Дата документу 27.03.2023
Справа № 334/2206/23
Провадження № 2-а/334/28/23
про залишення позовної заяви без руху
27 березня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А. розглянувши в місті Запоріжжя адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про скасування постанови серії ЕАС №6666992 від 12.03.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
24 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови серії ЕАС №6666992 від 12.03.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до змісту та форми позовної заяви викладені в ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 160 КАСУ в позовній заяві зазначається найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
Всупереч ст.161 КАС України, в позовній заяві було зазначено невірне найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, а саме вказано «Ленінський районний суд Запорізької області» замість вірного «Ленінський районний суд м. Запоріжжя».
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАСУ в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим позовна заява не містить поштовий індекс, офіційну електронну адресу та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
Розгляд справ про адміністративне правопорушення покладено на органи Національної поліції. Працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративне правопорушення від імені органів Національної поліції і у даному випадку не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вона є, виносячи одноособові рішення.
Належним відповідачем, як суб'єкта владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Позивачу слід звернути увагу, що постанова серії ЕАС №6666992 від 12.03.2023 року у справі про адміністративне правопорушення була складена інспектором 1 батальйону 5 роти сержантом Непомящим Василем Сергійовичем в м. Києві. Відповідачем у справі визначено Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, проте не зазначено якими діями відповідача порушено права ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що належним відповідачем по даній справі має бути юридична особа, з якою перебуває у трудових відносинах сержант поліції ОСОБА_2 .
Отже позивачу необхідно вказати належного відповідача та відповідно до ст. 160 ч. 5 п. п. 2, 11 ЦПК України зазначити місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) відповідача; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, а також власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Пунктом 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із частинами четвертою, сьомою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
В порушення пункту 5 частини п'ятої статті 160, частин четвертої, сьомої статті161 КАС України, до позовної заяви не додано копії оскаржуваної постанови серії ЕАС №6666992 від 12.03.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, як і не подано клопотання (оформленого відповідно до частини другої статті 80 КАС України) про витребування судом цієї постанови.
Згідно з п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
При зверненні до суду з позовом, позивач зазначає своє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проте доказів на підтвердження вказаної інформації не надає, свою дату народження не вказує, що унеможливлює перевірку судом зареєстрованого місця проживання позивача у справі, і, як наслідок, дотримання позивачем правил підсудності.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно дост.121КАС України -суд за заявою учасника справи має право поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, але якщо визнає причини його пропуску поважними.
В даному випадку необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі за №907/50/16, зокрема вказав, що "Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Поважність причин пропуску строку звернення до суду визначається в кожному випадку окремо. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Дотримання строків звернення до суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
В разі пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова серії ЕАС №6666992 винесена 12.03.2023 року, а з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 24.03.2023 року, що підтверджується, зокрема, протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, з якого вбачається час підпису: 24.03.2023 року о 12-30 годині. Тобто, позивачем подано позовну заяву з пропущенням строку.
Частина 6 ст. 161 КАС України наголошує, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, яку позивачем не додано.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Поряд з цим, позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17), яка є обов'язковою в силу ч.5 ст.242 КАС України, відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які з звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Частиною другою статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір'містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, астаттею 5 цього Законувизначено перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536,80 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Запорізькій області/м. Зап. Дніпров./22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA 828999980313131206000008512 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Ленінський районний суд м.Запоріжжя і(назва суду, де розглядається справа).
Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Оглядом позовної заяви суддя встановив, що у ній відсутнє письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою в день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161,169 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, Законом України «Про судовий збір»,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови серії ЕАС №6666992 від 12.03.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Реквізити для сплати розміщені на сайті Судової влади України https://ln.zp.court.gov.ua/sud0814/gromadyanam/tax/ . Докази сплати (в оригіналі) подати до суду у встановлений вище строк.
Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - п'ять днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Коломаренко К. А.