реєстрацію прав оренди ТОВ «Ленд Дівелопмент» (Код ЄДРПОУ 34748713) на земельні ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0327;
5. Застосувати наслідки нікчемності правочину - договору оренди земельних ділянок від 17.04.2009 року №040926100471, а саме скасувати рішення (запис) 4786758 про державну реєстрацію прав оренди ТОВ «Ленд Дівелопмент» (Код ЄДРПОУ 34748713) на земельну ділянку з кадастровим номером 23101000000:05:009:0349;
6. Відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_2 , яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що були отримані внаслідок протиправної поведінки Запорізької міської ради у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.
Вирішуючи питання про прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. ст. 185 - 187 ЦПК України, суддя виходить з такого.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
За приписами частини другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 19 ЦПК України унормовано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами
Справою адміністративної юрисдикції відповідно до частини першої статті 4 КАС України є публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За змістом частини четвертої статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
За пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній в період спірних відносин) було передбачено, що Державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать:
а) власні (самоврядні) повноваження:
1) організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення;
2) виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;
3) розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;
4) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;
5) визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;
6) підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;
7) встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;
8) координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;
9) надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності;
б) делеговані повноваження:
1) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством;
2) організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;
3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;
4) здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;
5) організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;
6) вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.
До відання виконавчих органів міських рад (за винятком міст районного значення), крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить також видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.
З системного аналізу наведеної норми в сукупності із ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» випливає, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється також органами місцевого самоврядування, їх виконавчими органами в порядку здійснення ними делегованих повноважень на виконання ними функцій у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, в межах реалізації повноважень у галузі будівництва органи місцевого самоврядування виступають як суб'єкти владних повноважень.
Як свідчить зміст позовної заяви ОСОБА_1 , в обґрунтування своїх вимог про визнання протиправними та скасування рішень Запорізької міської ради від 29.08.2007 № 42 «Про внесення змін до містобудівної документації щодо розміщення багатофункціонального комплексу громадського призначення з організацією міської площі по АДРЕСА_1 » та від 30.07.2008 №46/12 «Про зміну категорії земель і виду угідь по АДРЕСА_1 та внесення змін в рішення сесії Запорізької міської ради від 29.08.2007 № 42», позивач посилається на порушення вказаним органом місцевого самоврядування встановленого законом порядку підготовки та ухвалення таких рішень, а також на те, що вказані рішення були прийняті з порушенням вимог низки статей Земельного кодексу України, Законів України «Про планування і забудову територій», «Про основи містобудування», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу».
Отже, в частині цих вимог позивач оспорює рішення Запорізької міської ради як суб'єкта владних повноважень у галузі будівництва, і тому такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При цьому об'єднання цих вимог з вимогою про відшкодування моральної шкоди не свідчить про те, що вони в цілому підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ч. 1 ст. 5 КАС України прямо передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю
Водночас решта позовних вимог ОСОБА_1 з очевидністю підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Разом з цим, статтею 20 та частиною четвертою статті 188 ЦПК України в імперативній формі встановлено, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
В даному випадку роз'єднання позовних вимог ОСОБА_1 з ініціативи суду є неможливим і не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства саме через ту обставину, що частина цих вимог підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
При цьому суд враховує, що вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою Запорізької міської ради, фактично є похідною як від вимог, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і від вимог, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких умов роз'єднання цих вимог є неможливим і через те, що позивач не конкретизує, яка частина моральної шкоди завдана кожним з оскаржуваних рішень Запорізької міської ради.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається, зокрема, у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 ЦПК України).
Зміст наведених норм свідчить про те, що порушення правил об'єднання позовних вимог, якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз'єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
До подібних висновків дійшла й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2019 у справі № 917/375/18.
Зокрема, вирішуючи питання про процесуальні наслідки об'єднання позивачем вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства (у вказаній справі - адміністративного і господарського), Велика Палата зазначила, що єдино можливим процесуальним рішенням суду в такому випадку є повернення позовної заяви з підстав порушення правил об'єднання позовних вимог.
Відтак, висновки Великої Палати у вказаній справі є релевантними по відношенню до справи за позовом ОСОБА_1 , і є обов'язковими до застосування в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. п. 2 ч. 4 ст. 185, 259-261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Відловську Ірину Ярославівну, до Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент», про визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень Запорізької міської ради, застосування наслідків нікчемності правочинів та відшкодування моральної шкоди, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення обставин, що стали підставою для повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя М.М. Мінаєв